40. Педагогічна етика.

Розглянемо більш детально поняття «педагогічна етика». У Словнику з етики відзначається, щопрофесійною етикою називають кодекси поведінки, які забезпечуютьморальний характер взаємовідносин між людьми, які займаютьсяспільною професійною діяльністю. Особливістю професійної етики єтісний зв’язок з діяльністю членів конкретної групи (фахівців) інаявність єдиних моральних правил, норм поведінки для членів цієїгрупи.

Будь-яка професійнадіяльність опосередковано впливає на особистість людини, змінюючи їїякості, риси, характеристики. Тобто етичні кодекси виникають урезультаті необхідності регулювати поведінку професіоналів у тихгалузях діяльності, які в результаті соціальних змін висуваються напередній план, і їхня роль набуває соціального значення.

Педагогічна етика розглядається як відносно самостійний розділнауки, який вивчає особливості педагогічної моралі, з’ясовує специфікуреалізації принципів моралі в сфері педагогічної діяльності, розкриває їїфункції, зміст принципів і етичних категорій. Також у рамкахпедагогічної етики вивчається характер моральної діяльності учителя іморальних відносин у професійній сфері, розробляються основипедагогічного етикету, який являє собою сукупність напрацьованих упедагогічному середовищі специфічних правил спілкування, манериповедінки людей, які професійно займаються навчанням і вихованням.

Перед етикою педагога постають важливізавдання (теоретичні і прикладні), серед яких дослідження проблемметодологічного характеру; розробка структури й процесу формуванняморальних потреб педагога, з’ясування специфіки моральнихаспектів педагогічної праці, виділення вимог до моральногообразу педагога. Але найбільш важливим аспектом педагогічноїетики є розгляд морального ставлення, заснованого на зв’язкувідкритого одностороннього типу (наприклад, ставлення учителя досуспільства і своєї професійної діяльності) і на зв’язкубагатостороннього типу, що стосується взаємовідносин педагога з учнями та іншими учасниками педагогічного процесу.

Суб’єктом моральних відносин у педагогічному середовищі єпедагог. Оскільки він є основною ланкою у навчально-виховномупроцесі, він здійснює широку взаємодію з учнями, їхніми батьками,колегами та ін., тому педагог є певним взірцем моральних відносин всистемі педагогічної моралі.

Педагогічна етика у професійній діяльності педагогарозглядає моральне відношення як сукупність суспільних контактів івзаємних зв’язків, які виникають у педагога з тими людьми й закладами,стосовно яких він виконує професійні обов’язки. На основі такогопідходу доцільно розглядати моральне відношення в таких підсистемах:«педагог – учні», «педагог – педагогічний колектив», «учитель –батьки», «учитель – керівник школи (навчального закладу)».

Середовище, в якому відбувається спілкування і взаємодія міжпедагогами і учнями, має як загальні, так і особливі соціальні ознаки.Провідна роль учителя в цьому середовищі обумовлює підвищеніморальні вимоги до нього, тому що об’єктом його впливу є діти, які щене мають повністю сформованих моральних орієнтирів і цінностей. Самечерез спілкування, взаємодію педагога з учнями у них формуються ізакріплюються основні моральні установки, ідеали, життєві позиції. Світдорослих діти пізнають через призму моральних поглядів, цінностейучителя. Тому важливою умовою впливу педагога на вихованця єпозитивні стосунки між ними. Створити такі стосунки – важливезавдання педагога.

Педагогічна етика в цілому включає декілька блоків.

І – етика відношення до своєї праці, яка включає: усвідомлення відповідальності перед вихованцями, колегами та перед своєю галуззю наукового пізнання; вибір стратегії і тактики навчання; використовування особистого наукового досвіду у якості інформації для слухачів, тощо.

ІІ – етика взаємовідношень викладача та вихованця, між учителем та учнем.

ІІІ – етика взаємодії педагогів у процесі досягнення загальної мети – передачі учням надійних.

ІV – етика наукової творчості, яка зумовлена особливим положенням педагога, котрий зобов’язаний у своїй життєдіяльності виконувати функції викладача та вченого.