logo
Dokument_Microsoft_Office_Word_3

86. В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз роботи «Розмова з молодим директором школи».

Саме про це писав В.Сухомлинський у «Розмові з молодим директором школи»: «Будь-який первинний і загальношкільний колектив багатий на людей, що мають яскраві індивідуальні задатки, здібності, інтелект, обдарування. Майстерність виховання полягає в тому, щоб ці індивідуальні риси виявлялись у вольовій спрямованості особистості, в глибоко розвиненому людському достоїнстві, у здоровому самолюбстві».

Основу педагогічної творчості вчителя на думку В.О. Сухомлинського становлять:

1) Професійна компетентність, професіоналізм. Головним змістом професійних знань є грунтовне знання предмета, методики його викладання, знання педагогіки і психології

2) Гуманістична спрямованість діяльності. Василь Сухомлинський переконаний, що той, хто не любить і не поважає дітей не може досягти успіху в педагогічній праці, бо тільки щира любов і глибока повага педагога до вихованців породжують відповідну любов і повагу до нього, до його ідей, поглядів, переконань, знань, які він вчить здобувати

3) Здатність до науково-дослідної діяльності. Поєднання практики з елементами наукового дослідження В.О. Сухомлинський вважав вищим етапом педагогічної творчості

4) Педагогічні здібності: толерантність, чутливість до людини, до особистості, яка формується, комунікативність, професійна проникливість, пильність, інтуїція, емоційна стабільність, креативність, впливовість

5) Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння). Вона передбачає наявність специфічних засобів, умінь, особливостей поведінки педагога: високу культуру мовлення; уміння одягатися, стежити за своїм зовнішнім виглядом; уміння керуватися основами психотехніки (розуміння педагогом власного психічного стану, уміння керувати собою);

Найдзвичайно велику увагу підвищенню фахового рівня вчителя він приділяв як директор школи. Це було одним із найважливіших завдань його внутрішньошкільного керівництва. Проектування директором розвитку творчого потенціалу вчителя грунтувалось на наукових дослідженнях власної праці. В.О. Сухомлинський зазначав: «Як дбайливий садівник готує грунт під троянди, так директор школи повинен готувати грунт для запозичення передового досвіду, створеного кращими майстрами педагогічної праці. І підготовка цього грунту залежить передусім від майстерності директора школи як педагога. Майстерність колективу – це педагогічні ідеї, але ідеї без конкретних справ перетворюються у пустоцвіт» [Т.4. – С. 405]. Тому кожну ідею павлиський директор наповнював практичним змістом. Активно сприяв розвитку індивідуальної творчості кожного вчителя, об’єднував колектив «педагогічними переконаннями», де індивідуальна творчість, як невичерпні струмки, стікалась в єдиний потік колективної майстерності, досвіду.