logo search
Основи педагогічної майстерності_3 курс

2.2. Діалогічна взаємодія у процесі викладу нового

матеріалу вчителем.

У процесі сприймання нового матеріалу в учнів виникає низка труднощів:

116

Тому вчителеві при монологічному викладі матеріалу треба стимулювати внутрішній діалог між ним і учнями.

Трансформація монологу в діалог (внутрішній прихований) сприяє активізації пізнавальної діяльносч школярів. Активізація навчання — це процес спрямований на поглиблену спільну навчально пізнавальну діяльність вчителя та учня, на спонукання до її енергійного, цілеспрямованого здійснення, на подолання інерції, пасивних і стереотипних форм викладання і учіння [10, с. 135]. Важливою умовою активізації є створення ситуацій співроздумів, співпереживання та діалогізація, тобто введення в монолог елементів діалогу.

Як розробити діалогізований монолог?

  1. Виробити установку на діалогічне спілкування з класом. Обміркувати шляхи співвіднесення інтересів учнів зі змістом уроку, способи „передачі" мети вивчення теми. Ввести у монолог звернення до аудиторії, спираючись на зчитування її станів, демонструвати спільність („ми", „поміркуймо").

  2. З'ясувати головні тези, над якими повинні думати учні. Розподіляти інформацію на блоки, орієнтуючись на надзавдання. Виробити систему запитань різного рівня до кожного блоку для організації роздумів над проблемою. Ввести різні види діалогу (прямий., непрямий, внутрішній, риторичний).

  3. Обміркувати, які уявлення доцільно викликати в учнів стосовно конкретної теми. Визначити прийоми організації' співпереживання: введення словесних картин, тропів, укрупнення деталей тощо.

117

d. Забезпечити взаємодію педагогічною технікою (мовленням і невербальними засобами). Особливого значення потрібно надати діалогізації повідомлення: модальності мовлення, персоніфікації, установці на відповідь.

Модальність мовлення — вияв суб'єктно-особистісного ставлення педагога та учнів до інформації (за Г. Марковою).

Персоніфікація — виклад інформації від першої особи, звернення педагога до особистого досвіду, що пов'язаний із предметом повідомлення (за А. Харашем).

Установка на відповідь — використання педагогом системи засобів (вербальної пропозиції, інтонації, рухів очей тощо), щоб спонукати учнів обмірковувати відповідь на питання, дати оцінку фактам (за І. Васильєвою).