logo
університетська освіта

4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів

Навчально-виховний процес у ВНЗ – це система науково-обґрунтованих організаційних, методичних і дидактичних заходів, спрямованих на здобуття студентами компетенції (знань, умінь і навичок) за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також їх інтелектуальний, моральний, духовний, естетичний і фізичний розвиток.

Компетенція – знання, уміння та навички, що характеризують здатність студента виконувати, розуміти, відображати й пізнавати те, що вимагає освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця.

Знання – система понять, суджень, уявлень, образів тощо, яка має певний обсяг та якість і є результатом процесу діяльності людини, що відображається у її свідомості.

Уміння – здатність особи виконувати конкретну діяльність, дії на основі раніше отриманих знань і досвіду. Вміння студента розглядаються як здатність застосовувати отримані в процесі навчання знання для вирішення практичних завдань.

Навички – дії особи, сформовані повторенням. Навички можна розглядати як частину умінь у вирішенні конкретних завдань, отримання яких потребує їх практичного вирішення, а за потреби – і повторення.

Навчально-виховний процес реалізується взаємообумовленою і взаємозалежною діяльністю викладачів і навчальною діяльністю студентів. Навчальна діяльність студентів охоплює такі основні функції:

освітню, яка має на меті опанування певних знань, формування відповідних вмінь і навичок, розширення світогляду студентів. З огляду на те, що знання дуже рухомі, безперервно старіють і водночас оновлюються, виникає об’єктивна потреба в постійній копіткій і результативній навчальній роботі. Крім того, існують і певні вимоги до знань – повнота, системність, усвідомленість, дієвість;

виховну, яка передбачає формування свідомості, духовних, моральних, трудових, естетичних уявлень, таких якостей, як воля, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість, утвердження поглядів та ідей тощо;

розвивальну, спрямовану на подальший розвиток самостійності, творчості, дослідницьких умінь студента, його самовдосконалення.

Навчальна робота студентів лише тоді є високоефективною, коли забезпечені такі основні чинники:

теоретична підготовленість студентів до застосування наявних знань для виконання навчальних завдань;

практична готовність студентів до навчальної творчої роботи, яка оцінюється ступенем набуття ними певних загальнопізнавальних умінь і навичок, необхідних для опанування знань, уміння планувати та організовувати свою навчальну діяльність;

психологічна готовність студентів, яка передбачає, насамперед, наявність мотивів (стимулів) для виконання навчальних завдань. Щоб поставлене перед студентом завдання збудило його розумову чи практичну діяльність, воно має бути ним сприйняте. Внутрішнє прийняття завдання починається з актуалізації мотиву, що спонукає студента до його виконання, а отже і до організації своєї роботи. Суттєвим елементом психологічної готовності є також впевненість студента, яка свідчить про відсутність сумнівів у можливості виконання завдання. На психологічну готовність студента до навчальної роботи впливають і його емоційно-вольові прояви в цей період;

знання студентами методів самовиховання, уміння і бажання вико рис-товувати їх на практиці в своїй діяльності;

знання та дотримання студентами вимог і рекомендацій гігієни розумової праці;

високий рівень організації, контролю, методичного та матеріально-технічного забезпечення навчальної діяльності студентів.

Досягнення успіхів у навчанні значною мірою залежить від самих студентів.