ответы

8. Розробити заняття з аплікації для навчання дітей старшого дошкільного віку систематичного вирізання з паперу

Тема: Аплікація силуетна симетрична : «Ошатні метелики»

Мета: Навчати дітей вирізувати силует метеликів з паперових квадратів або прямокутників, складених навпіл, і прикрашати за власним бажанням графічними або аплікативними засобами ; показати варіанти форм і декору крилець метеликів ; розвивати почуття форми і ритму. Пробудження в дітей творчої активності, набуття комунікативних навичок, вдосконалення перцепції зору та графо моторики.

Попередня робота. Розглядання ілюстрацій , репродукції , що зображують весняні та літні луки; розглядання зображень комах та інших мешканців лук. Бесіда на природоохоронну тему (чому не можна рвати квіти, знищувати комах); дидактичні ігри з художнім змістом на розвиток сприйняття кольору, форми та композиції (на приклад : «Що буває такого кольору?», «Однакові – різні», «Райдуга»). Підготування композиційної основи «Наші луки».

Матеріали, інструменти, обладнання. Кольоровий папір , паперові квадрати і прямокутники різного розміру , фантики на паперовій основі, ножиці, прості олівці, серветки паперові чи з тканини, клей пензлики для клею, розетки для клею, клейонки. Незавершена панорамна композиція «Наші луки» з розетковими квітами, виконаними на попередньому занятті з аплікації.

Зміст заняття

Вихователь показує дітям аплікативну панораму «Наші луки» з розетковими квітами та композицію « Наші луки».

Вихователь запитує, хто живе і що росте на луках? Узагальнює відповіді дітей ( ростуть різні трави та квіти – ромашки , дзвіночки, польові гвоздики, маки , а живуть різні комахи – метелики, жуки, коники, бджоли, мурахи; дрібні тварини – миші, жаби, кроти).

Вихователь пропонує відгадати загадку про одних із жителів галявини : «Над галявиною квіти яскраві кружляють,

Коли дощ – їх немає, коли сонце- літають». (Метелики)

Вихователь показує зображення красивих метеликів , пропонує помилуватися, читає вірш за А. Фетом і радить доповнити панорамну композицію «Наші луки» - вирізати та приклеїти над квітами гарних метеликів.

Метелик

Ти правий . Обрисом , мигтінням

Я милий всім.

Весь оксамит із жвавим мерехтінням –

Лиш пару крил.

І не питай: і звідки я з’явився ?

Куди лечу?

Тут я на квітку милу опустився,

І лиш дишу .

І чи на довго без зусиль, без цілі

Я прагну жить?

От – от розправлю крила чисті , вмілі

І зникну вмить.

Вихователь показує зображення кількох метеликів , вирізаних із однотонного паперу так, щоб було видно силует. Запитує , які спілні та відмінні риси в них є.

Діти уявляють метелика і малюють його в повітрі:

- долоні разом,

- великі пальці рук перехрещені,

- решта пальців – переплетені.

Малювати починаємо в ліво, вгору від центру.

Вправу повторюємо 3-4 рази (Лінива вісімка)

Вихователь запитує , як можна вирізати метеликів , а потім показує новий спосіб – вирізування силуетів з паперового прямокутника, складеного навпіл. Спочатку діти виконують вправи на чернетках,а потім створюють красиві образи метеликів із квадратиків кольорового паперу. Наклеюють їх на папір лише серединками , піднімаючи крильця. У ході заняття вихователь показує дітям , як можна прикрасити метелика – домалювати візерунок чи приклеїти аплікативні елементи.

- Складаємо квадратик або прямокутник навпіл , згин – це «тулуб» метеликів;

- уявляємо собі, що метелик сів на квітку і склав свої крильця – малюємо половинку метелика і вирізуємо за контуром ;

- верхні та нижні крильця вирізуємо , а потім з’єднуємо ;

- вирізуємо метелика з фантика або з фактурного паперу;

- робимо крильця з різаного паперу;

- прикрашаємо «плямочками» - шматочками рваного паперу або кружечками ( наприклад конфетті)

- прикрашаємо метелика – малюємо фломастерами красивий візерунок .

Взявши свої роботи в руки діти грають в гру «Метелики».

Діти танцюють наче метелики на лузі , під супровід музики (використовуємо рухи перемінні і односторонні).

По закінченню гри силуети метеликів діти переносять на загальну композицію, милуються, потім наклеюють.

Підсумок

- Яка вправа для тебе була найбільш радісною і цікавою?

- Що хотів би розповісти про метеликів ?

- Яку гру ти хотів би повторити на наступній зустрічі?

Після заняття . У самостійній художній діяльності діти завершують оформлення композиції «Ошатні метелики».

Читання вірша.

Літо

Сонечко засяє,

Оживуть луги,

І куди не глянеш,

Світло навкруги.

Подивись – ясніють

Квіточки полів,

В листі золотіє

Сонячний відлив.

Ліс дрімає сонний,

Листя не дрижить,

Тільки десь високо

Жайворон дзвенить.

Природа

Розкрийте роль та місце дидактичної гри в процесі ознайомлення дітей з природою, види дидактичних ігор природничого змісту та їх особливості їх проведення в різних вікових групах.

Гра – це не тільки розвага, а й метод, за допомогою якого діти ознайомлюються з навколишнім світом. Дидактичні ігри, у цих іграх використовуються предмети природи (овочі, фрукти, квіти, камінці, насіння, сухі плоди), малюнки з зображеннями на них рослинами і тваринами, настільні ігри і різні іграшки. Ігри проводять під час занять, погулянок, екскурсій у спеціально відведений для них час. Дидіктичні ігри, які проводяться під час занять, допомагають дітям засвоїти якості предметів і уточнити здобуті при спостереженні за природою уявлення. У молодших групах гра звичайно продовжується протягом усього заняття. В середній, старшій їй відводиться певна частина заняття і триває вона від 5 – 20 хв. У молодших групах проводять ігри, під час яких дитина повинна навчитися розрізняти предмети за їх зовнішнім виглядом. Організовуючи таку гру, вихователь доручає дітям принести листок, морквину, квітку, буряк, картоплину, тощо. У сер. гупі в іграх пізнають предмети (овочі, фрукти), на дотик. До таких ігор належать “Відгадай, що лежить у мішечку?”, “Узнай, що знаходиться у руках?” Вихователь заздалегіть приготовляє мішечок і кладе у нього овочі чи фрукти. Діти по черзі опускають у мішечок руку, беруть предмет, обмацують і називають його, а потім виймають і показують усій групі. Після того, як діти набудуть конкретнв уявлення про рослини, у старшій групі можна проводити дидактичні ігри з з порівняння предметів і впізнанням їх за частинами. Проводячи гру, наприклад, “Упізнай, чи це листок?”, діти порівнюють листок, який вони дістали для відгадування, з листками на рослинах.

Підвести дітей до класифікації обєктів на основі набутих ними конкретних уявлень допомагають дид. Ігри, у яких треба поєднувати предмети за спільною ознакою: назвати, що росте у лісі, чи в саду; підібрати малюнки з зображенням будь- якої пори року; зібрати малюнки птахів, звірів, риб, дерев. Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують три функції: 1) закріплення знань про природу; 2) діагностика наявних у дітей знань про природу; 3) формування знань про природу. Види: ігри з природним матеріалом; ігри з картинками; словесні ігри; ігри з іграшками. Методика: Молодша група: сюрпризний момент, розглядання, коротка бесіда про предмети з якими діти будуть гратися, пояснення правил гри (в ході гри), хід гри (вих – ль – головна роль), позитивна оцінка всіх дітей. Середня група: сюрпризний момент (1 півріччя), розгдлядання предметів, коротка бесіда про них, пояснення правил гри (1,2 правила перед грою), закріплення правил гри, хід гри, оцінка діяльності дітей (визначити хто заважав). Старша: коротка бесіда про обєкти природи, поямснення правил гри і закріплення них, хід гри в першому варіанті, пояснення 2 го варіанту і закріплення, підсумок гри, оцінка вихователем діяльності дітей, участь дітей в аналізі і оцінці дій товарищів.

Розкрийте вимоги до планування ділянки ДНЗ.

Земельна ділянка повинна так бути організована, що діти могли повсякденно брати участь у вирощуванні рослин і спостереженні за ними. На майданчику повинні бути квіткові, декоративні, фруктові, ягідні і овочеві рослини, а також трава, на який діти б гралися. Для дітей середньої і старших груп організовують квітник, город і сад. Перш ніж почати озеленення ділянки, її треба очистити від сміття і каміння, виміряти її і скласти план розміщення на ній рослин для усіх груп дитячого садка. Ділянку обгороджують парканом. Добре зробити живу огорожу, посадивши для цього дерева, крони яких би змикалися, або кущі в 1-3 ряди. Між ділянками різних вікових груп дітей теж можна посадити дерева або кущі. Для городніх культур краще відвести відкрите місце, захищене з північного боку будівлями, парканом або живоплотом. Фруктові дерева і ягідні кущі висаджують на похилому або рівному місці, але на такому, де б не збиралась вода. Доріжки на ділянці повинні бути широки (1- 2 м), щоб діти не затоптували рослини . Клумби у квітнику і грядки на городі треба розміщувати на відстані 50 – 60 см. На земельній ділянці требв розмістити приміщення, у яких би жили домашні тварини: кролики, кури. Шпаківні, годівниці для того, щоб можна було проводити спостереження за тваринами і птахами, що прилітають. Для роботи на земельній ділянці треба мати певний інвентар: лопати, совки, відра і поливальниці, ноші і тачки.

Клумби можна робити різної форми: круглі, трикутні, зіркоподібні тощо. Діаметром не більше 70 см. Рабатки – це вузькі довгі квітники прямокутної форми. Їх розташовують уздовж доріжок, ігрових майданчиків, біля будівель. 50 – 80 см заввишки і більше 2 м завдовжки. Доріжки і квітнику роблять 1 – 1,5 м заввишки, з трохи опуклою серединою, добре втоптаними. Кули і рабатки на ділянці розміщують за допомогою шнура і кілочків.

Дерева. При виборі рослин і місця для їх садіння треба врахувати географічні умови місцевості та біологічні особливості рослин.

Визначіть вимоги до підбору об’єктів для куточка природи ДНЗ.

Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни, які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб. Вимоги до природничих куточків: - відповідність до програмових вимог живих об'єктів природи ( рослини, тварини, акваріумні риби) ; - безпечність та раціональність розміщення; - доцільність, сучасність та естетичність оформлення; - наявність матеріалів для організації пошуково - дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками; - доступність; - наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності; - доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи; - варіативність об'єктів живої природи відповідно сезонних змін; - засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки. Постійними і обов'язковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду. Крім рослин, за якими доглядають діти, у кімнаті рекомендується тримати декоративні рослини, за якими доглядають дорослі.Рослини для куточка природи краще придбати молоді, весною або на початку літа. Краще брати для куточка тварин, які живуть у даній місцевості, з тим, щоб діти могли спостерігати їх і в природних умовах. На таких тваринах легше показати зв'язок їх з зовнішнього вигляду і звичок з необхідними для них умовами життя. Поповнювати куточок природи треба поступово, щоб діти могли роздивитися об”єкти і простежити за деякими з них, треба привернути увагу усіх дітей до нових рослин і тварин, назвати їх, роздивитися разом дітьми, розповісти дітям, як треба за ними доглядати. Якщо це тварина, то разом з дітьми слід придумати їй кличку. Треба щоб у кожній групі був акваріум з рибками і кімнатні рослини. У куточках природи середньої і старших груп можна утримувати зерноїдних птахів, Можливо також утримувати дрібних звірят - їжачка, морську свинку, білочку. Розміщення об'єктів у куточку природи: У дитячих садках куточок природи влаштовують для кожної групи окремо. Його об'єкти розміщують у світлій частині кімнати (на низьких столиках і підвіконні) так, щоб вони були добре освітлені і не перешкоджали проходженню світла з вікна в кімнату. Акваріуми розташовують перед вікнами, уникаючи, проте, того, щоб вони були яскраво освітлені влітку.Терарії ставлять у світлому і теплому місці. Птахів тримають подалі від кватирок, бо вони не переносять протягів.

Охарактеризуйте нескладні досліди як метод ознайомлення дітей з природою.

Експеремент, або дослід, - особливий вид спостереження, що організується у спеціально утворених умовах. Залучення дітей до проведення нескладних дослідів на заняттях, прогулянках чи в куточку природи і на ділянці дитячого садка має дуже велике значення для розвитку спостережливості і довитливості дітей, виховання у них правильного і активного ставлення до обєктів і явищ природи. За допомогою елементариних дослідів можна показати дітям такі явища неживої природи, як замерзання води, перетворення снігу і льоду на воду, утворення райдуги та ін. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, цеспостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М.Водовозова, Є.І.Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, робити самостійні висновки. Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючу силу, знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Структура досліду складається з 4 етапів: Перший етап – підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх до досліду. Другий етап – початок досліду: обговорення умов і висування припущень. й етап – початок досліду: обговорення умов і висування припущень. Третій етап – хід досліду. Четвертий етап – заключний: обговорення наслідків досліду. Найбільше дослідів в дитячому садку проводиться з метою вивчення властивостей об’єктів неживої природи: води, повітря тощо. Легко переконати дітей шляхом досліду у перетворенні води на пару, води на лід і льоду на воду.

Охарактеризуйте спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою. Розкрийте методику керівництва спостереженнями.

Види спостереження: 1. За тривалістю: - короткотривалі; - довготривалі. 2. За формою організації дітей: - індивідуальні; - групові; - колективні. 3. За дидактичною метою: - первинні; - повторні; - заключні. Спостереження – це цілеспрямоване сприйняття, складний пізнавальний процес, у якому виявляється єдність чуттєвого ві раціонального. Завдяки слову вихователя у дітей утворюються конкретні знання, розвивається мислення, мова, виховується інтерес і любов до природи, відчуття красивого. Спостереження є основним способом ознайомлення дітей дошкільно віку з природою. Спостереження може бути епізодичними, тривалістю у кілька хвилин, і тривалими, що проводяться протягом бігітьох днів, а інколи і тижнів. У групах ранього і молодшого дошкільного віку спостереження за погодою, домашніми тваринами, рибами і птахами, які є в куточку природи. Спостереження ці короткочасні, прроте часто повторюються. У середній групі, організують і більш тривалі спостереження, наприклад, за ростом і розвитком рослин, що ростуть у куточку природи і на землі і на земельній ділянці. У старшій тривалим спостереженням відводиться найбільше часу: діти стежать за розвитком рослин з насіння, перетворенням комах, сезонними змінами у прирорді і т.п. Для того щоб спостереження сприяли формуванню правильних уявлень і розумовому розвитку дітей, вихователь пояснює дітям мету спостережень, ставить запитання, які скеровують їх увагу на характерні особливості обєкта чи явища. У ході спостереження необхідно включати різні аналізатори дітей. Щоб вони роздивлялися обєкти, слухали звуки, які вони утворюють, гладили чи мацали і правильно називали те, що вони сприймають. Цінним методичним прийомом, який активізує мислення дітей при під час спостережень є порівняння, зіставлення характерних особливостей обєктів чи явищ за відмінністю чи схожістю. Порівняння за відмінностями проводиться в усіх групах. Порівняння за схожістю звичайно дається дітям важче, оскількі вони не можуть самостійно виділити істотні властивості схожих предметів. Спостереження на заняттях. На заняттях дітей учать називати і роздивлятися частини рослин і тварин. На заняттях у молодших групах спостереження є короткочасним, дуже важливо предмет, що вивчається, наближати до дітей і повязувати їхні спостереження з діями і радісними переживаннями. Основним прийомом на занятті є показ, це збільшує інтерес до спостереження. Ігровий прийом (наслідування руками рухів рибки), змушує дітей ще раз спостерігати за нею. Показуючи мешканця куточка природи вихователь привертає до нього увагу дітей. У средній групі виділяють характерні особливості руху, харчування. У старшій групі треба також порівнювати за формою тіла, швідкістю руху тощо. Спостереження під час екскурсій. Під керівництвом вихователя можуть спостерігати особливості рослин, зовнішній вигляд і звички тварин, сезонні зміни в природі і встановлювати деяці звязки між ними. Кількість обєктів і явищ, що вивчається під час екскурсі не повинна бути великою . 1 – 2 , 2 – 3, 3 – 4.Увагу маленьких дітей можна привернути, як уже зазначалося, наближенням до них обєкта. Спостереження і поєднання іхній сприйнять з радісними переживаннями. Можна використати ігрові прийоми. (покажіть, як стрибає жабка, горобець). У сер. І старшій групі основним прийомом привертання дітей є постановка пред ними запитань для спостережень. Відповіді дітей вихователь супроводжує поясненнями. Враховуючи надзвичайну допитлівість дітей дошкільного віку, слід уникати багатослівя, говорити треба тільки про те, що діти безпосередньо сприймають. Під час екскурсій вихователь ставить запитання так, що діти, спостерігвючи явища природи зіствляли їх і робили деяки самостійни висновки. Спостереження під час прогулянок. Можна спостерігати погоду, небо ( рух хмар, райдугу, захід сонця), сезонні зміни у життя рослин і твари(появу листів, квітів, листопад, приліт і відліт птахів). Спостереження ці, звичайно, короткочасні, однак за одним і тим самисм обєктом чи явищем природи вони проводяться багато разів. Організуючи спостереження на прогулянках, вихователь формує знання поступово. І в результаті цих спостережень діти починають розрізняти за рядом ознак. Під час них невеликих, але систематичних спостережень у дітей настає інтерес і розвивається спостережливість. Під час щоденних прогулянок і на екскурсяіх треба звертати увагу дітей на характерні сезоня зміни у житті рослин і тварин і за допомогою запитань допомагати дітям установлювати звязок між змінами у живій та неживій природі. Наприклад: стало холодно – зівяли квіти, комахи заховалися під кору дерев, злутіли птахи. Тому під час спостережень добре використовувати вірші, пісні, загадки, приказки. Керівництво самостійними спостереженнями дітей. Дуже важливо продовжувати і розвивати проведені дітьми спостереження. Х досвіду відомо, що у старших групах, де добре поставвленне керівництво спостереження, діти стають дуже уважними і самі починають помічати зміни у прикметах і явищах природи. Це дає змогу перейти від спостережень разом з вихователем до спостережень, які діти виконують самостійно. Спостереження на земельній ділянці. Під час роботи на земельній ділянці – поливанні, розпушуванні – діти ознайомлюються з різними властивостями грунуту (сухий, вологий), стежвать за змінами зовнішнього виду рослин, дополивання, розпушування і після них спостерігають за появою сходів, розвитку листя, квітів, плодів. Особливо важливо зосередити увагу дітей на змінах у процесі розвитку їстівних частин рослин: коріння у корнеплодів, цибулин, листя у капусти, плодів у помідорів, насіння у гороху і т.д. постереження у куточку природи. Спостереження дітей на екскурсіях і прогулянках над гусінню, рибами, жабами, птахами та ін., дуже цінні, юо проводяться у природних умовах існування цих тварин. Нажаль, ці спостереження випадкові і дуже короткочасні. Тому спостереження, проведені, під час пргогулянок і екскурсій продовжують у куточку природи. Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатисятакою схемою: 1. Оцінка краси, своєрідності явища природи. 2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища. 3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини. Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми: 1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини. 2. Вимоги рослини до умов життя. 3. Значення рослини для природи і життя людини. 4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою: 1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя. 2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живеться, як захищається, які сезонні зміни). 3. Значення тварини в природі і в житті людини. 4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

Розкрийте засоби фіксації знань дітей про природу. Наведіть приклади з досвіду їх використання

Ведення календарів природи і погоди. Складання гербаріїв, колекцій, букетів. Повсякденні спостереження, праця та пошукова діяльність дітей в куточку природи. Свята та розваги на природничому матеріалі.

Методи безпосереднього ознайомлення дітей з природою у дитячому садку Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою здійснюється за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й тому, яка діяльність самих дітей. Отже, - метод - це спосіб взаємозв'язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, набуття певних умінь і навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей. В ознайомленні дошкільників з природою використовуються різні методи: спостереження, демонстрування картин, нескладні досліди, дидактичні ігри з природничого матеріалу, праця в природі, розповідь вихователя, бесіди. Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує різні прийоми, які спрямовують дітей на виконання певного дидактичного завдання: показ, запитання, пояснення тощо. Отже, прийом є складовою частиною методу. У педагогіці існує кілька систем класифікації методів. Найбільш широко застосовується класифікація методів навчання за джерелом знань. Якщо джерелом знань є спостереження, сприймання ілюстративного наочного матеріалу тощо, то це наочні методи, якщо практична діяльність (праця в природі, нескладні досліди) - це практичні методи; якщо слово вихователя (розповідь, читання природознавчої літератури, бесіда) - це словесні методи. У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи класифікуються на дві групи залежно від того, чи ознайомлюються діти з природою через безпосередній контакт з нею, тобто через спілкування з реальними об'єктами природи, чи через ознайомлення опосередкованим шляхом - через картину тощо. До методів, що забезпечують безпосередній контакт з природою, належать спостереження, нескладні досліди, праця в природі, і гри з природними матеріалами. Рідше використовується класифікація методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності дітей: 1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) частково-пошуковий, або евристичний; 4) проблений; 5) дослідницький. У концепції дошкільного виховання наголошується на широкому впроваджені методів виховання і навчання, що забезпечують всебічний розвиток дітей та індивідуальний підхід до них. Наголошується на потребі переорієнтації вихователів з репродуктивних на продуктивні методи, тобто такої орієнтації дитячої діяльності, в якій вони роблять відкриття. Вважаємо таке протиставлення недоцільним, оскільки процес мислення завжди включає оперування попередньо засвоєними знаннями, а отже відтворення. З цього приводу актуально звучить думка І.М. Сєченова, який стверджував, що через голову людини протягом усього її життя не проходить жодної думки, яка б не створювалася з елементів, зареєстрованих у пам'яті. У засвоєнні дітьми знань найчастіше виділяють 3 етапи: 1) первинне ознайомлення; 2) закріплення; 3) систематизація, узагальнення. Для первинного етапу пізнання дітьми природи найбільш ефективне використання наочних, практичних методів, особливо спостережень, дослідів, які забезпечують живе споглядання. Для закріплення знань використовують ігри, працю, розповідь вихователя, читання дитячої природознавчої літератури. Систематизація, узагальнення знань здійснюється за допомогою бесід, дидактичних ігор. Спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою. Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об'єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'єкти природи та зв'язки між ними. Участь набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, допомагає виникненню власних суджень. У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони. Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі); б) дидактичної мети (первинні, повторні. Заключні, порівняльні); в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові). Схема спостереження за об'єктами. Спостереження за будь-якими об'єктами природи не повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою. Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою: 1. Оцінка краси, своєрідності явища природи. 2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища. 3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини. Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми: 1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини. 2. Вимоги рослини до умов життя. 3. Значення рослини для природи і життя людини. 4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою: 1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя. 2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живеться, як захищається, які сезонні зміни). 3. Значення тварини в природі і в житті людини. 4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об'єкт з метою вивчення цього об'єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М.Водовозова, Є.І.Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, робити самостійні висновки. Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючу силу, знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Структура досліду складається з 4 етапів: Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх до досліду. Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень. Третій етап - хід досліду. Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду. Найбільше дослідів в дитячому садку проводиться з метою вивчення властивостей об'єктів неживої природи: води, повітря тощо. Легко переконати дітей шляхом досліду у перетворенні води на пару, води на лід і льоду на воду. К.Д.Ушинський радив зробити серйозне навчання цікавим, вважаючи це одним з найважливіших завдань навчання. Гра - основна діяльність дитини дошкільного віку, в якій вона найбільше задовольняє свої потреби. Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню у них уявлення про об'єкти природи, їх якості, виховують позитивне ставлення до природи. В дослідженнях (О.П.Янківська) було доведено, щовикористання дидактичних ігор природничого змісту за умови відповідальної підготовки дітей у певній системі дає змогу формувати у дітей міцні знання, систематизувати їх, підводити до узагальнень, розвивати мислення, мову. Для вирішення завдань ознайомлення дошкільників з природою в дитячому садку використовуються ігри: будівельно-конструктивні, творчі рольові, дидактичні і рухливі. Будівельно-конструктивні ігри з природними матеріалами (піском, водою, глиною, снігом, льодом, листям, плодами тощо) - одні з найулюбленіших дітьми ігор у всіх вікових групах. Цінність в тому, що в процесі ігор діти знайомляться з властивостями природних матеріалів (способами конструктивного вирішення під час використання цих матеріалів). У дітей розвивається уява, вміння зосереджуватися, доводити до кінця почату справу, співвідносити свої дії з діями інших, домагатися узгодження. Знайомство з архітектурними формами і відображенням їх у будівлях сприяють формуванню естетичних почуттів. Оскільки ці ігри проводяться на повітрі і пов'язані з руховою активністю, вони мають важливе оздоровче значення. Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують три функції: 1) закріплення знань про природу; 2) діагностика наявних у дітей знань про природу; 3) формування знань про природу. У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв'язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватися від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам'яті. В ознайомлені з природою використовуються такі види дидактичних ігор: 1) з природніми матеріалами; 2) з картинками; 3) з іграшками; 4) словесні. Дидактичні ігри з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об'єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'єкти природи. Наприклад, у грі "Відгадай, з якого дерева цей листок" вихователь показує листок і просить підбігти до того дерева, яке має такі самі листки. Дидактичні ігри є актуальними для кожної вікової групи. Праця в природі розглядається як один з основних методів ознайомлення дошкільників з природою. Результати численних теоретичних та експериментальних досліджень свідчать про те, що під впливом праці розвиваються всі розумові і фізичні сили дитини. В процесі праці найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв'язку між умовами для рослин, тварин і їх ростом, розвитком. Діти оволодівають новими прийомами обстеження: навчаються відрізняти суху землю від вологої, пухку від твердої, культурні рослини від бур'янів. Праця об'єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя живих істот, адже пташка, позбавлена корму, може через добу загинути, несвоєчасно политі рослини під час спеки засихають. Важливе значення має естетичне задоволення, яке одержують діти від краси вирощених ними квіткових рослин, від доглянутих кімнатних рослин тощо. Рухи на повітрі сприяють більш інтенсивному обміну речовин, удосконалюють координацію рухів. Зміцнюють нервову систему.

Содержание