План заняття

І. Актуалізація опорних знань

1. Особливості розвитку дітей із ЗПР, що ускладнюють їх навчання і виховання.

2. Соціальне оточення і його вплив на дитину із ЗПР.

3. Корекційно-педагогічна робота з дітьми із ЗПР.

4. Методи і прийоми корекції поведінки дітей із ЗПР.

Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку

Термін «затримка психічного розвитку» застосовується для визна­чення дітей з мінімальними органічними ураженнями або недостат­ньою діяльністю центральної нервової системи. Крім того, діти, що знаходяться в умовах соціальної депривації, також страждають затри­мкою розвитку. Емоційна сфера таких дітей дуже незріла, часто де­монструються інфантильна поведінка і мислення. Природа явища за­тримки психічного розвитку полягає у патологічному запізненні розвит­ку лобних ділянок головного мозку або функціональних розладах, по­в'язаних з діяльністю головного мозку. Класифікація дітей з ЗПР з точ­ки зору їх психолого-педагогічної характеристики є складною через різнорідність і різноманітність проявів хворобливого стану. Дітям з та­кими ураженнями властиві особливості, які можуть бути незначно ви­ражені, існувати окремо або бути представленими комплексно.

Головною особливістю таких дітей є неготовність до процесу на­вчання в школі за умов несформованих навичок і умінь. Лічба, читання і письмо потребують особливих програм, завдяки яким дитина може опанувати основні навички. Інший аспект - незрілість емоційно- вольової сфери, точніше її вікова невідповідність. Виникають пробле­ми з поведінкою, відносинами в колективі і з учителем. У процесі орга­нізації дозвілля вони також відчувають труднощі через нерозвиненість творчого початку. Такий стан посилюється через хвору нервову систе­му: надлишок інформації викликає головний біль, перевантаження, на тлі чого розвивається нервове виснаження, неуважність. Все це при-

зводигь до зниження працездатності в цілому. У таких випадках слід ставитися до дитини з підвищеною увагою і терпінням. Залежно від індивідуальних можливостей одні діти зберігають сили впродовж до-статньо тривалого часу, але їм необхідний режим входження в діяль-ність, інші з часом лише більше втомлюються. Брак уваги негативно позначаеться і на перцептивній функції, що виявляється в поверховос- ті знань. їх безсистемності. Відмічено, що таким дітям важко впізнати предметом, коли той знаходиться в незвичній позиції, контурні образи і схеми, особливо коли ті накладаються один на одного. Темп перероб­ки інформації сповільнюється, оскільки процеси пам'яті недостатньо продуктивні, обсяг пам'яті обмежений.

Діти зі сповільненим розвитком відстають у всіх формах мислення. Розумові операції - аналіз, синтез, узагальнення - не сформовані. Пізнавальна діяльність ослаблена. Відмінність спостерігається і в мов- ленні, для якого характерні невеликі порушення вимови і граматичної будови, що виникають унаслідок неінтенсивної артикуляції і неуваги. Зв'язність і логіка висловлювань не відповідають віковому рівню. По- ведінка дітей у школі нагадує за ознаками дошкільну, коли провідним видом діяльності була гра. Принципова відмінність таких дітей від ро- зумоно відсталих полягає в тому, що при належній і своєчасній корекції можна досягти великих результатів у виправленні цієї недуги. Проте це неможпипо в умовах сучасної масової середньої школи, оскільки ці діти фактично випадають з процесу навчання.

Корекційно-педагогічна робота з дітьми з затримкою психічно- іо розвитку

Після закінчення курсу початкової освіти за умов виправлення від- хипень можливий перехід учня до масового навчального закладу. При загальноосвітніх школах комплектація класів корекції відбувається за рекомендацією психолого-медико-педагогічної комісії. У даному випад­ку дії и займаються за підручниками середньої школи, але за спеціаль­но розробленою програмою. Психолого-педагогічна корекція впродовж всього періоду навчання повинна передбачати комплексний, система- тичний і індивідуальний підхід. При цьому необхідно брати до уваги нерівномірність і нестабільність інтересів і пізнавальних потреб учнів, підбираючи ті види діяльності, які викликають максимальну мотивова- нісгь, і одночасно долати страх перед неприємними заняттями (напри­клад, розвитком комунікативних навичок в усному мовленні дітей-заїк). Спід пам'ятати, що навчальні заняття цих учнів необхідно поєднувати з лікувально-оздоровчими заходами, що зміцнюють фізичне здоров'я в цілому і моральний дух, розвивають дисципліну і цілеспрямованість.

Ефективність освітнього процесу значно підвищує індивідуальний підхід. Необхідно кожному учневі доступно пояснити нову тему або

мету завдання, частіше, ніж в середній школі, використовувати картки або наочну допомогу (через нерозвиненість у дітей абстрактного мис­лення), дати дитині можливість зосередитися тільки на матеріалі, що вивчається. Необхідно пам'ятати також про швидку стомлюваність дітей і, отже, не перенавантажувати їх завданнями.

Система корекційно-розвивального навчання - це форма навчан­ня, при якій діти із затримкою розвитку та іншими психофізичними не­доліками отримують практично такі ж знання, як і абсолютно здорові діти.

Корекційно-розвивальне навчання дітей із затримкою психіч­ного розвитку в класах компенсації загальноосвітньої школи

Корекційно-розвивальне навчання дітей із затримкою розумового розвитку в умовах загальноосвітньої школи відбувається за програмою середньої освіти, але з урахуванням психічних і фізичних можливостей дітей. Класи компенсації, як правило, передбачені середньою школою. Направлення до них відбувається за висновком психолого-медико- педагогічної комісії з відома батьків. Існує два різновиди таких класів. Перші - постійні. У них навчаються діти з легкою патологією. Тут роз­робляється спеціальна програма, спрямована на полегшення перцеп- тивних процесів і запам'ятовування. Стандартна тривалість уроків (45 хв.) і їх кількість зберігаються. Наповненість класу - 12-15 осіб. Про­грама навчання характеризується дещо сповільненим темпом подачі нового матеріалу і посиленим контролем, спрямованим на розуміння І закріплення. Під час занять активніше вживаються наочна допомога І картки, більше часу приділяється пізнанню навколишнього світу. Сюди включаються, наприклад, заняття з природознавства на природі з де­тальним поясненням основних понять і їх наочною демонстрацією, компенсаторні заняття фізичною культурою з урахуванням можливос­тей дітей. Крім основних, вводиться ряд інваріантних предметів, таких як ритміка, ручна праця, розвиток мовлення. Наявність таких курсів допомагає збагатити словарний запас, розвинути правильне слово­вживання і письмо, максимально занурити дитину в мовленнєве сере­довище, підвищити її комунікативні потреби і навички. Крім цього, під­вищуються емоційний тонус і самооцінка, поліпшується якість реакції на події, що відбуваються, тобто дитина стає адекватнішою і розвине- нішою.

Інший різновид компенсаторних класів - це індивідуально-групові заняття, де об'єднуються діти зі схожими недоліками, прогалинами в освіті і загальним рівнем розвитку. Це можуть бути загальнорозвива- льні заняття, спрямовані на покращення пам'яті, уваги, розвиток мис­лення, закріплення вимови важких звуків. Інший варіант таких курсів їх спрямування на ліквідацію прогалин у знаннях з деяких предметів

шкільної програми. При навчанні завжди звертається увага на індиві- дуальність самої дитини, особливості її пам'яті, мислення, розуміння, уваги, мовлення. Враховується спосіб вирішення поставленого за-вдання, посидючість, працездатність, поріг стомлюваності.

У початкових класах такі заняття проводяться за навчальним пла­-ном у середньому 3 рази на тиждень до або після основних уроків з тривалістю не більше 15-20 хв. Комплектація відбувається за принци- пом схожості проблеми у всіх учнів, і обов'язковою умовою є наявність не більше трьох осіб. Під час індивідуальних занять може здійснюва­-тися корекційна робота з усунення неправильних навичок вимови, письма, читання, навчання роботі зі спеціальними дидактичними мате­ріалами, роботі і контурними картами, схемами і графіками.