1.3.4 Розвиток витривалості у дітей дошкільного віку

Витривалість характеризує здатність людини виконувати на необхідному рівні інтенсивності тривалу динамічну роботу і протистояти утомленості. Вона в цілому забезпечується підвищеними можливостями функціональних систем організму. В процесі фізичного виховання дошкільнят найбільш часто доводиться мати справу із загальною утомленістю дітей, викликаною впливом загально розвиваючих вправ, основних рухів, рухомих ігор. Проте розвиток загальної витривалості у дітей при вживанні цих засобів не вимикає також удосконалення спеціальної витривалості до деяких статичних зусиль і рухів, пов'язаних з ходьбою, бігом (швидкісна витривалість) і т.д. Розвиток витривалості, на відміну від інших рухових якостей вимагає особливого підходу, пов'язаного з певною небезпекою, яка спричинена негативним впливом значних навантажень на організм дітей 3-6 років. В дитячому віці значна частина енергетичних ресурсів витрачається на функціонально-морфологічний розвиток дитини, і дуже великі фізичні навантаження можуть негативно позначитися на його організмі. Рівень витривалості має тісний зв'язок з працездатністю організму людини, як розумовою, так і фізичною. Тому стимулювання розвитку цієї якості в ранній період створює певні передумови для підготовки дитини до школи, більш успішного подолання учбових вантажень, меншої стомлюваності під час уроків і відповідно, кращому засвоєнню знань із загально розвиваючих предметів [18,170]. У дітей 3-6 років доцільно формувати витривалість до роботи постійної і змінної інтенсивності. При цьому фізичні навантаження повинні відповідати анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини. Встановлено, що за умови одноманітної м'язової діяльності діти більш швидко стомлюються. Тому дошкільнята краще переносять різноманітні за значенням і короткочасні фізичні навантаження. Таким чином, розвиток витривалості відбувається у взаємозв'язку з іншими якостями: швидкістю, силою і вправністю. Проте в дошкільному віці, якщо процес фізичного виховання здійснюється в різних організаційних формах, важко диференціювати витривалість за видами. Найпоширенішим засобом розвитку витривалості у дошкільнят є загально розвиваючі вправи. Проте, під час використовування цих вправ, необхідно дотримуватися оптимальних інтервалів для відпочинку між їх виконанням: незначні паузи (15-20 с), необхідні для зміни вихідної позиції і нагадування наступної вправи, дозволяють дошкільнятам здійснювати рухову діяльність при високій активності серцево-судинної і дихальної систем. Всі ці засоби фізичної культури мають істотний вплив на удосконалення вегетативних функцій і систем організму дитини, підвищують його витривалість до різних м'язових навантажень і загальну працездатність.