54. Основні функції змісту навчання.

Основними функціями навчання є: освітня, виховна, розвиваюча.

Освітні завдання уроку– забезпечити в ході уроку повторення (засвоєння, закріплення, застосування і т.п.) теорій, понять, законів тощо; сформувати (або продовжити формування) загальнонавчальні уміння і навички; сформувати спеціальні вміння з даного пердмета.

Виховні завдання уроку– сприяти в ході уроку формув основних світоглядних ідей; забезпечити вивчення в ході уроку праць письменників, учених; сприяти вирішенню завдань трудового виховання і профорієнтації школярів; вихованню моральних якостей школярів; вихованню в школярів гігієнічних та фізкультурних умінь та навичок.

Завдання розвиткумислення, волі, емоцій, навчальних інтересів, мотивів і здібностей школярів: розвивати мислення на основі загальних розумових дій і операцій.

У неповній та повній загальноосвітній школі учні мають навчитися:

структурування – мислительна діяльність щодо встановлення найближчих зв’язків між поняттями, реченнями, ключовими словами і т.п. в процесі якої виділяється структура знань;

систематизації – мислительна діяльність щодо встановлення віддалених зв’язків між поняттями, реченнями і т.п., в процесі якої вони організуються в певну систему;

конкретизації – застосування знань в практичних ситуаціях, пов’язаних з переходом від абстрактного до конкретного;

варіювання – зміна несуттєвих ознак понять, їх властивостей, фактів і т.п. при постійних суттєвих;

доведення – логічне розмірковування;

робити висновки – поступове спрощення теоретичного або приктичного виразу з метою одержання наперед відомого його виду;

пояснення – акцентування думки на найважливіших моментах (зв’язках) під час вивчення навчального матеріалу;

класифікація – розподіл понять на взаємопов’язані класи за суттєвими ознаками;

аналізу – вичленення ознак, властивостей, відношень понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;

синтезу – поєднання, складання частин (дія, зворотна аналізу);

порівняння – виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;

абстракціонування – виділення суттєвих ознак понять відкиданням несуттєвих;

узагальнення – виділення ознак, властивостей, суттєвих для кількох понять.

Реалізація освітньої, виховної і розвиваючої функцій на уроках здійснюється шляхом: а) використання змісту навчального матеріалу; б) підбору форм, методів і прийомів навчання; в) організацією порядку і дисципліни на уроці; г) використання оцінки; д) самою особою вчителя, його поведінкою, ставленням до учнів.

55. Принципи формування змісту навчання.

Принцип (від лат. Principium–основа, первоначало) – це керуюча ідея, основне правило або вимога до діяльності.

Принципом навчанняназивають вихідні вимоги до процесу навчання, які витікають із закономірностей його ефективної організації.

В сучасній дидактиці виділяють наступні принципи:

принцип гуманістичної цілеспрямованості (навчання та виховання всебічно гармонічно розвиненої особистості, враховуючи її індивідуальність та соц умови)

принцип зв’язку з життям, з задачами які вирішуються суспільством, колективом, особистістю в їх обєднанні

принцип співробітництва викладача та студента, сім’ї та громадськості, трудового (студентського) колективу в досягненні намічених задач навчання і виховання.

принцип науковості в організації навчання (розробка цілей, відбір змісту, вибір методів і форм організації навчання, розробка нових форм навчання);

принцип наочності, поєднання абстрактного і конкретного, матеріально-предметного, наочно-образного, словесно-знакового і т.п.

принцип доступності в навчанні, єдність наукового та емпіричного, облік індивідуальних рівнів розвитку творчих здібностей тих хто навчається†принцип мічності, системотичності і послідовності в реалізації змісту та використання нових технологій, методів, форм організації на різних етапах навчання†принцип доступності вимагає щоб нгавчання будувалось на реальних можливостях тих хто навчається;

принцип свідомості і активності молоді що навчається при керуючій ролі викладача;

принцип поєднання різних форм, методів і засобів навчання в залежності від задач та змісту;

принцип створення необхідних умов для навчання.