3. Основні поняття (категорії) дошкільної педагогіки.

Поняття виховання розглядається в двох основних значеннях: соціальному та власне педагогічному.

Виховання в соціальному значенні - функція суспільства, яка полягає у підготовці підростаючого покоління до життя. Здійснюється зусиллями всього соціального врядування суспільства: сім'ї, дошкільного навчального закладу, школи, засобів масової інформації та ін.

Виховання в педагогічному значенні - спеціально організований та керований процес, що сприяє розвитку та формуванню особистості.

Виховання є основним поняттям дошкільної педагогіки. Всі інші поняття конкретизують розробляють його.

Розвиток - послідовні та закономірні зміни, що відбуваються у житті та біологічній природі людини. Розвиток - це процес руху, змін, перехід від старого до нового якісного стану. В

педагогіці розглядається: віковий розвиток (особливості закономірності розвитку, притаманні кожному віковому періоду), індивідуальний (індивідуальні особливості розвитку), особистісний (виникнення у дитини особистісних якостей, їх особливості), соціальний розвиток (духовне, інтелектуальне зростання). Результат розвитку - становлення людини як біологічного виду як соціальної особи.

Формування - зміни в розвитку особистості людини чи окремих якостей, які відбуваються під впливом певних факторів: внутрішніх, зовнішніх, природних, соціальних, об'єктивних, суб'єктивних.

Навчання - спеціально-організований процес взаємодії педагога та учня, спрямований на оволодіння ними певним обсягом знань, умінь, навичок, дій, звичок поведінки. В ході навчання здійснюється також виховання, формування , розвиток.

Освіта - процес результат оволодіння системою знань, умінь навичок та формування на їх основі світогляду та якостей особистості.

Педагогічний процес - динамічна система, яка об'єднує процеси виховання, навчання, розвитку саморозвитку особистості вихованця.

Педагогіка — багатогалузева наука, яка охоплює всі аспекти навчання і виховання особистості. Однією з її галузей є вікова педагогіка — наука, що вивчає закономірності навчання і виховання людей різних вікових груп.

Завдання:

1. Пробудити в дитині духовне начало, розвинути його як домінуюче в структурі особистості. 2. Формувати особистість у контексті рідної культури, мови як емоційного природного середовища дитини, що відповідає її етнопсихології. 3. Відновити престиж української мови — материнської мови дітей, державної мови суверенної України, мови корінної нації як засобу соціалізації особистості. 4. Сформувати творчу індивідуальність, яка живе активно, цікаво, відповідно до вікових і фізіологічних потреб, готова фізично і психічно до подальших вимог сім´ї, школи, життя. 5. Прищеплювати дитині безкорисливість як вищу цінність культури, а також елементи економічної обізнаності, діловитості.