4.9. Підготовка до аудиторних занять
Підготовка до лекцій. Готуючись до слухання нової лекції, студенти мають дотримуватися таких правил:
повторити навчальний матеріал попередньої лекції, переглянувши курс (конспект);
ознайомитися з наступною лекцією, переглянувши зміст відповідної теми курсу лекцій з навчальної дисципліни або відповідний розділ (підрозділ) у підручнику, навчальному посібнику;
підготувати загальний зошит, авторучку, кольорові олівці тощо, потрібні для конспектування (внесення доповнень, поміток до курсу лекцій).
Самостійне вивчення окремих тем (питань) лекційного курсу. Індивідуальне опрацювання тем (питань) лекційного курсу, винесених на самостійне вивчення, дає змогу глибоко осмислити теоретичний матеріал, виявити самостійність у навчанні. Цей вид самостійної діяльності потребує від студента вміння вчитися, тобто знаходити потрібну інформацію, читати навчальну і наукову літературу, фіксувати інформацію. На практиці традиційними методами опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення, є читання відповідних тем лекційного курсу або розділів рекомендованої основної та додаткової літератури, підготовка тез чи конспекту за опрацьованим матеріалом.
Рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальної та наукової літератури викладені у лекції «Формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів».
Підготовка до лабораторних занять. Підготовка до лабораторних занять має охоплювати: вивчення основних теоретичних положень за темою заняття; ознайомлення з метою і завданням виконуваної роботи або робіт, методиками проведення досліджень чи аналізів; виконання розрахунків і визначення похибок вимірювань; ознайомлення з будовою, принципами роботи та технічними характеристиками приладів і обладнання; підготовку, за потреби, необхідних таблиць, форм, бланків тощо.
Обов’язкове знання правил техніки безпеки та протипожежних заходів.
Підготовка до практичних занять. Підготовка студентів до практичних занять передбачає попереднє опрацювання теоретичних і практичних питань відповідної теми лекційного курсу за конспектом та рекомендованою навчальною літературою, ознайомлення з методиками розрахунків для вирішення завдань, які можуть бути запропоновані для виконання викладачем на заняттях, відповіді на контрольні запитання, наведені в методичних вказівках до практичних занять.
Підготовка до семінарських занять. Підготовка студентів до семінарських занять охоплює такі етапи:
1) ознайомлення з темою та питаннями заняття, методичними вказівками до відповідної теми. Потрібно намітити порядок роботи, тобто передбачити: яку і коли вивчити літературу з кожного питання; коли і в якій формі скласти конспект (тези доповіді, реферат); які розрахунки виконати; які питання підготувати для обґрунтування; розподілити час, необхідний на підготовку;
2) вивчення літератури. Дуже важливо глибоко зрозуміти прочитане, вдумливо розібратися, як це питання висвітлене в різних джерелах. Слід законспектувати прочитане, засвоїти вивчене, запам’ятати головне.
Починати вивчення краще з обов’язкової літератури. За потреби студент звертається до додаткової літератури. Для кращого засвоєння прочитаного потрібно зіставляти різні думки і поняття, виявляти відмінності між ними, оскільки порівняння є основою розуміння й мислення;
3) підготовка відповідей на питання семінару. Після вивчення літератури необхідно скласти план відповідей на питання. Це пов’язано з тим, що, крім знання матеріалу, потрібно ще вміти правильно і аргументовано його викласти;
4) консультації, за потреби, у викладача щодо не зовсім зрозумілих питань.
У разі, коли студент має виступити на семінарських заняттях з доповіддю або повідомленням, він готує доповідь на відповідну тему за матеріалами вивченої літератури. Після написання доповіді треба відрепетирувати свій виступ перед уявною аудиторією, а якщо є можливість, то й перед товаришами. При цьому слід зафіксувати тривалість доповіді, звикнути до звуку власного голосу.
Рекомендації щодо підготовки до доповіді (виступу) та особливостей виступу з доповіддю чи в дискусії викладені в лекції «Формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів».
- 1.1. Предмет, мета і завдання навчальної дисципліни
- 1.2. Освіта – основа розвитку особистості. Співвідношення основних категорій: вища освіта, навчання, виховання і розвиток особистості студента
- 1.3. Вища школа – найважливіший чинник розвитку суспільства і держави
- 1.4. Історичні витоки вищої освіти в Україні
- 1.5. Острозька академія
- 1.6. Києво-Могилянська академія
- 1.7. Львівський університет
- 1.8. Розвиток вищої освіти в Україні у хіх ст.
- 1.9. Вища освіта в Україні у хх ст.
- Контрольні запитання
- Тема 2 вища освіта в україНі та її інтеграція в європейський освітній простір План
- 2.1. Державна політика в галузі вищої освіти
- 2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
- 2.3. Структура вищої освіти
- 2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
- 2.5. Болонський процес, його започаткування і розвиток
- 2.6. Цілі Болонського процесу
- 2.7. Європейська кредитно-трансферна система
- 2.8. Стан інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір
- Контрольні запитання
- Тема 3 нухт – провідний вищий навчальний заклад
- 3.1. Коротка історія створення та розвитку університету
- 3.2. Мета і головні завдання університету
- 3.3. Структурні підрозділи університету
- 3.4. Управління університетом, його колегіальні, робочі та дорадчі органи
- 3.5. Науково-педагогічні працівники та їхні основні посади
- 3.6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- 3.7. Студентське самоврядування університету
- 3.8. Правила внутрішнього розпорядку в нухт
- 3.9. Права та обов’язки студентів
- Контрольні запитання
- Тема 4 зміст, планування й організація навчально-виховного процесу
- 4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів
- 4.2. Навчальні плани, програми навчальних дисциплін та програми практик
- 4.3. Порядок організації навчального процесу
- 4.4. Форми організації навчального процесу. Науково-дослідна робота студентів
- 4.5. Лекція – основний вид аудиторних навчальних занять. Конспектування лекцій
- 4.6. Використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях
- 4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)
- 4.8. Види самостійної роботи студентів
- 4.9. Підготовка до аудиторних занять
- 4.10. Виконання індивідуальних та домашніх завдань, курсових проектів і робіт
- 4.11. Підготовка до поточного, модульного та підсумкового контролю знань
- 4.12. Планування самостійної роботи студентів
- 4.13. Поточний, рубіжний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів
- 4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- Контрольні запитання
- Тема 5 формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів План
- 5.1. Складові загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів. Слухання та його види
- 5.2. Правила користування студентами науково-технічною бібліотекою університету
- 5.3. Пошук інформації про літературу за допомогою бібліотечних каталогів та періодичних видань. Використання електронного каталогу
- 5.4. Правила читання літератури та форми ведення записів у процесі її опрацювання. Умови ефективного опрацювання літератури
- 5.5. Підготовка до публічного виступу
- 5.6. Публічний виступ
- 5.7. Участь у дискусії
- Контрольні запитання
- 6.2. Умови навчання, їх класифікація
- 6.3. Самовиховання студентів у процесі навчання
- 6.4. Гігієна навчальної роботи студентів
- 6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів
- Контрольні запитання
- 7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
- 7.2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів
- Контрольні запитання
- Список РекомендованОї літератури Основна
- Додаткова
- Видання подається в авторській редакції