logo
ГУЗ А

Тема 3. Методи навчання

У реальній практиці навчання проблемний виклад, відповідно до рівня розвитку учнів, доцільно поєднувати із частково-пошу­ковим методом. Учитель припиняє свою розповідь і пропонує учням висловити припущення, зробити висновок або порушити питан­ня, яке було б доречним у цей момент. Тим самим школярі беруть участь у русі думки вчителя. Проблемний виклад за своєю суттю змушує їх стежити за ходом цієї думки, контролювати її логічність і послідовність. Зазначимо, що останні три методи - дослідниць­кий, евристичний і проблемний виклад - становлять проблемне навчання як частину цілісної системи, що передбачає застосування всіх методів навчання і їх виховну функцію.

Дослідницький метод - це організація творчої пошукової роботи учнів, спрямована на формування вміння застосовувати набуті знан­ня у нових ситуаціях. Однак можна знати, вміти, але не бути го­товим до творчості, якщо не засвоєний досвід такої діяльності, а він виникає і накопичується тільки при вирішенні проблем і проблем­них завдань. Цим умовам, тобто виду змісту й способу його зас­воєння, відповідає дослідницький метод. Учитель, застосовуючи цей метод, конструює або підбирає відповідно до теми проблеми й проб­лемні завдання, які пропонує учню в певній системі, а той самос­тійно їх вирішує. У такий спосіб він засвоює елементи творчої діяль­ності. При дослідницькому методі учень на доступному йому рівні засвоює навички наукового пізнання. Навіть якщо учні вирішують прості завдання, їхня пізнавальна діяльність за своїм характером близька до діяльності вченого. Форми доступних навчальних дос­ліджень є різні: невелике тестове завдання, що вимагає однієї-двох хвилин для свого вирішення, завдання на систематизацію знань із даної теми протягом заняття, дослідження певної проблеми з різних галузей права. Проте в усіх цих формах сутність методу одна - орга­нізоване засвоєння досвіду творчої діяльності, творче застосування й засвоєння знань. Вирішуючи проблемні завдання, учень одночас­но здобуває досвід застосування творчих процедур і ті знання й умін­ня, що є предметним змістом цих завдань.

У вирішенні кожної із цих проблем учні мобілізують свої попе­редні знання, що виступають умовою завдання, а потім, послуго­вуючись творчими процедурами, вирішують проблемні завдання.

Проблема та проблемні завдання можуть конструюватися або словесно, або на основі кінофільму, картини, документів, газетного

43

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

матеріалу. Це не внесе жодних принципових змін до сутності ме­тоду, що являє собою організований учителем доступний для учнів гворчий пошук рішення проблемного пізнавального завдання.

На прикладі дослідницького методу можна простежити, як тлу­мачення методів навчання за джерелами знань (розповідь, бесіда, зобота з підручником і т.д.) здатне призвести й тривалий час приз­водило до ігнорування творчої діяльності на уроках і творчого ви­ховання учнів. Відсутність обґрунтованої теоретичної концепції не «лишається безкарною. І страждає від цього насамперед практика завчання.

Застосовуючи дослідницький метод, дуже часто можна натра­пити на труднощі, викликані однією з важливих закономірностей їасвоєння. Полягає вона в тому, що кожний учень засвоює склад­ний для нього матеріал (зміст) поелементно, поетапно. Це стосуєть­ся й будь-якої дії. Не можна навчити складати план, не навчивши попередньо давати заголовок уривку тексту, а до цього визначати ;уть того чи іншого уривка, переказувати їх зміст тощо. Так само ае можна навчити діяльності, передбачуваної дослідницьким мето-цом, тобто цілісному вирішенню проблем, проведенню цілісного нав­чального дослідження, не навчивши елементам цієї діяльності. У практиці навчання ми скрізь стикаємося з подібного роду явищем. Коли вчитель повідомляє факти й ставить завдання сформулювати нескладний висновок, коли він під час розповіді просить тільки вис­ловити припущення, коли він пропонує подумати про наступну панку міркування, - в усіх цих випадках він навчає думати пое­тапно. Такі дії викладача і належать до частково-пошукового або евристичного методу. Частково-пошуковий (евристичний) метод передбачає те, що педагог організовує учнів до пошуку виходу з проб­лемної ситуації.

Суть цього методу полягає в тому, що вчитель, поставивши проб­лему, важку для самостійного вирішення, ділить її на підпроблеми й за допомогою серії взаємозалежних питань або аналогічних спро­щених завдань залучає учнів до процесу виконання окремих кроків у ході прийняття рішення. Учень не планує всього рішення, як при дослідницькому методі, не здійснює відразу всі етапи навчального дослідження, а під керівництвом вчителя працює самостійно тільки на окремих його етапах.

44