II. Практикум
Завдання 1
Ознайомтеся з інформацією про метод педагогічного тестування. Систематизуйте умови його ефективного використання з метою вивчення психологічних та психофізіологічних передумов готовності дітей до навчальної діяльності.
Запропонуйте тести, спрямовані на визначення готовності дітей до навчання.
Методики педагогічної діагностики
Один з найбільш складних етапів діагностично-корекційної роботи - це вибір методу дослідження. На етапі фронтального вивчення як основний метод діагностики шкільної зрілості дітей найбільш доцільно використовувати метод педагогічного тестування. Цей метод дозволяє за короткий час продіагностувати всіх дітей, що ходять до школи, за таким важливим показником їхньої шкільної зрілості, як сформованість психологічних та психофізіологічних передумов навчальної діяльності.
Завдання побудовані таким чином, що, пропонуючи дитині звичну і доступну для неї діяльність (малювання, розфарбовування), вони в сукупності дозволяють виявити актуальний рівень розвитку всіх найбільш значущих передумов навчальної діяльності: регуляторно-динамічних (чи розуміє дитина поставлене перед нею завдання, чи
може самостійно відповідно до завдання вибрати потрібні засоби діяльності, спланувати її, перевірити результат, знайти і виправити помилки); інтелектуально-перцептивних (чи здатна дитина адекватно сприйняти інформацію, відокремити в ній головне від другорядного, виділити закономірності, здійснити дії класифікації й узагальнення); психофізіологічних (наскільки розвинута в дитини дрібна моторика руки, кінестетична чутливість, комбінатика, координація в системі «око-рука»). Кожне завдання супроводжується описом його призначення, умов виконання, якісною характеристикою типових рівнів виконання, що слугують критеріями оцінки. Передбачена методикою єдина система оцінювання за чотирьохрівневою шкалою дозволяє здійснювати порівняльний аналіз якості виконання кожного окремого завдання, виявляючи сильні і слабкі сторони в конкретних учнів. Вважаємо важливим звернути увагу на процедуру виконання діагностичних завдань. Не слід пропонувати їх одночасно, треба відвести на виконання завдань кілька днів. У програму одного заняття не рекомендується включати більше одного, максимум двох діагностичних завдань. Пропонуючи діагностичні завдання дітям, педагог у жодному разі не повинен підкреслювати їх винятковість. Завдання діти виконують самостійно.
Підсумки фронтального вивчення дітей знаходять висвітлення в зведеній таблиці. Загальна оцінка результатів виконання дитиною всіх діагностичних завдань виражається через середній бал. Діти, що набрали середній бал від 3,1 до 4, потребують корекційної допомоги, вимагають до себе особливої уваги. Ці діти виділяються також на предмет їх подальшого індивідуального вивчення. У графі таблиці «Висновок» напроти прізвищ цих дітей робиться позначка «Рекомендований для індивідуального вивчення».
Схема обліку результатів виконання дітьми діагностичних завдань
№ Прізвише, ім’я вихованця Результати виконання діагностичних завдань Середній бал Висновок
№ 1 № 2 № 3 № 4 № 5 № 6 № 7
Виконання діагностичних завдань як метод визначення готовності
до шкільного навчання використовується й у процесі індивідуального вивчення. У цьому випадку завдання органічно вбудовуються в бесіду
з дитиною.
Завдання 2
Визначте цілі спостереження під час:
• навчальної роботи учнів на уроці;
самостійного виконання учнями навчальних завдань;
спілкування з людьми (мова як засіб спілкування і характер спілкування);
позаурочної діяльності учнів;
поведінки в неформальних обставинах.
Завдання З
Прочитайте анкету для батьків. Яким чином педагог зможе використати отриману від батьків інформацію в навчально-виховному процесі? Доповніть анкету питаннями, які ви вважаєте суттєвими для ефективної організації корекційно-розвивального навчання дітей?
Найбільш зручною формою організації спостережень батьків може
стати адресована їм анкета. У залежності від того, які форми корекцій-но-розвивальної освіти будуть використані школою, вступні слова цієї анкети, звертання до батьків, можуть виглядати по-різному. Але основний її зміст - питання, що спрямовують спостереження, будуть однаковими. Наведемо текст анкети для батьків, що сьогодні широко використовується в школах, які практикують створення класів компенсації для дітей групи ризику з першого навчального року.
Анкета для батьків майбутніх першокласників
Шановні батьки!
Цього року в нашій школі серед перших класів відкривається клас адаптації - клас здоров'я. Навчальна програма, за якою буде вестися навчання, така, як і у всіх інших класах, але кількість учнів буде меншою: 9-12 осіб. Це діти, які через слабке здоров'я потребують особливої уваги педагога і лікаря. Маємо на меті -допомогти цим дітям звикнути до шкільних умов і шкільного ритму, забезпечити їм необхідний медичний догляд, своєчасну педагогічну і медичну допомогу. Клас буде існувати протягом усіх років початкового навчання. Комплектування класу з урахуванням медичних показників буде проводитися шкільними педагогічними комісіями. Просимо допомогти роботі комісії і якомога більш об'єктивно відповісти на такі питання:
Обтяжуючі обставини в дошкільному періоді розвитку дитини (важкі пологи, травми, часті захворювання).
Скільки разів і чим хворіла ваша дитина в минулому році? (Укажіть конкретно).
Хронічні захворювання, відхилення в органах зору, слуху, дефекти мови, інші особливості. (Укажіть конкретно)
Ознаки дитячої нервовості (рухове розгальмування або, напроти, загальмованість, схильність до занепокоєння, хвилювання, підвищена дратівливість, необґрунтовані страхи, неспокійний сон, слізливість). Підкресліть відповідну(і) ознаку(и), укажіть, як часто вона(вони) виявляється(ються).
5. Чи вміє дитина бути уважною, коли слухає читання, дивиться телевізор? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.
6. Чи добре розвинута в дитини рука? Чи вміє вона малювати, лі- пити, працювати ножицями, вишивати, писати друкованими літерами, чи може малювати візерунки? Чи може сама зав'язувати шнурки, защі- бати ґудзика? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.
7. Як швидко втомлюється дитина в процесі роботи, чи посидю- ща? (Підкресліть потрібне)
Може працювати довго (більше ЗО хвилин), навіть якщо не дуже подобається; може довго займатися тільки тим, що подобається; навіть якщо справа подобається, займатися довго не може, непосидюща.
8. Чи володіє дитина навичками самообслуговування ( чи може сама вдягатися, роздягатися, зберігати охайний вигляд)? Чи навчена збирати свої книжки, речі? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.
9. Чи можна сказати, що вона досить відповідальна? ( Не забуває постійно про доручення, намагається вчасно виконати їх) (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.
10. Чи вміє дитина поводитися? Чи засвоїв правила поведінки в громадських місцях? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.
11. Чи уміє вона кататися на лижах, ковзанах, на велосипеді? Чи можете ви назвати її спритною? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, не завжди; скоріше ні, ніж так; ні.
12. Чи хоче йти до школи? (Підкресліть потрібне) Так; скоріше так, скоріше ні, ніж так; ні.
Що дитину більше приваблює: шкільна атрибутика (форма, портфель, статус школяра), можливість учитися читати, писати? (Підкресліть потрібне)
13. Чи вважаєте Ви її добре підготовленою до шкільного навчання? (Підкресліть потрібне)
Так; скоріше так, скоріше ні, ніж так; ні.
Завдання 4 Складіть перелік питань для діагностичної бесіди з батьками, дитиною, які допомогли б учителеві налагодити контакт, з'ясувати готовність дитини до навчання. Пам'ятайте, що бесіда не повинна бути схожа на допит.
Завдання 5
З'ясуйте, у чому полягає сутність нижче поданого експерименту.
Орієнтуючись на цей зразок, розробіть аналогічні завдання зі свого предмету для учнів середніх класів.
Навчальний експеримент як метод вивчення дитини полягає в процедурі індивідуальної співбесіди. Суть цього методу в тому, що дитині пропонується для самостійного виконання ряд завдань, а якщо вона не справляється з ними, їй надається необхідна допомога. Така організація діяльності має дві мети. Перша - допомогти дитині справитися з завданням, друга - виявити, наскільки чутливою вона є до допомоги, чи приймає, засвоює її, чи може під впливом наданої допомоги сама знайти помилки, яких припустилася, і виправити їх. Сприйняття дитиною допомоги, здатність засвоювати її є прогностично значущими показником її потенційних навчальних можливостей, рівня навченості. Надання допомоги відбувається за принципом від мінімуму до максимуму. Відповідно до цього принципу послідовно включаються три види допомоги: стимулююча, спрямовуюча і навчальна. Кожна з них передбачає різні ступінь і якість утручання педагога в роботу дитини.
Стимулююча допомога. Необхідність у такій допомозі виникає тоді, коли дитина не включається в роботу після отримання завдання або коли робота завершена, але її виконано неправильно. У першому випадку вчитель допомагає дитині організуватися, мобілізувати увагу, підбадьорює її, заспокоює, вселяючи впевненість у можливість впоратися із завданням. Учитель запитує в дитини, чи зрозуміла вона завдання, і якщо виявляється, що ні, повторно роз'яснює його. В другому випадку учитель указує на наявність помилки в роботі і необхідність перевірки запропонованого рішення.
Спрямовуюча допомога. Даний вид допомоги повинен бути передбачений для випадків, коли виникають утруднення у визначенні засобів, способів діяльності, плануванні - у визначенні першого кроку і наступних дій. Ці утруднення можуть бути виявлені ним у процесі роботи (в цьому випадку дитина повідомляє про свої труднощі вчителеві: не знаю, як почати; що робити далі?) або вже після того, як роботу закінчено, але зроблена вона неправильно. В обох випадках педагог прямо або опосередковано спрямовує дитину на правильний шлях, допомагає їй зробити перший крок, спланувати дії.
Навчальна допомога. Необхідність навчальної допомоги виникає у тих випадках, коли інші її види виявляються недостатніми, коли треба безпосередньо вказати або показати, що і як слід робити для того, щоб розв'язати запропоновану задачу або виправити помилку, якої припустилися. Особливе діагностичне значення має ступінь засвоєння допомоги, що слугує головним критерієм для диференціації дітей групи ризику і дітей з більш глибокими формами психічного недорозвинення. У навчальний експеримент можна перетворити виконання будь-якого діагностичного завдання. Як приклад наведемо опис завдання.
Завдання 6
Малюнок з безглуздими ситуаціями - «нісенітниця». Мета завдання. Виявити дітей зі значними порушеннями пізнавальної діяльності.
Організація роботи. Для роботи заздалегідь готується малюнок. Інструкція. Учневі пропонується уважно розглянути малюнок. Через ЗО сек. педагог запитує: «Розглянув?» Якщо відповідь негативна або невизначена, дається ще час. Якщо відповідь стверджувальна; пропонується розповісти, що намальовано. У випадку утруднення дитині надається допомога. Допомога може бути:
Стимулююча. Педагог допомагає учневі почати відповідати, перебороти можливу невпевненість. Він підбадьорює дитину, ставить запитання, які спонукають до відповіді, виявляє своє позитивне ставлення до висловлювань учня: «Чи сподобався тобі малюнок?», «Що сподобалося?»
Спрямовуюча. Якщо питань, які спонукають, виявляється недостатньо, щоб викликати активність дитини, ставлять прямі запитання: «Чи смішний цей малюнок? Що в ньому смішного?». Навчальна. Разом з дитиною педагог розглядає якийсь фрагмент малюнку і виявляє його безглуздість: «Подивися, що тут намальовано», «А таке може бути в житті?», «Тобі не здається, що тут щось переплутано?», «А ще тут є що-небудь незвичайне?». Під час оцінювання виконання завдання враховуються:
а) включення дитини в роботу, зосередженість, самостійність;
б) розуміння й оцінка ситуації у цілому;
в) планомірність опису малюнку;
г) характер словесних висловлювань, Оцінка дитини:
1-й рівень - дитина відразу включається до роботи. Правильно оцінює ситуацію у цілому: «Отут усе переплутано», «Плутанина якась». Доводить зроблене узагальнення на основі аналізу конкретних фрагментів, фрагменти аналізує у визначеному порядку (зверху вниз або зліва направо). У роботі зосереджена, самостійна. Висловлювання ємні і змістовні.
2-й рівень - ситуація оцінюється правильно, але рівень організованості, самостійності недостатній. У ході виконання завдання дитина потребує стимулюючої допомоги. При описі малюнку фрагменти виділяються хаотично, описується те, на що впало око. Дитина часто відчуває утруднення в пошуку потрібних слів.
3-й рівень - оцінити правильно й узагальнено ситуацію дитина сама не може. її погляд довго блукає по малюнку. Щоб учень почав відповідати, необхідна спрямовуюча допомога педагога. Засвоєний за допомогою вчителя спосіб аналізу застосовується при описі, оцінці інших фрагментів, але робота йде в'яло. Активність дитини весь час треба стимулювати.
4-й рівень - дати правильну оцінку ситуації дитина не може. Стиму-
люючу, спрямовуючу допомогу не сприймає. Зразок аналізу, даний
педагогом, не засвоює, не може перенести його в нову ситуацію, за-
стасувати при аналізі інших фрагментів.
До дітей, що показали 3-4-й рівні, педагогу необхідно виявити підвищену увагу.
Завдання 7
Ознайомтесь з сутністю методу аналізу медичної документації і визначте основні параметри, на які має звертати увагу педагог для організації корекційно-розвивального навчання дітей групи ризику.
Аналіз медичної документації дитини. Перед вступом до школи всіх майбутніх першокласників оглядають фахівці-медики: офтальмолог, отоларинголог, дерматолог, стоматолог, хірург, педіатр, невропатолог або дитячий психіатр. їхні висновки про стан здоров'я дітей, про наявність відхилень у системах і функціях організму знаходять висвітлення в зазначеній формі. Направлення до загальноосвітньої школи одержують лише ті діти, у стані здоров'я яких не виявлено великих відхилень. Увага членів шкільного консиліуму повинна зосередитися на зафіксованих у формі №26 даних про незначні порушення в стані здоров'я, які не є протипоказанням для навчання в загальноосвітній школі. Сюди відносяться, насамперед, відомості про можливі хронічні захворювання внутрішніх органів, невеликі дефекти зору, слуху, порушення в будові і функціях лор-органів (поліпи, тонзиліти), опорно-рухової системи (порушення постави, ходи), збільшення щитовидної залози, ожиріння й ін. Що стосується записів невропатолога або дитячого психіатра, то відомості у медичній документації про наявність астеноневротичного або астеновегетативного синдромів, вегето-судинної дистонії, психосоціальної занедбаності, затримок у психічному розвитку або психофізичний інфантилізм не можуть бути протипоказанням для навчання в загальноосвітній школі. Однак ці вказівки повинні розглядатися як можлива передумова адаптаційних труднощів дитини, її відставання в навчанні.
Завдання 8
Звернувшись до матеріалу лекції "Корекцій но-розвивальна освіта у сучасній педагогічній практиці", дайте відповіді на такі питання: Які існують типи ставлення учнів до навчання і чим вони характеризуються?
За допомогою яких діагностичних прийомів необхідно вивчати мотивацію навчання?
Запропонуйте завдання зі свого предмету, які б передбачали для учнів певні ситуації вибору (репродуктивні - проблемні, декілька способів рішення тощо), за допомогою яких можна вивчити характер мотивації навчання.
Вивчення особистісних особливостей школярів
У використанні вчителями результатів психолого-педагогічних досліджень особистості школяра є певні недоліки, тому що педагоги механічно переносять психологічні методи дослідження в педагогічну діяльність. Зазначимо ці недоліки:
Відсутній цілісний підхід до вивчення особистості, завдяки якому можна було б простежити динаміку внутрішніх протиріч її розвитку. Усе вивчення особистості школяра обмежується описом зовнішніх ознак і підрахунком негативних і позитивних властивостей дитини.
Відсутнє вивчення особистості учня в реальних співвідношеннях, що виявляються через спадкоємні особливості та ті, що були набуті у результаті неправильного сімейного виховання.
Відсутнє вивчення соціальної системи відносин особистості та оточуючого середовища.
Відсутній облік значущих ситуацій, у яких розкривається внутрішній зміст особистості школяра.
Відсутні індивідуальні програми вивчення особистості учня у відповідності зі структурною моделлю вікових особливостей, що призводить до шаблонізації дослідницьких методик, що застосовуються.
Для правильного вивчення особистості школяра необхідно розкрити специфічні і типові особливості особистості, на основі яких можливо було б простежити динаміку змін у структурі особистості. Вивчення особистості учня повинно включати:
виявлення його інтересів і схильностей, позитивних якостей, на які можна спиратися в процесі перевиховання;
виявлення виховних можливостей родини й оточення за місцем
проживання;
виявлення причин і умов, що заважають успішному вихованню, пошук шляхів їхнього усунення;
встановлення джерел негативного впливу: характер і ступінь
цього впливу;
виявлення кола осіб, які могли б сприяти процесу перевиховання;
визначення на основі виявлених особливостей умов, можливостей, основних завдань індивідуальної корекційної виховної роботи.
На першому етапі психолого-педагогічної діагностики особистості школяра використовується метод опитування, який може бути представлений у формі стандартизованого інтерв'ю або анкети, спрямованої на вивчення системи виховання дитини з констатацією форм, методів, засобів і умов педагогічного впливу на дитину в дошкільний період виховання. На даному етапі необхідно виявити скарги батьків у системі взаємин з дитиною, визначити, які якості намагалися сформувати батьки і хто цим займався конкретно, що вдалося виховати в ди-
тині позитивне, а що, навпаки, одержало негативний розвиток. Необхідно з'ясувати, який стиль виховання притаманний конкретній родині, кожному з батьків, хто в більшій мірі займається вихованням дитини. Головне - з'ясувати в батьків, яким чином вони продовжують виховувати свою дитину, чи задоволені результатами, що передбачають ще використовувати у своєму арсеналі педагогічного впливу, як оцінюють вони успіхи дитини в навчальній, ігровій діяльності, у спілкуванні, чим пояснюють причини успішної або безрезультатної діяльності школяра (див. карту бесіди).
- 21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя 19
- 4. Принципи корекційно-педагогічної діяльності
- Практикум 1 семінар 1. Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки
- План заняття
- II. Практикум
- Індивідуальні завдання
- Лекція 2. Поняття соціально-лсихолопчної дезадаптації
- 1. Категорія адаптації в онтогенезі
- 2. Фактори соціально-психологічної дезадаптації
- 3. Механізми розвитку адаптаційних порушень
- 4. Сутність девіантної поведінки
- 5. Теорії формування девіантної поведінки
- 1. Методичні підходи до організації корекційно-розвивальної освіти
- 2. Загальнопедагогічні принципи й основні напрями корекцій-но-розвивальної освіти
- 3. Форми корекційно-розвивал ьного освітнього процесу
- 4. Корекційно-розвивальна програма, її структура і місце у системі змісту освіти
- 5. Корекція мотивації навчальної діяльності учнів групи ризику
- Порушень
- 1. Стратегія профілактики і корекції адаптаційних порушень
- 2. Форми і методи педагогічної корекції адаптаційних порушень і
- Спеціальні методи педагогічної корекції
- 3. Шляхи профілактики недисциплінованості
- 4. Корекційні прийоми роботи з учнями, які мають недоліки соціально-особистісного розвитку
- 5. Напрями і методи педагогічної профілактики відхилень у поведінці дітей
- 1. Шкільний консиліум як форма взаємодії суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- 2. Завдання, принципи, етичні норми роботи консиліуму
- 3. Функції суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- II. Практикум
- 2. Шкільні стреси: соціально-педагогічна допомога дитині.
- 3. Проблеми адиктивної поведінки: умови профілактики, ме тоди корекції.
- 4. Соціальні страхи підлітків: соціально-педагогічна допомога в їх подоланні.
- 5. Шкільна тривожність: види, методики вивчення, корекційна допомога.
- 6. Місце адаптації у соціальному розвитку дитини.
- 7. Аналіз факторів соціально-психологічної дезадаптації (за матеріалами лекції)
- II. Практикум
- Карта бесіди
- Карта спостережень за поведінкою учнів у школі
- Індивідуальні завдання
- II. Практикум
- 1. Підготуйте реферат на тему:
- 2. На основі аналізу поданої нижче літератури про різні типи адаптаційних порушень підготуйте реферат, який повинен містити:
- 1. Корекція агресивної поведінки дітей.
- 2. Формування навичок вольової регуляції у девіантних підлітків.
- 3. Профілактика суїцидальної поведінки підлітків.
- 4. Корекція поведінки дітей з симптомами ранньої злодійкуватості.
- 11. Сенс життя та цінності дітей "групи ризику"
- II. Практикум
- 1. Підготуйте реферат на тему:
- 2. Напишіть характеристику учня з низькою успішністю ( за ма теріалами спостережень на практиці в школі).
- II. Практикум
- Індивідуальні завдання
- 1. Поняття «норма» і «аномалія» у психічному розвитку дитини
- 4. Класифікація відхилень у розвитку дітей
- 5. Діагностика відхилень у розвитку дитини
- 1. Загальна характеристика групи дітей із затримкою психічного розвитку (зпр)
- 2. Специфічні умови навчання і виховання дітей із зпр
- 3. Психолого-педагогічна характеристика учнів з порушеннями Інтелекту
- 4. Мета корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дітьми
- 1. Загальна характеристика дітей з порушеннями зору
- 2. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору
- 3. Загальна характеристика дітей з порушеннями слуху
- 4. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями слуху
- 5. Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- Лекція 9. Корекційно-реабілітаційна робота з дітьми, що мають порушення мовлення, поведінки, спілкування
- 2. Особливості корекційної роботи з дітьми, що мають пору* шення мовлення
- 4. Особливості навчання дітей з аутизмом
- 1. Зміст освіти дітей з особливими потребами
- 2. Принципи спеціальної освіти
- 3. Технології і методи фахової освіти
- 4. Форми організації спеціальної освіти
- 5. Засоби забезпечення корекційно-освітнього процесу в системі фахової освіти
- Лекція 11. Сучасна система спеціальних освітніх послуг
- 1. Медико-соціально-педагогічний патронаж і рання корекцій-мо-педагогічна допомога дітям з відхиленнями в розвитку
- 2. Шкільна система корекційно-педагогічної допомоги
- 3. Програми реабілітації освіти молоді і дорослих з обмеженою працездатністю
- 4. Соціально-педагогічна допомога особам з обмеженими можливостями
- 5. Психолого-медико-педагогічна консультація (пмгік)
- 1. Причини появи нових пріоритетів у системі спеціальної освіти
- 2. Людина з обмеженими можливостями в суспільстві. Сучасне поняття інтеграції
- 3. Моделі інтегрованого навчання. Спільне навчання в звичайному класі масової школи
- 4. Співробітництво спеціальної освітньої установи, родини і громадських організацій
- 5. Корекційні вміння й особистісні якості, необхідні педагогові
- 6. Стилі взаємовідносин педагога і вихованця
- II. Практикум
- Семінар 9. Особливості навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку
- План заняття
- II Практикум
- II. Практикум
- Семінар 11. Особливості корекційно-
- Порушення мовлення, поведінки, спілкування
- II. Практикум
- II. Практикум