4. Принципи корекційно-педагогічної діяльності

Корекційно-педагогічна діяльність повинна спиратися на основопо-ініжні вимоги, що випливають із закономірностей педагогічного проце­су, тобто на педагогічні принципи. Принципи визначають мету і страте-іііо корекційно-педагогічної діяльності, її зміст і методи, загальний на­прям здійснення.

У психолого-педагогічній і спеціальній літературі існують різні під­ходи до визначення принципів корекційної діяльності. Підставами для них деякі дослідники вважають діагностичну або профілактичну спря-і к ні, шість корекційного процесу, інші - особливості психічного розвитку дііпй з відхиленнями в розвитку.

Корекційно-педагогічна діяльність, насамперед, повинна фунтува-іиси на загальнопедагогічних принципах, серед яких особливе зна­чимий мають такі:

І. Цілеспрямованість педагогічного процесу. Виходячи із загаль­них ціией виховання дитини, педагог у процесі корекційно-педагогічної Лінін.мості має співвідносити актуальний рівень її розвитку з передба-'іумипим, проектованим еталоном, що створює основу для створення прінріїми корекційних дій, визначення етапів її реалізації, шляхів, спо-н її і|і11 засобів досягнення передбачуваного результату.

2 Цілісність і системність педагогічного процесу. Якщо педаго-ІІМіїий процес розглядати як систему, цілісну сукупність певним чином мни момов'язаних елементів, то корекційно-педагогічна діяльність ви-муппіиме її складовою, підсистемою. Водночас корекційна діяльність і.мою структуру, що складається з взаємопов'язаних елементів, нГґі дн; тих загальною метою і єдністю управління.

3 Гуманістична спрямованість педагогічного процесу потребує га- рмонійного поєднання цілей суспільства і окремої особистості, вра- хування можливостей дитини, її інтересів і потреб. У корекційно- педагогічнічній діяльності важливо пам'ятати, що будь-яка нормальна дитина, як свого часу зазначав А.С. Макаренко, що опинилася «на вулиці» без допомоги, без колективу, без друзів, без досвіду, знерво-­ вана, без перспективи, почала б поводитися так, як діти і підлітки з девіантною поведінкою.

4 Повага до особистості дитини у поєднанні з розумною вимог-

ливістю до неї. Розумна вимогливість передбачає об'єктивну доціль-

ність, зумовлену потребами педагогічного процесу, спрямованого на

розвиток позитивних особистісних якостей дитини. Педагогічні вимоги

не самоціль, вони повинні ставитися вихователем з надією на успіх, щирою зацікавленістю в долі підлітка, з глибокою вірою у можливісті скоригувати поведінку вихованця, не принижуючи його гідності.

5. Опора на позитивне в людині, на сильні сторони її особистос ті. Тільки педагогічний оптимізм, гуманне ставлення до дитини, уміння побачити за негативними рисами її незахищеність і прагнення до са­моствердження дозволяють ефективно здійснювати корекційно- педагогічний процес. Спираючись на позитивні якості, підсилюючи і розвиваючи їх, нейтралізуючи з їх допомогою негативні риси, вихова­тель проектує позитивний розвиток особистості підлітка.

6. Свідомість і активність особистості в цілісному педагогічно- му процесі. Тільки за умови усвідомлення вихованцем необхідності змін у поведінці, активних дій щодо їх здійснення, можна сподіватися на успішність корекційно-педагогічної діяльності. Перетворення вихо­ванця з об'єкта у суб'єкт виховання - тривалий і складний процес, але без нього неможливо розраховувати на позитивний результат.

7. Поєднання прямої і паралельної педагогічної дії. Цей принцип оптимізує педагогічний процес, мобілізує соціально значущі фактори, створює поле додаткового виховного впливу, підключаючи сили учнів­ського колективу, громадської думки. Для підлітка думка однолітків - важливий чинник поведінки і розвитку особистості.

Усвідомлюючи важливе значення загальнопедагогічних принципів, необхідно також враховувати специфічні принципи корекційно- педагогічної діяльності, які становлять основу педагогічної корекції поведінки дітей і підлітків.

1. Провідним у системі корекційно-педагогічної діяльності є прин­цип системності корекційних, профілактичних і розвивальних за­вдань. Системність і взаємозумовленість завдань відображають взає- мопов'язаність розвитку різних сторін особистості дитини, його гетеро- хронність, тобто нерівномірність. Згідно із законом нерівномірності, розвитку особистості, кожна людина перебуває мов би на різних рівнях розвитку в одному і тому ж віковому періоді: на рівні благополуччя, що відповідає нормі розвитку, на рівні ризику, тобто загрози виникнення потенційних труднощів розвитку, і на рівні актуальних проблем, що виражаються в різного роду відхиленнях від нормативного ходу розви­тку. Слід не забувати при цьому, що різні аспекти розвитку особистості, її свідомості і діяльності також взаємопов'язані і взаємозумовлені. То­му під час визначення завдань корекційно-педагогічної діяльності не­обхідно виходити з найближчого прогнозу розвитку дитини, а не з ак­туальної ситуації її девіантної поведінки. Своєчасно вжиті превентивні (профілактичні) заходи дозволять уникнути непотрібних ускладнень в розвитку дитини, а отже, необхідності вживання надалі повномасштаб- них спеціальних корекційних заходів. Разом з тим будь-яка програма

корекції розвитку вихованця повинна спрямовуватися не стільки на

попередження і корекцію відхилень у розвитку та поведінці, скільки на пюрення сприятливих умов для якнайповнішої реалізації потенційних можливостей гармонійного розвитку особистості дитини.

2. Реалізація принципу єдності діагностики і корекції забезпечує цімісність корекційно-педагогічного процесу. Неможливо вести ефекти- ииу і повномасштабну корекційну роботу, не володіючи інформацією про вихідний рівень розвитку дитини. Важко підібрати необхідні методи і прийоми корекції відхилень у поведінці і розвитку, якщо відсутні об'єк- тивні дані про дитину, причини і характер девіації, особливості її взає­мин з однолітками і дорослими. Корекційно-педагогічний процес вима­гає; систематичного контролю, фіксації змін, що відбуваються, тобто иіііііюрингу динаміки і ефективності корекції, проведення діагностич­них процедур, що охоплюють всі етапи корекції, - від постановки за­- вдань до їх реалізації.

3. Принцип врахування індивідуальних і вікових особливостей ди­тини в корекційно-педагогічному процесі доцільно розглядати в пло­щині нормативності розвитку особистості як послідовності вікових пе-ріодін, що змінюють один одного. Поняття психологічного віку ввів Л.С. Виготський, який вбачав у ньому «новий тип будови особистості і її діяльності, ті психічні і соціальні зміни, які в найголовнішому і основно­- му визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її внут­рішні: і зовнішнє життя, весь хід її розвитку в даний період».

Д.Б. Ельконін, характеризуючи психологічний вік, виділяє три його параметри, які необхідно враховувати під час визначення корекційних завдань, і організації корекційно-педагогічної діяльності.

Перший параметр - це «соціальна ситуація розвитку» (за Л.С. Ви­- готським) - одиниця аналізу динаміки розвитку дитини, тобто сукуп- ність, обставин, якими визначаються зміни у структурі особистості ди­тини на кожному віковому етапі.

Другий параметр - рівень сформованості психічних новоутворень (у сфері свідомості, діяльності, соціальних взаємин) і їх значення на даному етапі вікового розвитку.

Третій параметр - рівень розвитку провідної діяльності, що відіграє

вирішальну роль у розвитку дитини. Провідна діяльність визначає ста-

дитини до світу, позицію і взаємодію з тими елементами соціа-

льного середовища, які у відповідний момент є джерелами розвитку,

“задає типові для даної вікової стадії форми спілкування в системах

відносин «дитина - одноліток», «дитина -дорослий».

4. Діяльнісний принцип корекції визначає тактику проведення коре-

Акційної роботиі способи реалізації поставлених цілей, підкреслюючи,

що початковим моментом в їх досягненні має бути організація активної

діяльності вихопанця, створення необхідних умов для його орієнтуван-

ня в складних ситуаціях, вироблення алгоритму соціально прийнятої поведінки. Під час планування й організації корекційно-педагогічної роботи слід вибрати найбільш адекватну завданням корекції модель діяльності, щоб її зміст, форми і методи виконання передбачали ство- рення посильних ситуацій, розв'язання яких спрямовувало б розвиток вихованця у позитивне русло.

5. Принцип комплексного використання методів і прийомів корекційно- педагогічної діяльності. У корекційній діяльності слід застосо­вувати сукупність способів і засобів, методів і прийомів, що враховують і індивідуально-психологічні особливості особистості, і соціальні умови, і рівень матеріально-технічного та навчально-методичного забезпе- чення педагогічного процесу, і підготовленість педагогів до його здій- нення. Ефективність методик залежить від логіки їх використання, по- слідовності застосування педагогічних методів і корекційних прийомів, поетапності впливу на свідомість підлітка, його емоційно-вольову сфе­ру, залучення його до активної індивідуальної або групової діяльності з однолітками або дорослими.

6. Принцип інтеграції зусиль найближчого соціального оточення. Дитина не може розвиватися поза соціальним оточенням. Відхилення в її розвитку і поведінці зумовлюються не тільки особливостями пси­хофізіологічного стану, але й впливами батьків, друзів і однолітків, педагогічного й учнівського колективів. Відхилення в поведінці дитини значною мірою є наслідком її відносин з найближчим оточенням, спі- льної діяльності і спілкупання, міжособистісних контактів з соціумом. У зв'язку з цим корекційна робота з вихованцем без співпраці з батьками або іншими дорослими, без опори на взаємини з однолітками виявля-

ється безрезультатною або недостатньо ефективною.

Отже, принципи як основні положення корекційно-педагогічної дія-

льності визначають її методологічну базу, загальну стратегію і тактику

дій на різних етапах.

Література

Гилленбранд К. Коррекционная педагогика: обучение трудных школьни-Я ков. - М.: «Академия», 2005. - 240 с.

Гордеева А.В., Морозов В.В. Прикладная реабилитационная педагогика. -

М., 2004.-176 с.

Кащенко В.П. Педагогическая коррекция - М„ 2006.

Коррекционная и специальная педагогика / Автор-сост. Л.И.Давыдова. -1 Дзержинск, 2006. - 218 с.

Коррекционная педагогика / Под ред. В.С.Кукушина. Изд. 2-е. - М.: «МарТ», 2004. - 352 с.

Никуленко Т.Г. Коррекционная педагогика: Учебное пособие. - Ростов-на- | Дону: Феникс, 2006. - 381 с.

Основы коррекционной педагогики. Учебно-методическое пособие / Авто-ры-сост. Зайцев Д.В., Зайцева Н.В. - Саратов, 1999. - 110 с.