1.7. Львівський університет
Визначену роль у розвитку освіти на західноукраїнських землях відіграв Львівський університет, хоча заклад був заснований у 1661 р. з метою посилення полонізації українського населення.
Природно, що в той час діяльність Львівського університету визначалася соціальними інтересами й ідеологічними установками Речі Посполитої. Проте як культурно-освітній центр він не міг перебувати в ізоляції від громадського життя, соціальних змін, впливів закордонних університетів. У складній соціальній ситуації проростало перше зерно наукової і педагогічної думки.
В університеті діяло два відділи – філософський і теологічний. Навчання проводилося за програмами єзуїтських шкіл, розроблених наприкінці ХІV ст. Студенти філософського відділу протягом двох–трьох років освоювали переважно філософську систему Аристотеля в її середньовічній інтерпретації. У невеликому обсязі вивчались історія, географія, грецька мова. Після цього протягом року студенти вивчали богослов’я. Викладання на обох відділах здійснювалося латинською мовою.
Знання, які студенти одержували в університеті, а також методи навчання, стиль педагогічного керівництва мали на меті готувати войовничих фанатиків, які у своїй майбутній місіонерській діяльності повинні були захищати інтереси католицької церкви. Природно, що студентами університету могли стати тільки діти польської шляхти. Лише одиниці вихідців із народу, які приховували свою приналежність до православної віри, могли навчатися в університеті.
Розпад феодально-кріпосницьких відносин у другій половині ХVІІ ст., розвиток ідей французьких просвітителів, відкриття в галузі природничих наук значно вплинули на навчальний процес в університеті: було відкрито кафедру математики, створено фізико-математичний кабінет, астрономічну обсерваторію, вводилися польська, французька і німецька мови, географія та історія як окремі дисципліни. Ці нововведення вплинули на утримання і якість підготовки студентів. Багато хто з них згодом продовжили навчання в Києво-Могилянській академії і стали викладачами Московської академії та Петербурзької семінарії.
У 1774 р. західноукраїнські землі стали належати Австрійській монархії. На захоплених територіях австрійська влада продовжувала ту саму політику, що і магнатська Польща, тільки в «освіченій» формі. У планах централізації і германізації уряд австрійської монархії відводив значну роль організації просвітництва, у тому числі і вищої освіти.
У жовтні 1784 р. імператор Йосип ІІ підписав указ про відновлення Львівського університету. Крім філософського, юридичного, медичного і теологічного факультетів до складу університету входила і гімназія. Вона була базою для комплектування учнівського контингенту, а також для педагогічної підготовки студентів. Незважаючи на те, що навчання велося латинською мовою, окремі предмети викладались і польською. Всі студенти перші три роки навчалися за програмою філософського факультету, що по суті залишався загальноосвітнім, підготовчим. Студенти, які здобули філософську освіту, переходили на один із спеціальних факультетів, де продовжували освіту за відповідною програмою.
Особливе значення мало відкриття в 1787 р. при університеті українського інституту, покликаного готувати насамперед вчителів для реальних і класичних гімназій, де навчалися українські діти. Незважаючи на те, що програма інституту була обмежена, прогресивне значення мало викладання українською мовою. Український інститут у стислий період свого існування (до 1808 р.) був провідником гуманітарної педагогічної освіти.
З початку ХІХ ст. в Австрії почалася реформа освіти, спрямована на посилення впливу церкви, її проникнення у навчально-виховний процес. Відповідно до цієї реформи з 1805 по 1817 рр. університет називався ліцеєм. За своєю структурою й орієнтацією навчального процесу ліцей не відрізнявся від існуючих на той час університетів. Лише термін навчання в ліцеї був іншим. У 1817 р. австрійський уряд повертає Львівському ліцею статус університету, йому присвоюють ім’я імператора Франца, чим підкреслюється повна залежність від монаршої влади. Отже утримання, організація навчального процесу підпорядковувалися вимогам уряду Австрії.
- 1.1. Предмет, мета і завдання навчальної дисципліни
- 1.2. Освіта – основа розвитку особистості. Співвідношення основних категорій: вища освіта, навчання, виховання і розвиток особистості студента
- 1.3. Вища школа – найважливіший чинник розвитку суспільства і держави
- 1.4. Історичні витоки вищої освіти в Україні
- 1.5. Острозька академія
- 1.6. Києво-Могилянська академія
- 1.7. Львівський університет
- 1.8. Розвиток вищої освіти в Україні у хіх ст.
- 1.9. Вища освіта в Україні у хх ст.
- Контрольні запитання
- Тема 2 вища освіта в україНі та її інтеграція в європейський освітній простір План
- 2.1. Державна політика в галузі вищої освіти
- 2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
- 2.3. Структура вищої освіти
- 2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
- 2.5. Болонський процес, його започаткування і розвиток
- 2.6. Цілі Болонського процесу
- 2.7. Європейська кредитно-трансферна система
- 2.8. Стан інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір
- Контрольні запитання
- Тема 3 нухт – провідний вищий навчальний заклад
- 3.1. Коротка історія створення та розвитку університету
- 3.2. Мета і головні завдання університету
- 3.3. Структурні підрозділи університету
- 3.4. Управління університетом, його колегіальні, робочі та дорадчі органи
- 3.5. Науково-педагогічні працівники та їхні основні посади
- 3.6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- 3.7. Студентське самоврядування університету
- 3.8. Правила внутрішнього розпорядку в нухт
- 3.9. Права та обов’язки студентів
- Контрольні запитання
- Тема 4 зміст, планування й організація навчально-виховного процесу
- 4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів
- 4.2. Навчальні плани, програми навчальних дисциплін та програми практик
- 4.3. Порядок організації навчального процесу
- 4.4. Форми організації навчального процесу. Науково-дослідна робота студентів
- 4.5. Лекція – основний вид аудиторних навчальних занять. Конспектування лекцій
- 4.6. Використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях
- 4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)
- 4.8. Види самостійної роботи студентів
- 4.9. Підготовка до аудиторних занять
- 4.10. Виконання індивідуальних та домашніх завдань, курсових проектів і робіт
- 4.11. Підготовка до поточного, модульного та підсумкового контролю знань
- 4.12. Планування самостійної роботи студентів
- 4.13. Поточний, рубіжний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів
- 4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- Контрольні запитання
- Тема 5 формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів План
- 5.1. Складові загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів. Слухання та його види
- 5.2. Правила користування студентами науково-технічною бібліотекою університету
- 5.3. Пошук інформації про літературу за допомогою бібліотечних каталогів та періодичних видань. Використання електронного каталогу
- 5.4. Правила читання літератури та форми ведення записів у процесі її опрацювання. Умови ефективного опрацювання літератури
- 5.5. Підготовка до публічного виступу
- 5.6. Публічний виступ
- 5.7. Участь у дискусії
- Контрольні запитання
- 6.2. Умови навчання, їх класифікація
- 6.3. Самовиховання студентів у процесі навчання
- 6.4. Гігієна навчальної роботи студентів
- 6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів
- Контрольні запитання
- 7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
- 7.2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів
- Контрольні запитання
- Список РекомендованОї літератури Основна
- Додаткова
- Видання подається в авторській редакції