§ 2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів

Мовленнєва підготовка дітей до школи у практиці сучасних закладів дошкільної освіти регламентована нормативними документами, а також програмами дошкільного закладу та початкової школи.

Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти - зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіченості й вихованості дітей дошкільного віку і напрями мовленнєвого розвитку дітей, які є орієнтовними показниками мовленнєвої компетенції випускника дошкільного закладу; забезпечують єдність освітньо-виховного простору, є основою для створення базової і варіантних програм.

У Базовому компоненті представлено кінцеві вимоги до культури мовленнєвого спілкування, передбачено вимоги до організації предметного середовища і навчально-виховного процесу щодо ефективності мовленнєвого розвитку дітей на різних вікових етапах, у навчальних закладах різного типу. Базовий компонент передбачає певний рівень мовленнєвої освіченості дитини, з цією метою потрібно навчати її різних видів мовленнєвої компетенції вже з раннього віку, щоб до кінця дошкільного віку вона засвоїла відповідні знання, вміння і навички, необхідні для спілкування.

Головними завданнями початкового етапу навчання дітей української мови, згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти, є: вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови; формування комунікативних умінь; гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо); ознайомлення з най­важливішими функціональними складовими мовної системи за принципом «від загального до часткового»; загальний розвиток особистості (інтелектуальний, моральний, вольовий).

Відповідно до мети і завдань освітньої галузі у структурі державного стандарту, виділяють комунікативну, лінгвістичну, діяльнісну, лінгво-українознавчу змістові лінії, такі компоненти освітньої галузі, як українська мова, мова за вибором загальноосвітнього навчального закладу, читання.

Основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці за­гальноосвітньої школи є комунікативна, що передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати й писати (табл. 40). Лінгвістична та українознавча лінії забезпечують відповідний обсяг знань про мову, уміння і навички їх використання у мовленнєвій діяльності, а також уявлення про звичаї, побут українського народу, історичні події та визначні постаті. Зазначені змістові лінії тісно пов'язані з діяльнісною лінією, яка передбачає розвиток уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати мовні факти. Сутність початкової літературної освіти полягає в розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою, в поєднанні жанрових форм авторської і тематичної різноманітності, в художньо-естетичному освоєнні тексту дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей.

У Державному стандарті початкової освіти та Базовому компоненті є напрями, що потребують наступності й перспективності:

по-перше, це - комунікативні вміння і навички, представлені у Базовому компоненті лініями «Інші люди (спілкування з іншими людьми)» та «Соціальне Я», у Державному стандарті початкової загальної освіти - комунікативною лінією;

по-друге, - мовленнєві вміння й навички, зміст яких подано в змістовій лінії «Соціальне Я» Базового компонента. Дошкільник правильно вживає граматичні категорії, будує всі типи простих і складних речень, вживає слова різного ступеня складності, фразеологічні звороти тощо.

Таблиця 40.