76. Види контролю знань. Оцінювання

Структура контролю знань скл із їх перевірки, оцінки, обліку.

У сучасній педагогічній практиці використовують такі види контролю знань:

1) поточний;2) тематичний;3) періодичний;4) заключний.

Поточний контроль навчальної роботи учнів дозволяє вчителю скласти уявлення про те, як поводяться учні на заняттях, як вони сприймають і осмислюють досліджуваний матеріал, які їхні навчальні схильності, інтереси і здібності. Накопичені спостереження дозволяє більш об'єктивно підходити до перевірки й оцінки знань учнів, своєчасно вживати необхідних заходів для попередження неуспішності.

Поточний контроль оперативний і різноманітний за методами, за допомогою яких він проводиться. Поточний контроль забезпечує своєчасне засвоєння і закріплення навчального матеріалу на кожному етапі навчання, тому його проводять після кожного вивченого розділу знань. Поточний контроль знань включає в себе спостереження вчителя за черговий навчальною роботою учнів і перевірку якості знань, умінь і навичок, якими учні оволоділи на певному етапі навчання. Цей вид контролю має навчальний характер, він покликаний попереджати забування знань, умінь і навичок, регулювати навчальну роботу вчителя і школярів, вчасно допомагати виявляти прогалини в знаннях учнів і роботі вчителя і усувати їх.

Тематичний контроль проводиться в тому випадку, якщо необхідні повторення і облік підсумків з пройденої теми в цілому. Для цього виду обліку знань характерні повторительно-узагальнюючі тематичні уроки. Закріплення знань проводиться протягом усього періоду вивчення матеріалу, але в даному випадку воно має підсумкове значення: учні охоплюють тему в цілому, сис-тематизують засвоєння, встановлюють нові зв'язки між знаннями, простежують розвиток понять, явищ, ідей. Контрольні функції на таких уроках не доводиться вважати переважаючими, проте за деякими темами у закінчення доцільно проводити підсумкову перевірку, і оцінку знань.

Періодичний контроль - це облік знань учнів, що проводиться за певний період навчального року (за чвертями і за півріччя). При правильно поставленому поточному обліку четвертние бали можна виводити і без спеціальної перевірки. Спеціальна перевірка знань учнів необхідна тоді, коли рівень підготовки якоїсь частини учнів до моменту виведення підсумкового бала викликає у вчителя сумнів. Отже, періодичний облік зводиться в основному до виведення підсумкових балів за чверть, півріччя і іноді включає спеціальну перевірку знань окремих учнів за навчальний період.

Заключний контроль знань проводиться в ході підсумкового повторення наприкінці навчального року. Завдання підсумкового повторення схожі на завдання повторно-узагальнюючих уроків за підсумками вивчення тем і розділів програми - допомогти учням побачити структуру пройденого курсу в цілому. Заключним етапом підсумкового контролю є випускні іспити, які в теперішній час проводяться в 9 та 11 класах.

Оцінка знань – показник якості результатів навчально-пізн діяльності, міра навченості. Оцінювання відбувається систематично у процесі навчання. Саме оцінка викликає задоволення чи незадоволення результатами своєї праці. Впливає на емоції, бажання… Критерії оцінки знань – визначена величина, яка є вимірювачем якості їх засвоєння.

Норми оцінок покликані містити єдині вимоги до якості усних, письмових, практичних робіт. Характер вимог визначається метою навчання, його завданням, змістом.

77.Характеристика напрямів виховання

Традиційно в змісті виховання виділяються наступні напрямки: формування світогляду, розумовий, моральне, естетичне, фізичне, трудове виховання і профорієнтаційна робота зі школярами.

Формування світогляду. Світогляд-це система філософських, наукових, соціально-політичних, моральних, естетичних поглядів і переконань людини, які відображають у його свідомості загальну картину світу і визначають спрямованість його діяльності. Структуру світогляду складають знання, погляди і переконання. Сучасна російська школа орієнтована на формування науково-матеріалістичних поглядів школярів.

Засобами формування світогляду є процес навчання, позаурочна діяльність, самостійна робота учнів. Показниками сформованості світогляду є наявність системи наукових знань, поглядів і переконань, які проявляються в різних видах діяльності, здатність удосконалювати свої знання і діяльність.

Розумове виховання - це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток інтелектуальної культури особистості (знань і умінь у сфері розумової праці), пізнавальних мотивів, розумових сил, мислення. Система розумового виховання включає формування знань, оволодіння розумовими операціями, інтелектуальними уміннями. Основні шляхи реалізації даної системи - навчання та позакласна робота.

Показники розумової вихованості: наявність знань з основ наук, володіння розумовими операціями і інтелектуальними вміннями, наявність наукового світогляду.Моральне виховання розуміється як педагогічна діяльність з формування у вихованців системи моральних знань, почуттів і оцінок, суспільно схвалюється поведінки. Структуру моральності особистості складають знання, почуття і стосунки, поведінку. Система морального виховання включає моральне просвітництво, залучення вихованців у діяльність, що вимагає прояви моральних якостей. Свого часу Д. Локк в систему морального виховання включав показ морального зразка вихователем, повідомлення знань, організацію ситуацій, що вимагають від вихованця моральної поведінки.

Показниками моральної вихованості є: знання моральних норм, потреба і вміння виконувати моральні правила, здатність переживати моральні почуття.

Естетичне виховання - це процес формування здібностей сприйняття і розуміння прекрасного в мистецтві і житті, вироблення естетичних знань і смаків, розвитку задатків і здібностей в галузі мистецтва. Мета естетичного виховання - це формування естетичної культури школяра, яка включає естетичне сприйняття, почуття, потреби, смаки та ідеали. Трудове виховання - це процес залучення учнів у педагогічно організовані види праці з метою передачі їм виробничого досвіду, розвитку трудових умінь, працелюбності та інших якостей. У працях класиків педагогіки дуже високо оцінювалася роль праці в загальному розвитку особистості (Ж.-Ж. Руссо, Д. Локк, К. Д. Ушинський та ін.) І. Г. Песталоцці, С. Т. Шацький, А. С. Макаренко на практиці здійснили ідею з'єднання продуктивної праці з навчанням і вихованням. Основними видами праці є навчальна праця, праця самообслуговування. Професійна орієнтація (складова частина трудового виховання) - процес надання допомоги учням у виборі професії відповідно до здібностей, схильностями і ринком праці. Система професійної орієнтації включає такі компоненти: професійне просвітництво, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Фізичне виховання - це процес організації оздоровчої та пізнавальної діяльності, спрямованої на розвиток фізичних сил і здоров'я, вироблення гігієнічних навичок і здорового способу життя.