6.Принципи науковості та доступності у навчанні.

Принцип науковості орієнтує на формування в учнівської молоді конкретних понять, використання наукових положень праць учених як джерела фактів про навколишню дійсність, організацію пошукової роботи та розвиток творчих здібностей молоді. Науковими знання учнів стають тоді, коли вони відображають закономірності навколишнього світу, зв’язки між його суттєвими явищами. Залежно від вікових та індивідуальних особливостей учнівської молоді наукова інформація має їм надаватись і засвоюватись у різних пропорціях, рівно настільки, наскільки вона може бути засвоєною. До того ж, вона має бути розрахованою на сприйняття учнівською молоддю залежно від можливостей індивідуального сприйняття кожного.

Принцип вимагає, щоб зміст освіти знайомив учнів з об'єктивними науковими фактами, поняттями, законами, теоріями всіх основних розділів відповідної навчальному предмету галузі науки; наближався до розкриття сучасних досягнень і перспектив розвитку в майбутньому. В основі принципу науковості лежить ряд важливих положень: світ можна пізнавати; людські знання, перевірені практикою, дають об'єктивну картину розвитку світу; наука в житті людини відіграє важливу роль, що зумовлює спрямованість шкільної освіти на засвоєння наукових знань; науковість навчання забезпечується передусім змістом шкільної освіти та ін.

Принцип науковості вимагає: розкриття причинно-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій; проникнення в сутність явищ і подій; демонстрації могутності досягнень людських знань і науки та ознайомлення з методами науки, пізнання; розкриття історії розвитку науки, боротьби тенденцій; орієнтації на міждисциплінарні наукові зв'язки.

Принцип доступності сформулював ще Я. А. Коменський у «Великій дидактиці». Принцип доступності і посильності у навчанні базується на знанні педагогом вікових особливостей учнівської молоді, індивідуальних якостей кожного з учнів для диференційованого підходу у наданні освітніх послуг і відповідно отримання передбачуваних результатів. При належному проектуванні педагогами розвитку пізнавального інтересу дітей та молоді є можливим забезпечення доступного сприйняття ними виучуваного матеріалу та посильного оволодіння необхідною інформацією. Дотримання цього принципу має вагоме значення в індивідуальній роботі з тими, хто вчиться, і при виконанні ними самостійних завдань, які потребують розумових зусиль та реалізації набутих знань. Передусім такий принцип вимагає ретельного добору матеріалів до підручників і посібників, за якими відбувається навчання, розміщення їх таким чином, щоб послідовність вивчення сприяла його розумінню і посильному запам’ятанню.

Доступність навчання не означає його легкості. 3 цим принципом в дидактиці пов'язується поступове, згідно з пізнавальними можливостями учнів, ускладнення змісту освіти й обсягу навчального матеріалу, яким необхідно оволодіти всім учням з кожного навчального предмета, ступеня теоретичної складності та глибини цього матеріалу. Реалізація цього принципу передбачає врахування рівня розвитку індивідуальних, вікових особливостей учнів, дотримання правил: від простого - до складного, від відомого - до невідомого, від близького - до далекого.