Тема 9. Міжпредметні зв'язки на уроках правознавства

Включення курсу до навчально-виховного процесу викликане необхідністю сучасного життя надавати формуванню правосвідо­мості особистості цілісного характеру, коли людина зі шкільної ла­ви здобуває стійку звичку узгоджувати з нормами права свої дії, вчинки інших людей у різних сферах життя.

Використання міжпредметних зв'язків зумовлено і необхідністю послідовного формування у школярів інтересу до навчання, праг­ненням до самостійного встановлення взаємозв'язків між явищами насамперед у суспільно-політичній сфері життя, виробленням умін­ня давати правильну морально-правову оцінку явищам сучасності.

Звідси випливає і мета встановлення зв'язків курсу з іншими пред­метами. Вона полягає у поглибленні процесу свідомого засвоєння уч­нями правових знань, оволодіння ними відповідних умінь і в поєднанні з іншими засобами активізації процесу правового виховання.

Встановлення міжпредметних зв'язків сприяє усуненню пере­вантаження курсу фактичним матеріалом, невиправданого дублю­вання при вивченні питань, які так чи інакше вивчалися на уроках із різних предметів. У цьому напрямку міжпредметні зв'язки є най­важливішим фактором оптимізації процесу правового виховання в навчальній діяльності, сприяють підвищенню її результативності.

Однак реалізація міжпредметних зв'язків як фактор оптимізації навчання зазвичай викликає в учителів найбільші труднощі.

Місце курсу в системі навчальних предметів не дозволяє плану­вати роботу із посиланнями на попередні зв'язки з іншими пред­метами. Різні розділи курсу, найбільше пов'язані з відповідними розділами інших предметів (наприклад, з історії України (новітній період), новітньою історією і т.д.), вивчаються раніше, ніж ці пред­мети. Також незначний потенціал використання міжпредметних зв'язків з курсами нової історії, окремими предметами природни­чого циклу. Суттєвіші можливості має встановлення таких зв'язків із предметами, які вивчаються в старших класах. Об'єктивна їх реалізація в інтересах правового виховання є доцільною у процесі правового виховання при вивченні, наприклад, дисципліни «Лю­дина і світ», «Громадянознавства», у встановленні зв'язків цих пред­метів із правовим курсом.

Таким чином, змістовна значущість міжпредметних зв'язків правового курсу виявляється об'єктивно менш суттєвою, ніж вста-

99

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

новлення подальших зв'язків інших предметів із правовим курсом. Однак це не применшує дидактичну, методичну цінність тих мож­ливостей встановлення міжпредметних зв'язків курсу, які зазначені в програмі. Ця цінність значно підвищується у зв'язку з завданням забезпечення комплексності правового виховання, зокрема створен­ня під час викладання курсу передумов для подальшого процесу пра­вового виховання в навчальній діяльності старших класів.

Говорячи про встановлення міжпредметних зв'язків як фактор правового виховання, варто розглядати всю сукупність явищ, що складають процес правового виховання в навчальній діяльності.

Стосовно завдань, які постають перед системою правового вихо­вання в школі, і зокрема перед правовим курсом, варто точніше виз­начити компоненти правосвідомості, що виступають об'єктом ціле­спрямованого впливу вчителя в процесі міжпредметних зв'язків -знання та уявлення про державу і право, ставлення не тільки до правових норм, а й до держави.

У механізмі засвоєння ці знання, зокрема під час вивчення нового матеріалу учнями або в процесі самостійної роботи, виступають своє­рідними подразниками, здатними встановити в корі головного моз­ку тимчасові зв'язки. Іншими словами, пригадування раніше вив­ченого матеріалу є своєрідним «містком» до відтворення в пам'яті цілого комплексу фактів, явищ. Відтворені за допомогою асоціацій знання є стійким фундаментом для засвоєння нових знань. Цьому значною мірою сприяє емоційний ефект, що супроводжує процес пригадування або «пізнавання» отриманих раніше знань.

Таким чином, ці знання є найважливішою умовою успішного встановлення й реалізації міжпредметних зв'язків у викладанні курсу. Втім, аби ця умова реально існувала і вчасно включалася в процес глибокого оволодіння правовими знаннями, необхідно заз­далегідь його програмувати, вводити у навчальний процес. Це оз­начає, що викладачам, які встановлюють зв'язок із правовим кур­сом, у своїй діяльності потрібно спиратися на важливість створення «загальної ланки». Для засвоєння знань про державу і право необ­хідно їх знати і враховувати у своїй роботі, одночасно створюючи аналогічні передумови для найбільш глибокого засвоєння знань з інших предметів. Разом з тим учитель має рацію, створюючи ці перед­умови, сприяючи активізації процесу правового навчання і вихо-

100

1