86. Інформаційне повідомлення та активізація уваги, пам’яті та розумової діяльності в аудиторії.

Велике значення має те, наскільки учні уважно та зацікавлено слухають повідомлення чи лекцію викладача. Адже від цього залежить наскільки багато інформації вони запам’ятають з лекції чи розповіді. Отже для встановлення контакту між аудиторією та викладачем можливе тоді, коли у педагога сформовані мовленеві та немовленеві засоби спілкування. Також для привернення та утримання уваги аудиторії педагог повинен легко орієнтуватися у ситуації професійного спілкування та володіти комунікативними прийомами.

Вибірковість та спрямованість уваги аудиторії визначають дві групи факторів:

1.Фактори зовнішньої структури подразників (фізичні параметри сигналів – інтенсивність, частотність, новизна).

2.Фактори внутрішнього походження: відповідність інформації, що отримується, потребам людини, її емоційному стану, актуальність інформації.

Пропонують кілька способів управління та активізації уваги, пам’яті та розумової діяльності в аудиторії:

виклад парадоксального випадку або суперечливого факту;

використання чинника новизни;

повтор значущої інформації;

використання неповного змісту;

систематизація матеріалу;

періодичне підсумовування;

структурування інформації;

відповідність матеріалу особистим інтересам;

запитання на які неможливо дати відповідь типу: «так-так», «так», «ні»;

складні відповіді співрозмовника;

початок бесіди на його «полі інтересів»;

Управління увагою є особливо важливим при виконанні монотонних, шаблонних, стереотипних операцій. Виконання різноманітних прийомів діяльності (заміна слухової інформації на зорову, зміна темпу роботи, зміна послідовності об’єктів уваги тощо) дозволяє підтримувати стійкість уваги. Використання викладачем фактора новизни підвищує ефективність сприйняття студентами навчальної інформації. Ефектна розповідь про неординарний випадок або висловлення суперечливого твердження ставлять слухачів перед проблемою, інтригують їх і примушують сконцентрувати увагу. Неповне подання змісту інформації також може використовуватися для привернення уваги. Все, що зображено неповно, незакінчено, натяком, штрихом, збуджує інтерес людей, які звикли спостерігати предмети і явища в їх нормальній цілісності.

Управління пам’яттю. Уміння організовувати матеріал, знання різноманітних прийомів запам’ятовування допомагають людині усвідомлено володіти безмежними можливостями своєї пам’яті. Для підвищення успішності і точності запам’ятовування необхідно враховувати темп надання нових відомостей і фон на якому відбувається сприйняття. Відомий цілий ряд способів управління пам’яттю, наприклад, способи локальної прив’язки, асоціації, опорних слів, створення установки, переказу, структурування, емоційного забарвлення, недостатності аргументів. Запам’ятовується краще той матеріал, який викликає активну розумову діяльність. Це сприяє розвитку здібності укрупняти й оптимально організовувати одиниці, що запам’ятовуються.

Активізація та розвиток мислення. Активізація мислення здійснюється через розвиток умінь управляти такими етапами мислення, як постановка задачі, створення оптимальної мотивації, регулювання спрямованості довільних асоціацій, максимальне включенні як образних, так і символічних компонентів, використання переваг понятійного мислення, зниження надмірної критичності при оцінці результату тощо. Активізують мислительний процес і уміння правильно формулювати проблему, ставити запитання, оскільки вони концентрують увагу, обмежують вибір гіпотез з пам’яті. Запитання дають поштовх мисленню, обмежуючи різноманітність довільних асоціацій і поле усвідомленого перебору гіпотез.

За всіх обставин управління увагою, пам’яттю та мисленням - передумова ефективної діяльності.