2.3.6. Забезпечення санітарно-гігієнічних норм на підприємстві ресторанного господарства
З точки зору санітарних норм та правил розглянуто питання щодо доставки сировини та харчових продуктів, виготовлення кулінарних виробів їх зберігання, транспортування та реалізації.
Для доставки сировини передбачено наявність спеціального транспорту з маркуванням та оббивкою всередині кузова оцинкованим залізом або листовим алюмінієм. У кузові встановлюються (при необхідності) об’ємні стелажі. Для осіб, які супроводжують продукти в дорозі і виконують їх завантаження і вивантаження передбачено наявність санітарного паспорту на транспорт, виданого установою санітарно-епідеміологічною служби терміном не більше ніж на 1 рік, медичної книжки і санітарного одягу (халат, рукавиці).
Кулінарна продукція для обслуговування на виїзді буде доставлятись у спеціально маркованій тарі дозволеної МОЗ України для контакту з харчовими продуктами: термічному одноразовому посуді і в добре вимитому і ошпареному окропом посуді, з кришками, які щільно закриваються. Термін зберігання гарячих перших і других страв у термосах передбачено не більше 3 год. На реалізацію соусних страв отримано дозвіл територіальної санепідемстанції.
Діюча нормативно-технічна документація на харчові продукти, які надходять на склади закладу повинна відповідати вимогам, знаходитися в чистій тарі і супроводжуватися документами, які засвідчують їх якість, а також маркувальним ярликом на кожному тарному місці (ящику, флязі, коробці) із зазначенням дати, часу виготовлення і кінцевого терміну реалізації.
Перевірка якості харчових продуктів буде здійснюватись представниками служби контролю якості підприємства (завідувачем виробництва або його замісником, бригадиром кухарів).
Сировина, що заборонена для приймання буде повертатись постачальникам (м’ясо всіх видів сільськогосподарських тварин без клейма і ветеринарного паспорта; сільськогосподарські птахи і яйця без ветеринарного свідоцтва, а також із неблагонадійних щодо сальмонельозу господарств; качині і гусячі яйця; консерви з порушенням герметичності, бомбажні; крупи, борошно, сухофрукти та інші продукти, заражені комірними шкідниками; овочі і плоди з ознаками гнилі; гриби не свіжі, червиві, м’яті; гриби солоні, мариновані, консервовані і сушені без наявності документа про якість; особливо швидкопсувні продукти з простроченими термінами реалізаціями або на його межі; продукція рослинництва без свідоцтва про якість).
Відважування продуктів для передачі на виробництво буде здійснюватись в тарі або на чистій плівці, папері.
Зберігання продуктів здійснюватиметься строго у відповідності до прийнятої класифікації по умовах зберігання:
Зберігання особливо швидкопсувних продуктів.
Для зберігання м’яса, субпродуктів, птиці охолодженої, риби (філе рибне) та морепродуктів передбачено холодильні камери.
Сметана, сир, масло вершкове, харчові жири, гастрономія, олія будуть зберігатись у молочно – жировій охолоджувальній камері
Зберігання яєць передбачається у сухих прохолодних приміщеннях окремо від інших продуктів.
Крупи і борошно будуть зберігатись у коморі для зберігання сухих продуктів у пристінних скринях із кришкою: висота шару борошна, крупи не повинна перевищувати 1 м. Ларі періодично промивають 1%-ним розчином кальцинованої соди і добре просушують).
Цукор, макаронні вироби, сіль, чай та кава буде зберігатись у мішках на підтоварниках та стелажах у коморі для зберігання сухих продуктів.
Для зберігання хліба виділено окрему шафу. Житній і пшеничний хліб зберігаємо окремо. Дверцята у шафах для хліба мають отвори для вентиляції. Прибираючи шафи, крихти слід змітати з полиць спеціальними щітками і не рідше 1 разу на тиждень старанно протирати їх 1%-им розчином столового оцту).
Для зберігання картоплі і бульбоплодів, овочів передбачено овочеву комору - сухе і темне приміщення. Капуста зберігатиметься на окремих стелажах; квашені овочі – у діжках, при температурі до 100С.
Плоди і зелень зберігаються в ящиках у прохолодному місці. Заморожені овочі, плоди зберігають у тарі постачальника в низькотемпературних холодильних камерах; сушені овочі, плоди і гриби – в сухих, чистих приміщеннях, що провітрюються.
Для проведення бракеражу продуктів при встановленні факту їх псування працюватиме комісія в установленому порядку з наступним передаванням для годівлі тварин після узгодження з органами ветнагляду.
Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочих зон промислових приміщень передбачені ГОСТ 005–88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Оптимальні значення мікроклімату:
температура – 17...200С,
відносна вологість – 40–60%,
швидкість руху повітря – 0,2м/с,
відносна вологість повітря в інтервалі 30–60%.
Нормування допустимих показників температури, вологості, швидкість руху повітря з метою запобігання як переохолодження, так і перегріву в виробничих приміщеннях.
Для запобігання утворення та надходження в повітря виробничих приміщень забруднювачів необхідно дотримуватись вимог технологічних процесів приготування страв, правил експлуатації газових плит. Виробничі приміщення будуть обладнані системами вентиляції (в мийних відділеннях, над плитами, у місцях можливого утворення пилу і т.п.). Операції, що пов’язані з просіюванням борошна, цукрової пудри та інших сипучих продуктів також проводитимуться під місцевою витяжкою.
Санітарно гігієнічні умови праці і профілактики харчових отруєнь.
У проектованому закладі витримується послідовність та поточність технологічного процесу, відсутність зустрічних потоків сировини, напівфабрикатів, використаного та чистого посуду, руху відвідувачів та персоналу.
Дотримання санітарного режиму, тобто дотримання в бездоганній чистоті всіх приміщень, обладнання та інвентарю, території закладу і виконання всіх виробничих процесів у суворій відповідності до “Санітарних правил” забезпечує якість продукції.
Миття і знезараження обладнання, інвентарю, посуду.
Прибирання території здійснюється технічними працівниками щодня: влітку її поливають водою двічі на день, взимку – очищують від снігу і льоду. Для збирання сміття на території передбачають майданчик із твердим покриттям (асфальт), влаштовують сміттєзбірники. Розмір майданчика має бути більшим за розмір сміттєзбірників на 1,5 м з усіх боків. Відстань від нього до виробничих приміщень повинна бути не меншою за 25 м. Сміття належить вивозити кожного дня, збірники сміття слід очищати від нього при заповненні не більше ніж на 2/3 об’єму і кожний день хлорувати.
Прибирання приміщень Для підтримки належної чистоти приміщення кожний день прибирають вологим способом. Усі приміщення підприємств мають бути чистими, для чого кожний день їх слід старанно прибирати: підмітати вологим способом і мити підлоги, видаляти пил, протирати меблі, радіатори, підвіконня, мити і дезінфікувати раковини та унітази. У м’ясному, рибному цехах підлогу слід мити не рідше двох разів на зміну гарячою водою з додаванням 1–2%-го розчину кальцинованої соди або інших мийних засобів, а наприкінці зміни – 1%-ним розчином хлорного вапна. Стіни кожного дня слід протирати клоччям, змоченим у розчині кальцинованої соди. Кожного тижня, з використанням мийних засобів, належить мити стіни, освітлювальну арматуру, чистити скло від пилу і т.п. Вхідні двері миють у міру забруднення, але не рідше одного разу на 10 днів, внурішньоцехові – кожного дня за допомогою мийних засобів, особливо старанно миють ручки і нижні частини дверей.
Прибирання складських приміщень проводять кожного дня. Два рази на тиждень полиці, ларьки, стелажі, не зайняті продуктами, промивають гарячою водою.
Один раз на місяць підприємство закривається на санітарний день із генеральним прибиранням, дезінфекцією і дератизацією приміщень.
Вимоги до миття і знезаражування посуду, обладнання, інвентарю
Інвентар для прибирання по закінченні роботи слід старанно очистити, промити гарячою водою і продезінфікувати 2%-ним розчином хлорного вапна. Весь інвентар маркують і використовують лише за призначенням, зберігають у спеціальних шафах. Інвентар для прибирання туалетних приміщень слід зберігати окремо.
Мийні та дезінфікуючі засоби зберігають у коморі та мийній тари. Окрім цього у кожному виробничому приміщенні зберігається денна кількість 1%-ного розчину хлорного вапна у непрозорому закритому посуді
Для ефективної боротьби з мухами та тарганами проводитимуться наступні заходи:
своєчасне вилучення харчових відходів із приміщень підприємства;
ретельне прибирання приміщень;
використання липкої стрічки;
затягування вікон, дверних прорізів, що відчинені в теплий період року, сіткою або марлею;
періодичне проведення дезінсекційних робіт;
не допускатиметься накопичення крихт, залишків їжі на столах, полицях;
при виявленні тарганів необхідно провести старанне прибирання і дезінфекцію приміщень.
Санітарні вимоги до особистої гігієни персоналу Усі працівники проектованого закладу ресторанного господарства проходитимуть обов’язкове медичне обстеження у відповідності з існуючим наказом МОЗ СРСР №555 від 29.09.89 «О совершенствовании системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных транспортных средств». Також будуть прослуховувати курс з гігієнічної підготовки зі складанням заліку. На кожного робітника буде заведено окрему особову медичну книжку, в яку заносяться результати медичних обстежень, відомості про перенесені інфекційні захворювання, про складання санітарного мінімуму. Без подання результатів медичних обстежень і складання санітарного мінімуму ці особи до роботи не допускатимуться.
Правила особистої гігієни для персоналу:
приходити на роботу в чистому одязі та взутті;
залишати верхній одяг, головний убір, особисті речі в гардеробі;
коротко стригти нігті;
перед початком роботи старанно мити руки з милом, надягати чистий санітарний одяг, підбирати волосся під ковпак чи під косинку або одягати спеціальну сітку для волосся;
при відвідуванні туалету знімати санітарний одяг у спеціально відведеному місці;
після відвідування ретельно мити руки з милом, бажано дезінфікуючим;
при появі ознак простудного захворювання або кишкової інфекції, а також нагноєння, порізів, опіків сповіщати адміністрацію і звертатися до медичного закладу для лікування;
сповіщати про всі випадки захворювань кишковими інфекціями в сім’ї.
Обов’язки і відповідальність за дотримання санітарних вимог несуть керівники закладів ресторанного господарства. Вони здійснюють:
забезпечення необхідних умов для дотримання санітарних правил і норм при обробці сировини і приготуванні страв і виробів із метою випуску продукції, нешкідливої для здоров’я людей;
перевірку наявності особистих медичних книжок у кожного робітника з відміткою про проходження періодичних медичних обстежень;
забезпечують централізоване проведення занять з вивчення “Санітарних правил” особами, що поступають на роботу, а також здійснюють щорічну перевірку санітарно-гігієнічних знань персоналу з відміткою в особистій медичній книжці про складання санітарного мінімуму;
вибіркову перевірку санітарно-гігієнічних знань на робочих місцях і повторне вивчення з прийняттям заліків у разі виявлення порушень санітарних вимог або за відсутності необхідних знань;
забезпечують наявність санітарного і фірмового одягу у відповідності з діючими нормами, регулярне централізоване прання і ремонт санітарного одягу;
забезпечують наявність достатньої кількості виробничого інвентарю, посуду та інших предметів матеріально-технічного забезпечення;
забезпечують проведення заходів із дезінфекції і дератизації згідно з договором із дезвідділеннями;
забезпечують проведення додаткових профілактичних заходів за епідеміологічними показниками;
забезпечують наявність на підприємстві журналу щоденних обстежень на гнійничкові захворювання;
забезпечують наявність аптечок для надання першої медичної допомоги і їх своєчасне поповнення;
забезпечують організацію санітарно-просвітницької роботи на семінарах, бесідах, лекціях.
Природна вентиляція приміщень здійснюватиметься завдяки провітрюванню приміщень крізь фрамуги: при такій вентиляції – більшою мірою зберігається рівномірність температури повітря в робочій зоні (1,5 м над підлогою). Фрамуги відчиняються у верхній частині вікна під кутом 450 вверх до стелі, – при цьому зовнішнє повітря (холодне) змішується з теплим і прямує в робочу зону, протяги – в залежності від сили вітру та різниці температур повітрообмін може сягати 15–20–кратного за годину і більше, але таке провітрювання під час приготування страв і виробів є можливим лише за відсутності людей).
Механічна система вентиляції:
забруднене повітря вилучається крізь витяжні канали і викидається в атмосферу над коником даху;
подаватись у приміщення повинно чисте повітря з температурою не нижчою за 120С;
для запобігання великих температурних перепадів взимку слід підігрівати припливне повітря так, аби різниця температур цього повітря і повітря приміщень не перебільшувала 50С, а влітку слід його охолоджувати, забезпечивши різницю температур не більш ніж на 100С.
Влаштування вентиляції в гарячому цеху:
забезпечити необхідний температурно-вологий режим повітря,
не створювати протягів,
виключити чи звести до мінімуму шкідливу дію на здоров’я персоналу кухні променевого тепла плити,
попередити проникнення запахів із гарячого цеху до сусідніх приміщень і, головним чином, – до обіднього залу.
Для цього слід передбачити в повітрообміні кухні та роздавальної перевагу кратності витяжки над припливом. У торговому залі в зв’язку з цим кратність припливу повинна перевищувати кратність витяжки.
Отже, в цілому, проект закладу передбачає реалізацію гігієнічних вимог до виробництва і гарантує безпеку підприємства з позицій екології для зовнішнього середовища.
- Київ нухт 2010
- Мета і завдання виконання магістерської кваліфікаційної роботи
- Тематика магістерських кваліфікаційних робіт
- Організація роботи над магістерською квалафікаційною роботою
- 4. Обсяг і структура магістерської кваліфікаційної роботи
- Вимоги до змісту розділів пояснювальної записки та графічної частини магістерської кваліфікаційної роботи
- 5.1. Вимоги до змісту розділів пояснювальної записки
- Науково-дослідна частина
- Інженерна частина
- Організаційно-економічний розділ
- 1. Науково-дослідна частина
- 2. Інженерна частина
- 2.1 Техніко-економічне обґрунтування
- 2.2 Розроблення виробничої програми закладу ресторанного господарства
- 2.3 Проектування виробничого процесу підприємства
- 2.4 Інженерно-будівельний розділ
- 3. Організаційно-економічний розділ
- 2.1 Техніко-економічне обґрунтування
- 2.1.1 Дослідження ареалу діяльності закладу ресторанного господарства.
- 2.1.2 Аналіз ринку послуг ресторанного господарства вибраного району
- 2.1.3 Вивчення існуючої мережі підприємств ресторанного господарства (дислокація зрг, режим їх роботи, тип, загальна кількість місць у мережі, їх нестача)
- 2.1.4 Дослідження контингенту потенційних споживачів в ареалі діяльності закладу
- 2.1.5 Визначення концептуальних засад функціонування підприємства
- 2.1.6 Загальна характеристика ділянки будівництва (вивчення можливості підключення проектованого підприємства до існуючих інженерних мереж)
- Технологічна частина
- 2.2 Розроблення виробничої програми закладу
- 2.2.1 Прогнозування добової динаміки попиту
- 2.2.2 Визначення кількості та асортиментного складу денної продукції закладу
- 2.2.3 Конструювання меню розрахункового дня
- 2.2.4 Розрахунок добової кількості сировини для забезпечення виробничої програми
- Розрахунок сировини за меню розрахункового дня
- Розрахунок сировини за середньо груповими розкладками
- Розрахунок сировини за округленими показниками
- Розрахунок сировини за фізіологічними нормами
- 2.2.5. Характеристика та розроблення загальної структурно-технологічної схеми виробництва проектованого закладу
- 2.3 Проектування виробничого процесу підприємства
- 2.3.1 Проектування складського господарства
- 2.3.2 Організація роботи складського господарства
- Характеристика технологічного процесу та особливості організації технологічних ліній та окремих робочих місць підбір устаткування, інвентарю. Розрахунок площі цехів
- Визначення площі заготівельних і доготівельних цехів
- Проектування технологічних ліній та робочих місць. Оснащення їх необхідним устаткуванням, посудом та інвентарем. Розрахунок площі цехів
- 2.3.4. Комплектація устаткуванням виробничих цехів
- Організація роботи доготівельних цехів
- 2.3.5. Проведення контролю якості продукції в зрг. Вибір форм і методів контролю
- 2.3.6. Забезпечення санітарно-гігієнічних норм на підприємстві ресторанного господарства
- 2.3.7 Моделювання процесу обслуговування споживачів. Структуризація сервісно-виробничого процесу закладу
- Організація надання послуг в зрг, що проектується
- Кількість меблів для споживачів (місткість, форма та розстановка)
- Кількість предметів для індивідуального та групового сервірування
- Добір кількості меблів та торговельно-технологічного устаткування для забезпечення процесу обслуговування
- Кількість обслуговуючого персоналу
- Вибір і аргументація способів подавання страв
- 2.3.8. Проектування адміністративно-побутових, технічних приміщень
- 2.3.9. Визначення загальної площі закладу та поверховості будівлі
- Визначення поверховості будівлі
- 2.3.10. Розроблення об’ємно-планувального рішення проектованого закладу ресторанного господарства
- Розміщення закладу в містобудівній структурі
- Інженерно-будівельні рішення закладу
- Інженерні системи закладу ресторанного господарства, що проектується
- 2.4. 2. Пропозиції щодо дизайну закладу
- Інтер‘єр приміщень для обслуговування відвідувачів
- Ресторанного господарства
- Документація при організації служби охорони праці закладу ресторанного господарства
- Заходи з охорони праці у виробничих приміщеннях
- Студент у формі таблиці повинен навести площу приміщень та обсяг на одне робоче місце.
- Санітарно-гігієнічні заходи
- Засоби та заходи електробезпеки при експлуатації устаткування
- 2.4.6. Евакуація людей із приміщень та будівель
- 3. Організаційно-економічний розділ
- 3.1. Організаційно-юридичний план
- Розрахунок фонду оплати праці
- 3.2.Розрахунок середньорічних економічних показників проектованого закладу ресторанного господарства Розрахунок товарообороту і комерційного доходу
- Розрахунок очікуваних економічних показників хлібопекарського підприємства у разі виробництва хліба «Здоров’я»
- Розрахунок поточних витрат закладу ресторанного господарства
- Фінансовий план проектованого закладу ресторанного господарства
- ВИмоги до графічної частини магістерської кваліфікаційної роботи
- 6. Вимоги до оформлення магістерської кваліфікаційної роботи
- 7. Порядок захисту магістерської кваліфікаційної роботи
- 8. РекомендоваНа Література
- Приклад анкет для збору первинної інформації Шановний відвідуваче!
- 5.1. Що саме Вам подобається в інтер єрі?
- 5.2. Що б Ви змінили в інтер єрі залу?
- Орієнтовні режими роботи діючих закладів ресторанного господарства м. Києва
- Довідникові дані для розрахунку кондитерського (борошняного) цеху
- Норми часу на виготовлення кондитерських виробів
- Норми часу виготовлення кондитерських виробів
- Додаток 9 Нормативи розрахунку мережі загальнодоступних підприємств харчування
- Додаток 10
- Додаток 11 Графіки завантаження залів закладів ресторанного господарства різного типу
- 1. Їдальні загальнодоступні та дієтичні
- 2. Їдальня при виробничому підприємстві*
- 3. Дієтичний зал Їдальні при виробничому підприємстві*
- 4. Студентська їдальня (харчування за абонементами)
- 5. Дієтичний зал студентської їдальні
- 6. Зал професорсько-викладацького складу та персоналу закладу
- 7. Міський ресторан
- 8. Ресторан при готелі
- 9. Міський ресторан, що реалізує комплексні обіди
- 10. Ресторан залізничний
- 11. Ресторан при аеровокзалі
- 12. Кафе загального типу
- 13. Загальнодоступна їдальня, що працює увечері як кафе
- 14. Спеціалізовані кафе
- 15. Закусочні загального типу та спеціалізовані
- 16. Пивний бар
- 17. Шашлична з обслуговуванням офіціантами
- 18. Вітамінний бар
- 19. Гриль-бар
- 20. Коктейль-бар
- 21. Коктейль-хол
- 21. Винний бар
- Приблизне співвідношення різних груп страв, що випускаються закладами ресторанного господарства різного типу
- 1. Загальнодоступна та дієтична їдальня з вільним вибором страв
- 2. Ресторани
- 3. Закусочні
- 4. Кафе
- Додаток 15
- Додаток 16 Значення коефіцієнтів, що враховують режим роботи підприємства та
- Норми площі на одну людину для нового будівництва
- Питомі витрати електроенергії на виробництво однієї страви
- Норматив витрат електроенергії на вентиляцію та кондиціювання
- Значення нормативу витрат освітлення для різних типів закладів
- Затверджую
- Завдання на проектування
- Характеристика конструктивних елементів будівлі (тип, назва закладу)
- Норматив питомої вартості загальнобудівельних робіт на одиницю потужності
- Коефіцієнти перерахунку вартості загальнобудівельних робіт для комплексних закладів
- Середні розміри зносу столової білизни при експлуатації
- Середні розміри зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів (у % до роздрібного товарообороту)
- Орієнтовний рівень торговельної націнки по типах та класах закладів ресторанного господарства в Україні.*