106 (107) Поняття асертивної поведінки. Асертивні права людини. Характеристка технік.

Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:

об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)

рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.

В процесі ділового вербального і невербального спілкуавння рекомендується :

недовго ображатись на партнера після суперечки

не давати хабарів, не робити послуг начальству

не навантажувати когось своїми особистими проблемами, а пробувати вирішувати їх самому

не проникати в інтимні зони спілкування (30 см) малознайомих і незнай людей.

Не кидати без причини неверб виклики.

108 Сутніть , поняття причини конфліктів.

Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок і ін. В основі будь-якого конфлікту перебуває конфл. ситуація. Щоб конфлікт почав розвиватися, потрібен інцидент, щоб якась сторона почала діяти, зачіпаючи інтереси іншої. Якщо протилежна сторона відповідає такими самими діями, то конфлікт з потенційного перетворюється в актуальний.

Основна причина конфлікту – незадоволення соціальних потреб людини в групі: низький статус, мало любові і т.п. Ця причина породження природою перебування людини в групі – вона завжди конфліктна: з одного боку – особистість має бути в групі для досягнення своїх життєвих цілей, для захисту; з іншого - особистість намагається зберегти. Зберегти свою свободу, незалежність та індивідуальність, що стає джерелом тривоги та страху.