72. Методи виховання в практичній діяльності в. Сухомлинського.

Він вперше у вітчизняній педагогіці глибоко розкриває суть таких понять як : людяність, патріотизм, відповідальність, гідність, терпимість, тактовність.

На конкретних прикладах подається методика утвердження в юних душах почуття совісті, сорому, справедливості, щедрості, милосердя. Ідеал справжньої людини визначається Сухомлинським на засадах загальнолюдських цінностей і народної педагогіки, об’єднує найкращі риси менталітету українського народу.

Отже, найголовніші методи гуманістичного виховання:

1. Виховання словом:

- роз’яснення вчителем моральних понять, цінностей, норм, правил гуманної поведінки; - етичні бесіди; словесне виявлення довіри і недовіри; - навіювання; - переконання, роздуми; - створення казкових образів гуманної поведінки і взаємовідносин тощо.

2. Виховання прикладом:

- відношення до людей, навколишнього світу, природи, України, людства.

3. Система методів організації діяльності і формування досвіду гуманної поведінки дітей:

-вправлення (добрі справи); -організація спеціальних педагогічних ситуацій; -доручення; -спонукання до творчо корисної діяльності; -створення ситуації успіху тощо.

4. Стимулювання й оцінювання вчинків, поведінки, діяльності:

- похвала, заохочення, примус, осудження, недовіра, нагляд, заборона, обмеження, моральна підтримка та інші.

5. Самовиховання, саморозвиток учнів як вершина, мета виховання.

Сухомлинським було розроблено гуманістичні принципи педагогіки:

Пізнання багатогранності дитини.

- Віри в її неповторність і талановитість.

- Визнання природного оптимізму дитини.

- Обережного звернення до її душі й розуму.

Захисту багатства людської природи в дитячій душі.

Виховання в учнів самоповаги.

Утвердження краси в природі і в людині.