logo
Основи педагогічної майстерності_3 курс

Вправи на розвиток уміння слухати активно

Вправа 1. Використання невербальних засобів у процесі слухання. Нерефлексивне слухання.

Двоє студентів ведуть розмову. Тема розповіді будь- яка. Аналізується невербальна поведінка слухача: поза, спрямованість погляду, підбадьорювальні жести, адекватність міміки, вживання коротких вигуків ("Ну!", "Так!", "Невже" та ін.}. Визначається доцільність нерефлексивного слухання в даній ситуації.

Вправа 2. Вживання прийому уточнення із'ясування) в процесі рефлексивного слухання.

Двоє студентів ведуть бесіду. Один виступає в ролі оповідача, другий - слухача. Слухач уважно слухає розповідь, по її завершенні задає уточнюючі, поглиблюючі запитання.

Вправа 3. Застосування прийому перефразування в процесі активного слухання.

160

Бесіда. Перший студент що-небудь розповідає. Завдання другого — викласти основні положення розповіді своїми словами, щоб продемонструвати, що він добре зрозумів зміст почутого.

Вправа 4. Використання прийому відображення почуттів у процесі активного емпатійного слухання.

Бесіда. Перший студент схвильовано, емоційно що- небудь розповідає. Завдання другого — передати словами розуміння емоційного стану розповідача.

Вправа 5. "Педагогічний консиліум".

Мета: розвиток уміння резюмувати основні думки співбесідників.

Ситуація для обговорення на „педагогічному консиліумі".

Слава Бородюк на уроки приходив, коли хотів. Відчиняв двері, наче в себе вдома, і, не питаючи ні в кого дозволу, сідав на своє місце. Сидів, точніше, напівлежав за останньою партою. Деяких вчителів ще так-сяк слухав, але на зауваження більшості не звертав ніякої уваги. Його хотіли виключити зі школи, але міськво не дав дозволу. Сказали, що треба виховувати. На жаль, зрушень у поведінці Слави не відбувалось. Учителі мріяли, щоб після закінчення IX класу Бородюк пішов учитись деінде. Але він повернувся до рідної школи. Ніна Василівна, новий класний керівник, не захотіла миритися з його поведінкою. Коли Слава з'явився серед уроку, вона стала перед ним і рішуче сказала:

Бородюк відповів, що він не в гості прийшов, а до себе в клас, потім він відсторонив рукою Ніну Василівну так, що вона ледве не впала, і спокійно пішов на своє місце.

161

Директор вирішив провести „педагогічний консиліум". Запросити на нього Бородюка, актив класу. Нехай послухає думку педагогічного колективу про себе. Йому потрібний сильнодіючий емоційно вразливий засіб. Але який?

Слово взяла Ніна Василівна. Вона розповіла, що трапилося на уроці. Учениця Оксана Омельчук навела багато прикладів поганої поведінки Бородюка. Гнівно виступив Василь Григорович. Він сказав, що за сорок років праці не зустрічав подібного зухвальства і попередив, що на свої уроки він Бородюка не допустить. Олена Миколаївна довго благала допомогти Славі позбутися своїх помилок, не залишати його в біді, простягнути йому дружню руку.

Слава занудьгував. Тоді слово взяв завуч Микола Іванович.

Так, Ніна Василівна назвала Бородюка хуліганом. А що? Ви думаєте, де хулігани беруться. Зони не з неба падають, а зростають тут, у школі. А Ніна Василівна правильно визначила, хто такий бородюк. Я з нею цілком згодний. Старшокласники — яе діти, які не знають, що чинять. Я не хочу про нього говорити. Багато честі. Я хочу звернутись до вас, учні 10 класу. Де були ви, коли Бородюк зухвало поводився, ображав учительку. Чому ви не поставили його на місце? Чому, наприклад, ви, Кислюк, — штангу п'ятипудову піднімаєте, а тут не могли взяти Бородюка і винести в коридор? Чи так ви й будете поводитись, коли хуліган на вулиці ображатиме вашу сестру чи подругу?

Порушник тому й нахабніє, що розраховує на вашу мовчазну підтримку. Адже, коли ви мовчите, то тим самим підтримуєте його. Я не впевнений, що ви здатні захистити людину, яка потрапила в біду. Ніни Василівни ви не захистили, і не намагались захистити...

Після тривалої паузи Сергій Кислюк — староста і'0 класу — підвівся і звертаючись до Ніни Василівни,

162

сказав: „Ніно Василівно! Ми просимо вибачити нас. Ми дійсно повелися недостойно. Я думаю, нам варто спробувати справитися з Бородюком".

Завдання студентам. Резюмуйте всі виступи на педагогічному консиліумі від імені різних дійових осіб ситуації: Миколи Івановича, Ніни Василівни, Олени Миколаївни, Кислюка.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ТЕМА: МАЙСТЕРНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ БЕСІДИ

МЕТА: актуалізація знань студентів про особливості комунікативної діяльності педагога на прикладі індивідуальної бесіди; розвиток умінь моделювати, проводити й аналізувати індивідуальну бесіду; виховання культури педагогічного спілкування.

ЗМІСТ З АНЯТТЯ

  1. ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

  1. Значення індивідуальної бесіди в педагогічній діяльності вчителя.

  2. Етапи спілкування в процесі індивідуальної бесіди (методика контактної взаємодії).

  3. Психолого-педагогічні вимоги до бесіди з батьками,

  4. Комунікативна культура вчителя як один із факторів успішності бесіди.

II. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

  1. На основі запропонованих уривків та власного досвіду сформулювати основні проблеми взаємовідносин школи та сім'ї. Визначити місце індивідуальної бесіди вчителя з учнями та батьками у розв'язанні цих проблем та основні вимоги до проведення індивідуальної педагогічної бесіди.

  2. Змоделювати індивідуальні бесіди на основі запропонованих ситуацій.

163

ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. — 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: Вища шк., 2004. — С. 147-162, 273-286.

  2. Сухомлинський В.О. Сто порад учителю // Вибр тв.: В 5 т. — Т.2. — С. 572-575, 579-582.

Додаткова

  1. Гончарова Т. И., Гончаров И.Ф. Когда учитель — властитель дум. — М.: Просвещение, 1991. — 174 с.

  2. Ильин Е.Н. Искусство общения. — М.: Педагогика, 1982. — С.105-109.

  3. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 208 с.

  4. Кан-Калик В.А.Учителю о педагогическом общении.— М.: Просвещение, 1987. — 190с.

  5. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое твор- чество. — М.: Педагогика, 1990. — 144 с.

  6. Макаренко А.С. Воспитание в семье и школе // Пед. Соч.: В 8 т. — Т.4. — С. 287-314.

  7. Основы педагогического мастерства: Учеб. Пособие для пед. спец, вьісш. учеб. заведений / И.А. Зязюн, И.Ф.Кривонос, Н.Н. Тарасевич и др.; Под ред. И.А.Зязюна. — М.: Просвещение, 1989. — С. 219-231, 247-254.

  8. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибр. Тв. В 5т. — Т.4. — К., Рад. Шк., 1979. — С. 51-54.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

  1. Виконання вправ на розвиток уміння аналізувати індивідуальну педагогічну бесіду.

Вправа 1. Аналіз педагогічної взаємодії у бесіді. Завдання студентам. Прочитайте уривок з „Педагогічної поеми" А.С. Макаренка (розмова з Таранцем).

164

Рибу споживало спочатку невелике коло осіб, але наприкінці зими Таранець необачно надумав залучити до цього кола й мене. Він приніс у мою кімнату тарілку смаженої риби.

Рибу я взяв. Відтоді по рибу ходили за нарядом по черзі і продукцію здавали на кухню.

165

Проаналізуйте майстерність вихователя, який уміло спрямовує активність особистості на її всебічний

розвиток.

  1. Хто був ініціатором розмови? Що мав на меті Таранець?

  2. Як змінив мету бесіди А.С. Макаренко? Проаналізуйте його репліки, що свідчать про це.

  3. Які кроки здійснює педагог для досягнення своєї мети? Як він активізує думку вихованця?

Вправа 2. Дотримання вчителем вимог до культури індивідуальної бесіди Прочитайте ситуацію:

Недавно в учительській можна було спостерігати таку картину. Марія Іванівна розмовляє з учнем свого класу. Обоє вони сидять на дивані. Звичайно, учень не сам сів на диван, його запросила сісти вчителька. Останнім часом учень одержав підряд три двійки з математики. Учителька хоче з'ясувати, в чому справа. Раніше в учня двійок не було. Учень фізично кволий. Його навіть звільнили від уроків фізкультури. Учителька хоче його уважно вислухати. Але ось в учительську починають сходитись учителі. Хтось з учителів сказав, подивившись в бік учня: „От, герой, розсівся, яку себе вдома. Встань, коли до тебе старші говорять!" Учень встав. Яка тут може бути з ним розмова! Марія Іванівна хотіла зробити зауваження цьому вчителеві, голосно запитати його, чому він без дозволу і так нетактовно встряв у розмову з учнем, але промовчала. В розмову встряли ще дехто з колег, хоч і їх ніхто про це не просив. На учня посипались різні нарікання, звинувачення, а на Марію Іванівну — сумнівні поради, застереження.

Дайте відповіді на такі запитання:

1. Чи вдалося Марії Іванівні спрогнозувати хід індивідуальної бесіди:

а) місце проведення;

б) тон спілкування;

в) ставлення вчителя до учня.

166

2.Чи можна виправдати „групові наступи" на учня з боку учителів?

3.Чи правильно повелася Марія Іванівна, дозволивши своїм колегам-педагогам встрявати у розмову з учнем?

4.Запропонуйте Ваш варіант поведінки вчительки для реалізації позитивного виховного впливу індивідуальної бесіди.

Вправа 3. Аналіз етапів методики контактної взаємодії.

Прочитайте бесіду Миколи Михайловича з учнем Микитою Проніним (А. Кузнецова. Земний уклін).

Микола Михайлович квапливо надів плащ, швидко зійшов з ґанку, і як же він здивувався, коли біля хвіртки побачив Микиту Проніна.

Микита нічому не здивувався, і мовчки пішов за вчителем.

І він увімкнув електричного чайника.

Микита сів на табуретку, яку зробили школярі. Микола Михайлович не сідав. Він ходив, і це означало, як давно помітили учні, велике хвилювання.

Інакше не могло й бути" — подумав Микита, і немов гора впала з його плечей. Не треба було розповідати про матір, про її начальника, про те, як похазяйському той увалився в їхній дім із своїми чемоданами.

Ні, він був просто добрим чародієм із казки, цей учитель.

167

Батько втішав сина як міг і писав, що через місяць повернеться. А поки що син коли захоче, може жити у бабусі, — батько уже розказав їй про те, що сталося.

...Ти вже великий, вирішиш сам, з ким лишитися — зі мною чи з матір'ю. Гроші на свої особисті витрати візьмеш у бабусі...

Микита закінчив читати листа, і стало йому легше жити на світі.

Він не один. У нього є батько, який любить його. Але чому ж, чому тепер, коли стало легше, він не може, хоч як силкується, стримати зрадливих сліз! Він подав листа вчителеві і затулив лице руками.

Микита ніяково витер долонями лице, кивнув, погоджуючись.

Микола Михайлович поставив на стіл красивий японський сервіз: чашки з тонесенького фарфору, цукорницю, гарні тарілки.

Він подав Микиті ковбасу, сир, загорнуті в папір, і ножа.

І Микиті стало так добре з учителем, хоч і неспокійно, звичайно, бо лихо, що спіткало його, було не

168

скороминуще дитяче лихо, а нещастя, яке залишиться з ним на все життя. Хоч який юний та оптимістичний був Микита, він розумів це.

Хлопець з насолодою їв закуски, що видалися йому надзвичайно смачними, пив просто особливий — крутий і ароматний — чай. І біль потроху вщухав. Микиті хотілося спитати вчителя і про те головне, що його мучило останнім часом: про жорстокість дорослих, про пошлість людських стосунків, про невічність найсвятішого на землі. Навіщо ж тоді жити?

Та „володар педагогічного провидіння", як називали Грозного в класі, сам знав, що саме про це тепер треба говорити з Микитою. Це було трудно. Миколі Михайловичу нерідко й самому важко жилося на світі, коли він стикався з пошлістю і жорстокістю; в такі хвилини не хотілося вірити навіть тому, що не можна було не повірити. Йому — дорослому! А що ж коїлося у душі підлітка?! Треба було якось зміцнити в ньому віру в правду, добро, створити якусь захоплюючу мрію.

Микита здивувався. Здивувався і тому, що про це несподівано заговорив учитель, і тому, що сам він про це ніколи не думав.

169

усі перешкоди. Ну ось, перший — ліпшій приклад: у Нижньому Новгороді Шаляпін і Горький спробували найнятися в театр хористами. Горького взяли, а Шаляпіну відмовили за браком голосозих даних. Ну, як тобі відомо, зрештою талант переміг! Вони ж — ці двоє великих друзів — хотіли вступити на роботу в редакцію газети. Шаляпіна взяли, а Горькому відмовили.

Завдання студентам. Визначте етапи встановлення контактної взаємодії педагога з учнем. у чому виявилась педагогічна майстерність вихователя?

2. Моделювання індивідуальних бесід на запропоновані теми

Завдання студентам. Змоделюйте індивідуальні бесіди з учнями, виходячи із запропонованих ситуацій, враховуючи вимоги методики контактної взаємодії.

Ситуація 1. Костя йшов по коридору, махнув авторучкою, яка чомусь перестала писати, і раптом на новій, щойно пофарбованій стіні з'явилися чорнильні плями. Учителька біології Наталія Олександрівна побачила це, підійшла і сказала...

Ситуація 2. Учитель несподівано зустрічає одного із своїх учнів на автовокзалі, де той збирає порожні пляшки. Цей учень нерідко пропускає уроки, посилається на те, що хворіє. Батьки хлопця не звертають уваги на його шкільні справи. Вчитель вирішує провести з учнем індивідуальну бесіду.

Ситуація З. Виявилося, що восьмикласниця потрапила в погану компанію. Ви залишаєте її після уроків...

Ситуація 4. Учителька літератури заходить до класу, хоче повісити таблицю, а на дошці написано: „Августа Марківна — жаба-ропуха". „Хто?" — запитує, оглядаючи клас. „Писав я!" — визивно заявив один з учнів. Після уроку в класі залишаються Августа Марківна і цей учень...

Ситуація 5. Напередодні шкільного вечора учениця відмовилась акомпонувати виступам товаришів.

170

Змоделюйте варіанти бесіди в залежності від індивідуальних особливостей учениці (запальна, вразлива, вперта).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ І ТАКТИКА ВЧИТЕЛЯ

МЕТА: осмислення студентами суті педагогічного такту; формування прагнення до саморозвитку якостей, які є передумовою володіння педагогічним тактом, розвиток навичок тактовної поведінки, уміння вибирати педагогічно доцільну тактику г» процесі навчально-виховної роботи.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

            1. ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

  1. Поняття педагогічного такту.

  2. Педагогічний такт і тактика вчителя.

  3. Гнучкість у поведінці вчителя. Три рольові позиції педагога.

            1. ДІАГНОСТУВАННЯ здатності до тактовної поведінки.

            2. РОЗВ'ЯЗАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ СИТУАЦІЙ

  1. Проаналізувати запропоновані педагогічні ситуації. Охарактеризувати обрану педагогами тактику та їхній рівень тактовності.

  2. Запропонувати власні варіанти вирішення педагогічних задач. Обгрунтувати обрану тактику.

  3. ПРОВЕДЕННЯ експрес-конференції за книгою І.О. Синиці «Про педагогічний такт учителя».

ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. — 2-ге вид., допов. і переробл. — к.: Вища шк., 2004. — С. 304-316.

  2. Синиця І.О. Про педагогічний такт учителя. — К.: Рад. школа, 1969. — С. 5-207.

  3. Сухомлинський В.О. Лист про педагогічну етику // Вибр. тв.: В 5 т. — Т.5. — С. 591-600.

171

Додаткова

  1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! — М.: Просвещение, 1984. — 298 с.

  2. Амонашвили Ш.А. Единство цели. М.: Просвещение, 1987. — С. 89-92.

  3. Бондаревская Т.Н. Педагогический такт. — М.: Просвещение, 1961. — 77 с.

  4. Добрович А.Б. Воспитателю о психологи и психогигиене общения. — М.: Просвещение, 1987. — 284 с.

  5. Елканов С.Б. Основьі профессионального самовоспитания будущего учителя. — М.: Просвещение, 1989. — 189 с.

  6. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. — К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. — 302 с.

  7. Основы педагогического мастерства / И.А. Зязюн, И.Ф. Кривонос, Н.Н. Тарасевич и др.; Под ред. И.А.Зязюна. — М.: Просвещение, 1989. — С. 172-190.

  8. Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя. — К.: Рад. школа, 1981. — С. 13-53.

  9. Чорнокозов И.И. Профессиональная зтика учителя. — К.: Рад. школа, 1988. - С. 180-201.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування психолого-педагогічної готовості студентів до тактовного спілкування зі школярами

Тест „ Такт учителя"

Ви приходите на урок у п'ятий клас і потрапляєте в незвичайну ситуацію. Діти стовпилися біля одного із заводіяк. Його розповідь переривається вибухами сміху. Ваші дії?

Виберіть 2 із запропонованих 5 варіантів педагогічних реакцій.

            1. Стукаю по столу і висловлюю обурення щодо неповаги до себе.

            2. Непомітно підходжу до дітей, прислуховуюся до того, про що йдеться, і, зрозумівши, у чому річ, також голосно сміюся.

172

            1. Караю чергових, які не підготували клас до уроку.

            2. Кажу: „Діти, швидко займіть свої місця. Обіцяю, що сьогоднішній урок теж буде цікавим".

            3. Голосно вітаюся, оголошую тему, не звертаючи уваги на те, що застав.

Опрацювання результатів: Підрахуйте суму балів: відповідь 1 — 5 балів, відповідь 2 — 10 балів, відповідь 3 — 5 балів, відповідь 4—10 балів, відповідь 5—10 балів. У тих, хто набрав 15 і більше балів, є спрямованість на дотримання педагогічного такту, у тих, хто набрав менше, ніж 15 балів, — схильність до прийняття стереотипних рішень.

(Рьщанова И.И. Основьі педагогики общения,— Минск, 1998. — С. 312).