Організація надання послуг в зрг, що проектується
Задоволення попиту є первинною місією закладу ресторанного господарства, тому, відповідно до концепції, його роботу орієнтують, на обраний контингент споживачів. Тому проектування виробничого процесу починають із розробки фірмового сервісу.
В цьому пункті дипломного проекту, відповідно до обраної концепції закладу, необхідно визначити номенклатуру послуг, розрахувати обсяги матеріально-технічного та кадрового забезпечення цих послуг, а саме:
склад приміщень для здійснення процесу обслуговування (з організації споживання продукції і послуг, з реалізації кулінарної продукції, з організації дозвілля, з надання інформаційно-консультативних, інших послуг);
модель процесу обслуговування;
кількість обслуговуючого персоналу;
обґрунтувати способи подавання страв.
кількість та номенклатуру меблів, торговельно-технологічного устаткування для забезпечення процесу обслуговування (місткість, форма, розстановка ...);
номенклатура предметів для індивідуального та групового сервірування;
надання інших послуг (послуги паркування, продаж сувенірів, квітів, пакування продукції, надання доступу до мережі інтернет, факсу, надання залів для проведення ділових зустрічей, тощо).
Просторове забезпечення сервісного процесу приводять у вигляді схеми. Приклад схеми наведений на рис. 2.6.
Рис. 2.6 Просторове забезпечення сервісного процесу
Визначення складу приміщень для здійснення процесу обслуговування (організація споживання продукції і послуг, реалізація кулінарної продукції і дозвілля, надання інформаційно-консультативних та інших послуг) необхідно починати з вестибульної групи приміщень. В описовій формі необхідно охарактеризувати кожне приміщення:
Вестибуль: слугує для входу відвідувачів до закладу. Тут передбачається розміщення гардеробу, санвузлів для відвідувачів та сходів, у разі вибору багатоповерхового об’ємно-планувального рішення.
Аванзал: призначений для збору груп гостей, зустрічі відвідувачів метрдотелем або хазяйкою залу (хостес), прийняття замовлень на бенкети, інші заходи. Переважно він є перехідним, до торговельної зали приміщенням. Інколи, за браком відокремленого приміщення, його організують за рахунок частки торгівельної зали, відгороджуючи декоративним елементами, диванами тощо. Аванзал може бути обладнаний аудіо та відеотехнікою, телефонним зв’язком.
Гардероб: відгороджене приміщення (зона) із декоративно-зйомним (легкі конструкції з металу або дерева) або стаціонарне (перегородка) огородженням. Перед гардеробом установлюються бенкетки для відвідувачів.
Санвузли: до структури цих приміщень входять вхідні тамбури, туалетна кімната, кабіни вбиралень і кімната туалетника, яка розміщується між жіночим та чоловічим відділенням.
При вирішенні стилістики санвузлів бажано витримувати загальну концепцію закладу. Управління освітленням та системою витяжної вентиляції комбінується для одночасного вмикання.
Дизайнерські рішення в оформленні приміщень санвузлів можуть включати в себе використання предметів образотворчого мистецтва, копій картин, листівок, плакатів, аматорських фотографій, декоративні вази (в тому числі напільні), вази з композиціями із живих квітів, букетами квітів, кімнатними рослинами тощо.
Тамбури санвузлів слугують перехідними зонами між власне санвузлами та іншими приміщеннями для відвідувачів.
Туалетна кімната – проектується в закладах з обслуговуванням офіціантами у шлюзах вбиралень. В інших закладах (швидкого обслуговування, лікувально-профілактичного та оздоровчого спрямування, їдальнях при навчальних закладах тощо) у вестибулях або окремих приміщеннях для відвідувачів слід передбачати додатково по одному умивальнику на кожні 50 місць в залах, в закусочних без вестибулів умивальники дозволяється встановлювати в залі.
Перелік обладнання для туалетних кімнат наведено у дод.2А.
У закладах клубного типу за необхідністю можуть бути встановлені автомати для продажу (видачі):
жіночих панчішних виробів;
кондомати;
тощо.
Кількість умивальників визначається в залежності від типу закладу (дод.2Б). При визначенні структури та розмірів вбиралень враховують наступне:
в закладах всіх типів незалежно від місткості наявність вбиралень обов’язкова. обов’язкова наявність окремих вбиралень для чоловіків та жінок для ресторанів всіх класів; барів класів люкс та вищий; кафе, де застосовано метод обслуговування офіціантами; їдалень.
наявність окремих вбиралень для чоловіків та жінок не обов’язкова в барах першого класу, закусочних, кафетеріях;
можлива наявність в одному приміщенні чоловічої та жіночої вбиралень в закладах ресторанного господарства місткістю до 50 місць;
в закладах ресторанного господарства місткістю до 50 місць, в разі дотримання санітарно-гігієнічних норм, дозволено користуватись вбиральнею персоналові і споживачам.
Перелік обладнання для вбиралень наведено у дод.2В.
Кімната туалетника. Туалетник постійно підтримує зразковий санітарний стан у санвузлах, забезпечує наявність необхідної кількості засобів гігієни, дезінфікує та дезодорує приміщення. Туалетник може надавати додаткові послуги (почистити одяг, взуття або пришити ґудзик) використовується для зберігання прибирального інвентарю, засобів гігієни.
Кімната для паління. Передбачається при забороні палити у торговельній залі. Обладнується місцями для сидіння (дивани, крісла, напівкрісла, стільці із покриттям, що не є легкозаймистим), столиками з кам’яними кришками, попільницями, в тому числі і на високих ніжках. При створенні інтер’єру цього приміщення використовуються незаймисті матеріали забезпечується інтенсивною витяжною вентиляцією.
Торговельна зала. За призначенням поділяють на зали загального призначення та бенкетні (VIP-зали).
VIP-зали є спеціальними і призначені для прийому невеликої кількості гостей з певного приводу. Бенкетних залів може бути декілька з різними інтер’єрами, меню, способами подавання страв і напоїв.
Інтер’єр залів оформлюють відповідно до обраної концепції. Підбір меблів повинен відповідати загальній ідеї закладу та запитам потенційних відвідувачів. Якісний і кількісний склад меблів для закладів наведені у дод.2Г.
Площа залів визначається за нормативами: 1,4-2,2 м2 на 1 місце в закладі (залежить від способу прийому їжі, форм обслуговування, класу та типу закладу) [1]. До складу зали включають такі зони:
естрада (для музичних та шоу-програм) - 8 -10 м2
танцмайданчик в залі – 0,125 – 0,2 м2 на одне місце;
проходи в залах (мінімальні відстані між торцями столів чи стільцями, які висунуті у робочий стан:
Þ основний – 1,2-1,5 м;
Þ додатковий (розподілення потоків) – 0,9-1,2 м;
Þ підхід до місць – 0,6-0,8 м.
Розрахунок площі бенкетної зали здійснюється за нормативом площі на одну особу:
при бенкеті за столом – 1,5–2 м2
при бенкеті-фуршет – 0,4–0,6 м2
Мінімальні розміри місця за столом на 1 відвідувача:
їдальні при промпідприємствах, вузах, ПТУ – 400 х 400 мм;
інші підприємства – 600 х 400 мм.
ресторани:
Þ повсякденне обслуговування – 600–800500 мм;
Þ бенкетне обслуговування за столом – 800–1000700 мм;
Розрахунок функціональної довжини бенкетного столу ведеться за формулою:
при лінійному розташуванні бенкетного столу з одностороннім підходом:
, (2.22)
де l – довжина одного куверту, м;
N – кількість гостей бенкету, чол.
при лінійному розташуванні бенкетного столу з двостороннім підходом:
, (2.23)
де l – довжина одного куверту, м;
N – кількість гостей бенкету, чол.
при розташуванні бенкетного столу у вигляді літер Т,П,Ш:
, (2.24)
де l1 – довжина одного куверту почесного гостя, м;
N1 – кількість почесних гостей бенкету, чол.;
L2 – довжина одного куверту інших гостей, м;
N2 – кількість інших гостей бенкету, чол.
Зали ігрового призначення:
Площа залів визначається відповідно до обраного устаткування та специфіки типу закладу. Допускається організація у цих залах барної стійки та незначної кількості місць для глядачів (до 40% від гравців).
При визначені площі приміщень слід врахувати габаритні розміри устаткування і меблів та раціональність використання площі, що може бути визначена за допомогою коефіцієнта: К=0,3÷0,4
Приміщення для забезпечення музичних та шоу-програм:
До складу цієї групи приміщень входять:
· приміщення для зберігання музичних інструментів – 6 м2;
· приміщення гримерної – 0,375 м2 на одного актора. При кількості акторів різної статі більше 4-х, передбачається окремо чоловіча та жіноча гримерна і кожна обладнується умивальником.
Організацію процесу обслуговування представляють у вигляді таблиці (табл.2.22), з урахуванням існуючих вимог (ГОСТ 30523-97; ДСТУ 3862-99; ДСТУ 4281:2004).
Таблиця 2.33 - Поелементна структурно-технологічна схема
процесу обслуговування
Зона | Елемент процесу | Засоби забезпечення процесу | Учасник | |
Просторові | Матеріально-технічні | |||
Самообслуговування | ||||
| Надання попередніх послуг | · вестибуль; · гардероб верхнього одягу; · санвузол; · інші | · стільці; · лави; · вішалки; · сантехнічні прилади; · інші. | відвідувачів гардеробник прибираль-ниця |
| Надання послуг харчування | торговельна зала | роздавальна лінія (форма, марка, спосіб розміщення) | роздавальник касир споживач |
|
|
| торговельні меблі, устаткування | працівник торговельної зали споживач |
|
|
| · транспортер для використаного посуду · столи для використаного посуду, столи для збору відходів; · посудомийна машина; · ванни для миття посуду, скла, наборів, таць; · шафи для зберігання посуду. | · працівник торговельної зали · споживач; · мийник посуду; · оператор посудомийної машини. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | | |
| ||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | | |
- Київ нухт 2010
- Мета і завдання виконання магістерської кваліфікаційної роботи
- Тематика магістерських кваліфікаційних робіт
- Організація роботи над магістерською квалафікаційною роботою
- 4. Обсяг і структура магістерської кваліфікаційної роботи
- Вимоги до змісту розділів пояснювальної записки та графічної частини магістерської кваліфікаційної роботи
- 5.1. Вимоги до змісту розділів пояснювальної записки
- Науково-дослідна частина
- Інженерна частина
- Організаційно-економічний розділ
- 1. Науково-дослідна частина
- 2. Інженерна частина
- 2.1 Техніко-економічне обґрунтування
- 2.2 Розроблення виробничої програми закладу ресторанного господарства
- 2.3 Проектування виробничого процесу підприємства
- 2.4 Інженерно-будівельний розділ
- 3. Організаційно-економічний розділ
- 2.1 Техніко-економічне обґрунтування
- 2.1.1 Дослідження ареалу діяльності закладу ресторанного господарства.
- 2.1.2 Аналіз ринку послуг ресторанного господарства вибраного району
- 2.1.3 Вивчення існуючої мережі підприємств ресторанного господарства (дислокація зрг, режим їх роботи, тип, загальна кількість місць у мережі, їх нестача)
- 2.1.4 Дослідження контингенту потенційних споживачів в ареалі діяльності закладу
- 2.1.5 Визначення концептуальних засад функціонування підприємства
- 2.1.6 Загальна характеристика ділянки будівництва (вивчення можливості підключення проектованого підприємства до існуючих інженерних мереж)
- Технологічна частина
- 2.2 Розроблення виробничої програми закладу
- 2.2.1 Прогнозування добової динаміки попиту
- 2.2.2 Визначення кількості та асортиментного складу денної продукції закладу
- 2.2.3 Конструювання меню розрахункового дня
- 2.2.4 Розрахунок добової кількості сировини для забезпечення виробничої програми
- Розрахунок сировини за меню розрахункового дня
- Розрахунок сировини за середньо груповими розкладками
- Розрахунок сировини за округленими показниками
- Розрахунок сировини за фізіологічними нормами
- 2.2.5. Характеристика та розроблення загальної структурно-технологічної схеми виробництва проектованого закладу
- 2.3 Проектування виробничого процесу підприємства
- 2.3.1 Проектування складського господарства
- 2.3.2 Організація роботи складського господарства
- Характеристика технологічного процесу та особливості організації технологічних ліній та окремих робочих місць підбір устаткування, інвентарю. Розрахунок площі цехів
- Визначення площі заготівельних і доготівельних цехів
- Проектування технологічних ліній та робочих місць. Оснащення їх необхідним устаткуванням, посудом та інвентарем. Розрахунок площі цехів
- 2.3.4. Комплектація устаткуванням виробничих цехів
- Організація роботи доготівельних цехів
- 2.3.5. Проведення контролю якості продукції в зрг. Вибір форм і методів контролю
- 2.3.6. Забезпечення санітарно-гігієнічних норм на підприємстві ресторанного господарства
- 2.3.7 Моделювання процесу обслуговування споживачів. Структуризація сервісно-виробничого процесу закладу
- Організація надання послуг в зрг, що проектується
- Кількість меблів для споживачів (місткість, форма та розстановка)
- Кількість предметів для індивідуального та групового сервірування
- Добір кількості меблів та торговельно-технологічного устаткування для забезпечення процесу обслуговування
- Кількість обслуговуючого персоналу
- Вибір і аргументація способів подавання страв
- 2.3.8. Проектування адміністративно-побутових, технічних приміщень
- 2.3.9. Визначення загальної площі закладу та поверховості будівлі
- Визначення поверховості будівлі
- 2.3.10. Розроблення об’ємно-планувального рішення проектованого закладу ресторанного господарства
- Розміщення закладу в містобудівній структурі
- Інженерно-будівельні рішення закладу
- Інженерні системи закладу ресторанного господарства, що проектується
- 2.4. 2. Пропозиції щодо дизайну закладу
- Інтер‘єр приміщень для обслуговування відвідувачів
- Ресторанного господарства
- Документація при організації служби охорони праці закладу ресторанного господарства
- Заходи з охорони праці у виробничих приміщеннях
- Студент у формі таблиці повинен навести площу приміщень та обсяг на одне робоче місце.
- Санітарно-гігієнічні заходи
- Засоби та заходи електробезпеки при експлуатації устаткування
- 2.4.6. Евакуація людей із приміщень та будівель
- 3. Організаційно-економічний розділ
- 3.1. Організаційно-юридичний план
- Розрахунок фонду оплати праці
- 3.2.Розрахунок середньорічних економічних показників проектованого закладу ресторанного господарства Розрахунок товарообороту і комерційного доходу
- Розрахунок очікуваних економічних показників хлібопекарського підприємства у разі виробництва хліба «Здоров’я»
- Розрахунок поточних витрат закладу ресторанного господарства
- Фінансовий план проектованого закладу ресторанного господарства
- ВИмоги до графічної частини магістерської кваліфікаційної роботи
- 6. Вимоги до оформлення магістерської кваліфікаційної роботи
- 7. Порядок захисту магістерської кваліфікаційної роботи
- 8. РекомендоваНа Література
- Приклад анкет для збору первинної інформації Шановний відвідуваче!
- 5.1. Що саме Вам подобається в інтер єрі?
- 5.2. Що б Ви змінили в інтер єрі залу?
- Орієнтовні режими роботи діючих закладів ресторанного господарства м. Києва
- Довідникові дані для розрахунку кондитерського (борошняного) цеху
- Норми часу на виготовлення кондитерських виробів
- Норми часу виготовлення кондитерських виробів
- Додаток 9 Нормативи розрахунку мережі загальнодоступних підприємств харчування
- Додаток 10
- Додаток 11 Графіки завантаження залів закладів ресторанного господарства різного типу
- 1. Їдальні загальнодоступні та дієтичні
- 2. Їдальня при виробничому підприємстві*
- 3. Дієтичний зал Їдальні при виробничому підприємстві*
- 4. Студентська їдальня (харчування за абонементами)
- 5. Дієтичний зал студентської їдальні
- 6. Зал професорсько-викладацького складу та персоналу закладу
- 7. Міський ресторан
- 8. Ресторан при готелі
- 9. Міський ресторан, що реалізує комплексні обіди
- 10. Ресторан залізничний
- 11. Ресторан при аеровокзалі
- 12. Кафе загального типу
- 13. Загальнодоступна їдальня, що працює увечері як кафе
- 14. Спеціалізовані кафе
- 15. Закусочні загального типу та спеціалізовані
- 16. Пивний бар
- 17. Шашлична з обслуговуванням офіціантами
- 18. Вітамінний бар
- 19. Гриль-бар
- 20. Коктейль-бар
- 21. Коктейль-хол
- 21. Винний бар
- Приблизне співвідношення різних груп страв, що випускаються закладами ресторанного господарства різного типу
- 1. Загальнодоступна та дієтична їдальня з вільним вибором страв
- 2. Ресторани
- 3. Закусочні
- 4. Кафе
- Додаток 15
- Додаток 16 Значення коефіцієнтів, що враховують режим роботи підприємства та
- Норми площі на одну людину для нового будівництва
- Питомі витрати електроенергії на виробництво однієї страви
- Норматив витрат електроенергії на вентиляцію та кондиціювання
- Значення нормативу витрат освітлення для різних типів закладів
- Затверджую
- Завдання на проектування
- Характеристика конструктивних елементів будівлі (тип, назва закладу)
- Норматив питомої вартості загальнобудівельних робіт на одиницю потужності
- Коефіцієнти перерахунку вартості загальнобудівельних робіт для комплексних закладів
- Середні розміри зносу столової білизни при експлуатації
- Середні розміри зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів (у % до роздрібного товарообороту)
- Орієнтовний рівень торговельної націнки по типах та класах закладів ресторанного господарства в Україні.*