logo search
Основи педагогічної майстерності_3 курс

Педагогічна техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності.

Усі складники педагогічної майстерності взаємопов'язані, і саме така єдність забезпечує професійний саморозвиток педагога, а через нього - і розвиток учня.

Найголовніша характеристика педагогічної майстерності - гуманістична спрямованість особистості вчителя. Спрямованість особистості - це її ідеали, інтереси, ціннісні орієнтації. Спрямованість педагога багатоаспектна. Він орієнтується на себе - намагається самоствердитися як знаючий, вимогливий, тактовний,

22

тобто кваліфікований педагог; на засоби впливу - вибирає адекватні способи виконання навчальної програми, проведення заходів; на учня - встановлює стосунки; на мету діяльності - сприяє розвитку особистості школяра.

Гуманістична спрямованість - це спрямованість на іншу людину, для педагога - на учня: врахування його потреб та інтересів, відповідальність за його майбутнє, розвинене почуття любові до дітей. Як писав Л.М.Толстой, „якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він - справжній учитель" [16, с. 300].

На думку полтавських педагогів, гуманістична спрямованість особистості вчителя передбачає, що в своїй педагогічній діяльності він буде:

через насаджування;

с. 32].

Основою педагогічної майстерності є професійна компетентність. База професійної компетентності - це знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології. Важливою особливістю професійних педагогічних знань є їх комплексність, що потребує від учителя вміння синтезувати матеріал для успішного осмислення суті педагогічних явищ,, аналізу педагогічних ситуацій та розв'язання педагогічних задач.

Друга особливість знань педагога - їх особистісна забарвленість. Щоб викликати в учнів певне ставлення до предмета, обговорюваного на уроці, вчитель не механічно відтворює текст підручника, а висловлює власні міркування, своє розуміння проблеми, свій погляд на світ. Знання педагога не просто накопичуються з досвідом, а стають підґрунтям для формування педагогічної свідомості - вироблення системи правил

23

і принципів, які стають засадовими для дій і вчинків вчителя. Третя особливість педагогічних знань - їх постійне збагачення, систематичне порівняння на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному, технологічному.

Професійна компетентність визначається не лише сумою знань педагога, а й умінням застосовувати їх на практиці, володінням способами педагогічної діяльності, індивідуальною передумовою успішної діяльності є здібності.

Отже, третя складова педагогічної майстерності - це здібності до педагогічної діяльності. Вони визначаються швидкістю професійного навчання. Вчені виділяють шість провідних здібностей до педагогічної діяльності:

  1. комунікативність - потреба у спілкуванні, готовність легко вступати в контакт, мати задоволення від спілкування;

  2. перцептивні здібності - здатність сприймати й розуміти іншу людину, педагогічна інтуіція, емпатія;

  3. динамізм - здатність активно впливати на іншу особистість, переконувати і навіювати;

  4. емоційна стабільність - здатність володіти собою, здійснювати самоконтроль і саморегуляцію за будь- якої ситуації;

  5. оптимістичне прогнозування - передбачення розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній;

  6. креативність - здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, приймати нестандартні рішення [13, с. 33-34].

Крім того, для успішної педагогічної діяльності необхідні також розвинені гностичні, проективні, конструктивні, організаторські, академічні, дидактичні та мовленнєві здібності (М.В. Кузьміна, А.І. Щербаков, Н.В. Кухарев, С.Б. Єлканов, А.Є. Кондратенков та інші).

Виділяють ще одну складову педагогічної майстерності - педагогічну техніку як форму організації поведінки вчителя, як уміння використовувати психофізичний апарат для виховного впливу, як прийоми володіння собою і впливу на інших.

24