69. Я. Коменський «Велика дидактика». Загальна характеристика.

Центральною працею Яна Амоса Коменського по праву вважається «Велика дидактика». Для свого часу (1657) вона являла собою воістину революційний підручник педагогічної теорії. Книга починається з введення, перша частина якого говорить про користь дидактики, друга є присвятою всім читачам і третя звертається до правителів держав, пасторів церков, ректорів шкіл, батьків та опікунів. Автор визначає дидактику як універсальне мистецтво всіх учити всьому. Книга складається з 33 глав, кожна з яких поділяється на ряд пунктів. Коменський вважає, що людина – найдосконаліше творіння, що сучасне життя – лише покликання та приготування до майбутнього. Людині від природи властиве прагнення до знань, потрібно лише отримати виховання. Розробляє принцип природовідповідності: дітям потрібно займатися тим, що відповідає їх віку та можливостям (5-10глави). Пропонує єдину систему шкіл для всіх, виділяє 4 періоди навчання: до 6 років – материнська школа (сім’я), 6-12 – елементарна шк. рідної мови (дає основи для подальшої діяльності, для всіх дітей обох статей, обов’язково рідною мовою), 12-18 – латинська шк./гімназія (завдання – вичерпати всю енциклопедію наук), 18-24 – академія й подорожі (потрапляють лише найкращі й найталановитіші)(26-32гл.). Висловлював ідеї науковості змісту освіти, запровадження реальної освіти та зв’язок шкільного навчання з життям. Розробив такі принципи навч.: наочності, послідовності й систематичності, посильності, міцності, свідомого засвоєння знань. Основною формою навч. вважав класно-урочні (45 хв) заняття, визначив навч.рік, ввів чверті та канікули, ввів золоте правило дидактики – наочність. В останніх розділах йдеться про те, якою має бути школа, про шкільну дисципліну. Говорить, що обладнання школи повинне відповідати навч.завданням; має бути чітка регламентація часу, не переобтяжування дитини навч.матеріалом, точна відповідність д/з тому, про що йшлося на уроці; кількість класів = кількості навч.кімнат; кожна кімната повинна мати кафедру та достатню кількість лав; серйозним заняттям має присвячуватися лише 4 години в день і т.д. Дисципліну він вважає методом, за допомогою якого тільки й можна досягти результату у вихованні дітей. Тілесні покарання допускав не за неуспішність у навчанні, а за погану поведінку, аморальні вчинки, зарозумілість, навмисну злісність, лінощі. Важливу роль відводить вчителеві, вимагає, щоб вони відрізнялися своєю моральністю, захоплювали учнів своїм позитивним прикладом, були привітними і ласкавими, не відштовхували дітей від себе своїм суворим поводженням та ставилися до них з любов’ю.

Отже, керівною основою дидактики Я.Коменський вважав відкриття такого методу, при якому вчителі менше б вчили, а учні більше б вчилися, щоб у школах було більше порядку і менше одурманювання, даремної праці, а більше дозвілля, радості, хороших успіхів. Тоді б і в державі було більше світла, порядку, миру та спокою. Результатом навчання має бути освічена людина, яка вміє використовувати здобуті знання в житті та практичній діяльності.