logo
ГУЗ А

Тема 10. Правове виховання учнів у процесі навчання

життєвими інтересами людей, виходити з їхнього досвіду, брати аргументи з умов, які склалися на певний момент.

Оскільки життя не стоїть на місці, змінюються соціальні відносини, вдосконалюється правова наука, приймаються нові законодавчі акти, про все це потрібно своєчасно інформувати учнів. При цьому треба мати на увазі, що правосвідомість неповнолітніх формується і в процесі сти­хійного залучення їх до правових знань завдяки спостереженню і дос­віду, в ході якого здобувається правова інформація про правові явища і формується відповідне ставлення до них.

Реалізація цього принципу має на меті ознайомлення учнів не

тільки з тими правовими актами, які стосуються школярів, а й з

тими, що регулюють життя і діяльність дорослих. Цим забезпечуєть-

а ся знання учнями сьогоднішніх вимог суспільства до них і знання

правових норм, якими їм доведеться керуватися в майбутньому.

Принцип виховання особистості в колективі вимагає регулю­вання складної системи моральних і правових взаємин учнів, ви­конання ними своїх прав і обов'язків на основі статуту школи, пра­вил поведінки учнів, усунення причин можливих конфліктів, порушень вимог шкільного режиму.

Використання виховної сили колективу у правовому вихованні не повинне призводити до зниження особистої відповідальності учня. Інколи основна відповідальність за погану поведінку того чи іншого учня повністю покладається на колектив. У правовому вихованні важливо наголошувати на особистій відповідальності неповноліт­нього за скоєний аморальний вчинок чи правопорушення. Адже будь-яке правопорушення є вольовим, вибірковим вчинком особис­тості, яка саме тому і є повною мірою відповідальною за це.

Принцип спирання на позитивне в особистості школяра, на йо­го досвід має свою специфіку у правовому вихованні, коли йдеться про учнів, які допускають порушення дисципліни і порядку. Ви­ховну роботу з такими учнями нерідко перетворюють на щоденне моралізування, виставляння їхніх недоліків у боротьбі з ними. Таке ставлення, не спонукаючи цих учнів до кращої поведінки, тільки призводить до їх озлоблення.

Кращих результатів домагаються ті педагоги, які навіть у по­рушника дисципліни знаходять позитивні якості, намагаються спи­ратися на них у виховній роботі.

131

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

Успіх правового виховання залежить від вимогливості всіх пра­цівників школи. Ретельно продумані, педагогічно обґрунтовані ви­моги повинні бути усвідомлені всіма працівниками школи, стати життєвим кодексом закладу освіти. Єдність вимог допомагає за­безпечити виконання кожним учнем вимог шкільного режиму і вста­новленого порядку, контроль за їхньою поведінкою.

Вимога єдності, систематичності та послідовності педагогічних впливів у правовому вихованні зумовлена тим, що в її здійсненні беруть участь педагогічний колектив, батьки і самі учні. Всі ці впли­ви повинні створювати єдину систему, спрямовану на виховання в учнів правової свідомості та правомірної поведінки.

Дотримання цього принципу полягає у тому, що, розпочинаючи правове виховання нового учня чи класу, вчитель встановлює рівень їхньої правової культури, ступінь сформованості тих чи інших якос­тей, виявляє, що до нього зроблено іншими педагогами, аби виз­начити, з чого розпочинати, на чому зосередити свої виховні зу­силля, що підтримати, продовжити, розвинути.

Успіх правового виховання учнів залежить від урахування їхніх вікових особливостей, життєвого досвіду. Так, у молодших класах доцільно враховувати, що діти тільки починають поступово засвою­вати розпорядок дня, правила поведінки, необхідність виконання доручень учителя. Згодом обсяг обов'язків збільшується, у дітей підвищується інтерес до морально-правових проблем, відповідаль­ність за свою поведінку перед класом і батьками. Далі поглиблюєть­ся увага до морально-правових проблем, активізується участь у шкіль­ному житті, набувається досвід поведінки.

Таким чином, реалізація цього принципу вимагає, щоб зміст пра­вового виховання враховував не тільки вік учня, а й його правовий статус на певному етапі розвитку. Характер норм права і глибина їх пізнання зумовлюється не тільки віком і розвитком учнів, а й необ­хідністю їх дотримання у повсякденному житті.

Суть системного підходу стосовно правового виховання учнів по­лягає в єдності мети, завдань і змісту правового виховання, єдності методів, прийомів і форм правовиховної роботи, єдності й узгодже­ності дій усіх зовнішніх виховних впливів і самовиховання особис­тості учня, єдності правової свідомості й поведінки школяра, у вра­хуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів, вивченні,

132