Рости, кленочку!

Із кленового гаю прилетіла на вітрильці насінина. Край городу упала. Сховалася під бадилину і до весни пролежала.

Пригріло сонце, задзюркотіли струмки. Схотілося насінині дзвінкої водиці напитися, на сонце поглянути. Пустила вона росточки. Один - до землі, другий - до сонця.

Біг якось хлопчик городом. Дивиться - кленочок. Такий кумедний, ледь від землі видно, всього два листочки. Біля нього кури порсаються, їжу вишукують. «Ще зламають кленочка!» - подумав хлопчик. Майнув у лозняк, нарізав пруття, обгородив деревце тинком. Рости, кленочку, міцний та високий!

10. Найкращий тип мовленнєвого дихання - змішаний, реберно-діафрагмальний (рухаються ребра і діафрагма). Для цього треба покласти праву руку на діафрагму, а ліву - на лівий бік грудної клітки. Набрати повітря через ніс, злегка затримати його, потім промовити фразу (повітря слід видихати через рот). Виконайте тренувальні вправи:

1) видихніть наявне в легенях повітря (губи «трубочкою»);

2) вдихніть через ніс на рахунок 1-2-3 (діафрагма опускається, верхня частина живота «напинається»);

3) розширте грудну клітку, «розсуваючи» ребра (1с);

4) «підтягніть» нижню стінку живота (1с);

5) затримайте дихання (1с);

6) видихніть через рот на рахунок 1-2-3-4-5;

7) зробіть короткий вдих ротом і носом, видихніть на рахунок 1-2-3-4-5; знову короткий вдих - видихніть на рахунок 6-7-8-9-10; вдих-видих - 11-12-13-14-15; вдих-видих - 16-17-18-19-20. Повторіть кілька разів. Поступово повітря можна затримувати довше, видихаючи на рахунок 1-2-3-4-5-6-7-8, домагаючись, щоб вистачало повітря (Соловкови Н. М. Практикум по вьгразительному чтению. - М., 1976. - С. 26-27).

11. Промовте слова та речення так, щоб відчувалися: а) радість; б) тривога; в) схвильованість; г) відчай; д) розчарування; є) сум.

Україно моя, дитина, сонце, дощ, воля, самостійність, до дошкільного закладу, настає ранок, час додому, наближається ніч, верболози, мої батьки, море, лине пісня.

РОЗДІЛ 9 Методика словникової роботи в дошкільному закладі