Основи педагогічної майстерності_3 курс

2. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу

Вправа 1. Аналіз рівня пізнавальної активності учнів на уроці.

221

Вивчення нового матеріалу в 5 класі вчитель провів у такий спосіб.

...Запишіть тему нашого уроку: „Пряма мова". Я зараз почитаю вам два речення. Поміркуйте, чим вони відрізняються (читає речення й докладно пояснює, чим вони відрізняються). Зверніться до підручника (називає сторінку). Прочитайте правила. (Викликає ученицю до дошки і диктує речення). Сьогодні ми ознайомимося з розділовими знаками при прямій мові й навчимося будувати речення з прямою мовою. (Пояснює, коли ставляться певні розділові знаки. Викликає учнів до дошки, диктує їм речення й просить пояснити розділові знаки в них).

Відвідавши цей урок, студентка-практикантка написала у своєму щоденнику спостережень: „Урок української мови у 5 класі було побудовано як монолог. Хоч заняття проведено у формі бесіди (вчитель ставив запитання, учні відповідали) ситуація діалогу при цьому не виникла. Відчувалося, що кожний ніби виконує свою роль, а спільного пошуку не було. Складалося враження, що вчитель намагався інформаційно наситити учнів („Звернімося до підручника, прочитайте правило"), але учневі бракувало ініціативи, власної думки стосовно матеріалу, що вивчає учень. Учень — об'єкт діяльності вчителя, споживач знань..."

Завдання студентам: Дайте відповіді на такі запитання:

Чи поділяєте ви висновок студентки? Вона назвала бесіду, яка належить до діалогічних методів навчання, монологом. Чи погоджуєтесь ви з цим? За яких умов бесіда стає монологом?
Визначте вид бесіди — репродуктивна вона чи евристична?
На який рівень пізнавальної активності орієнтуються учні? Яким є характер їхньої пізнавальної діяльності на цьому рівні?
Які завдання, запитання ви поставили б на цьому уроці, щоб перевести діяльність учнів на пошуковий рівень?

222

Вправа 2. Аналіз технології залучення учнів до співроздумів.

Ознайомтеся з перебігом уроку математики в 5 класі та простежте, як учитель залучає учнів до активної діяльності.

Тема уроку: „Скорочення дробу"

Учням пропонують такі запитання й завдання:

Намалюйте промінь. Візьміть за одиницю обліку десять клітинок. Зобразіть дріб точкою на промені. (Зображують. Результат перевіряється на дошці. Докладно пояснюється, що спочатку треба відрізок, що дорівнює 1, розділити на 5 рівних частин і т.п.)
Чи завжди можна дріб зобразити точкою на промені? (Так.) ₁₂₀
Зобразіть дріб 200 (Деякі учні пропонують діяти аналогічно до першого випадку, тобто поділити відрізок, що дорівнює 1, на 200 однакових частин, інші заперечують; дуже важко поділити відрізок на 200 однакових частин)
Як же бути? (З'являється здогад: спростити вид дробу, поділити чисельник і знаменник на одне й те саме число: 2, 10, 20, 40. Добирається найкращий варіант).

Якою властивістю дробу ви скористалися? (Формулюється головна властивість дробу).

Тлумачиться поняття скорочення дробу. Після цього розв'язуються приклади на це правило, в яких чисельник і знаменник мають один дільник, відмінний від 1. Щоразу треба звертати увагу на те, що чисельник і знаменник діляться на їхній спільний дільник, відмінний від 1. Потім пропонується скоротити дріб Ц-.Одні пропонують скоротити дріб на 2, інші на 4, на 8. З'ясовується, на яке число найкраще (на 8). Пояснюється чому. Потім учні відповідають на запитання:

Як називаються числа 2,4,8 для чисел 24 і 32? (Дільники).
На який дільник ви пропонуєте ділити числа 24 та 32? (На найбільший.)

223

— Тобто, — продовжує вчитель, — на найбільший спільний дільник цих чисел.

Так уводиться поняття найбільшого спільного дільника чисел. _и

Серед прикладів на скорочення з'являється дріб~§4 Триває пауза. Не скорочується. Чому? (У чисел 11 і 34 немає спільних дільників, відмінних від 1.)

Уводиться поняття взаємно простих чисел. У кінці уроку узагальнюється вивчене.

(Карнацевич Л.С., Щербина В.П. Учить мьіслить.— К., 1982. — С. 21-23)

Завдання студентам: Дайте відповіді на такі запитання:

1. На якому рівні активності працюють учні на цьому

уроці? Який характер їхньої діяльності?

2. Чи можна класифікувати цю бесіду як евристичну? За якими ознаками?

Які головні питання обговорювалися на уроці? Чи були до них навідні завдання (запитання)?
Як учитель підводить учнів до самостійних висновків? Поясніть, як він спрямовує міркування учнів до цих висновків.
Які запитання репродуктивні, які — пошукові?
Чи можна простежити на цьому уроці дію принципу „петелька — гачок"?

Вправа 3. Аналіз майстерності вчителя у веденні

бесіди.

Проаналізувавши фрагмент уроку (спостережений на педагогічній практиці чи записаний на відео), визначте елементи педагогічної майстерності вчителя, що забезпечили ефективність його взаємодії з учнями за такою схемою:

1. На чому зосереджено увагу вчителя на уроці?

2. Якою мірою соціально-перцептивні здібності вчителя сприяють встановленню активної взаємодії? Чи розуміє і відчуває педагог учнів?

224

3.Як учитель реагує на відповіді учнів, виправляє помилки й неточності в їхній роботі?

4.Як забезпечується сприятливий емоційний фон уроку?

5.Як педагогічна техніка допомагає вчителеві активізувати учнів?

Содержание