10. Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та особливості управління.
У зв´язку з необхідністю поширення знань і з економічним розвитком Європи в ХІІ-ХІІІ ст. почала складатися особлива форма вищих навчальних закладів - університети (від лат. - сукупність). Це були небачені раніше корпорації вчителів-магістрів та учнів-школярів. Університетська вчена спільнота - аналог цеху середньовічних ремісників: школяр - учень, бакалавр - підмайстер, магістр чи доктор - майстер. Навчаючи вчитися - формула середньовічної освіти. Сьогоднішній учень - завтра вчитель, сам був не проти повчитися на вченого майстра.
Вчені люди, які мандрували Європою в цей час, стали звичним явищем. Серед них значну частину складали так звані вагами (від латинського дієслова - бродити), які являли собою культурну верхівку середньовічного учнівства. Це були шукачі кращої школи з кращою ученістю. Про них казали, що "вони збирають знання по школах, як бджоли свій мед по квітах". Університети виникали по всій Європі: у Болоньї (1158), Оксфорді (1168), Парижі (1200), Кембриджі (1209), Празі (1348), Кракові (1364) та в інших містах.
Навчання в середньовічному університеті велося латинською мовою. Всі викладачі гуртувалися в особливі організації, так звані факультети (від лат. - здібності). Пізніше під словом "факультет" почали розуміти те відділення університету, на якому викладалась та чи інша галузь знань. Університети мали чотири факультети. "Молодший", або "артистичний" (від лат. "аг5" - мистецтво) - найбільш численний. Це був загальноосвітній факультет зі строком навчання 5-7 років, протягом яких вивчались "сім вільних мистецтв". Крім того було ще три "старших" факультети: медичний, юридичний, богословський (строк навчання 5-6 років), на які студентів приймали лише по закінченні "артистичного" факультету.
Таким чином, навчання мало приблизно такий вигляд. До п´ятнадцяти років хлопець навчався латинській мові, читанню, письму та рахунку в монастирській чи місцевій школі. По закінченню школи він - учень університетського магістра загальноосвітнього факультету, тобто "семи вільних мистецтв". Це відбувалося протягом двох років. Юнака вчили Аристотелевій логіці та фізиці, залучали до участі в студентських диспутах, а потім випробували на ступінь бакалавра. Наступні два роки відводилися на слухання лекцій з метафізики, психології, етики, політики (знову ж таки за творами Аристотеля). Вивчалась космологія і математика. Далі студент починав вчителювати. Він ставав помічником магістра, який вів диспути, де виступав у ролі відповідача. Результат цієї праці - іспит на ступінь ліценціата. Перша лекція в новій якості - і він вже магістр мистецтв. Ще два роки молодий викладач навчає студентів, але й навчається сам. Двадцять один рік - початок кар´єри магістра, а за плечима вже шість років університетської науки. Паралельно з обов´язковою дворічною викладацькою діяльністю можна було починати слухати курс якогось "старшого" факультету. Там свої правила іспитів, свої вікові межі. Після іспитів одержували ступінь магістра права, медицини чи теології. Але, щоб навчати теології, потрібно було, щоб вчителю виповнилось 34 роки, і щоб цьому передували вісім років навчання. Навчатися на богословському мабуть найважче. Одних тільки бакалаврів треба було одержати трьох видів: бакалавр Біблії, бакалавр сентенції та повний бакалавр.
Для того, щоб здобути вище звання "доктора наук", потрібно закінчити повний курс навчання в університеті (11-13 років). Основними методами навчання в університетах були лекції і диспути; студенти виконували багато вправ і писали письмові роботи - трактати. Лекція являла собою читання тексту, який вивчався, та пояснення цього тексту у вигляді коментарів до нього або до його окремих частин. Другою формою навчання був диспут, основою якого було питання для обговорення. Тезу обирав магістр. Заперечення висував або він сам, або його студенти (в тому числі й ті, що випадково потрапили на диспут).
Середньовічні університети були автономними установами, які мали органи самоврядування. Ректор університету обирався на загальних зборах і, теоретично, ним міг стати навіть студент. Завдяки своєму статусові, університети відігравали значну роль у розвитку культури, руйнуванні феодальної обмеженості.
- 1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- 2. Становлення виховання як процесу соціалізації людини (основні підходи). Виховання людини в первісному суспільстві.
- 3. Виховання і навчання людини в країнах Стародавнього Сходу.
- 4. Проблема виховання у філософських теоріях Стародавньої Греції (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель).
- 5. Школа і педагогіка в Стародавньому Римі.
- 6. М.Ф. Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя.
- 7. Спартанська й афінська системи виховання: порівняльний аналіз.
- 8. Зміст та виховне значення «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
- 9. Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя.
- 10. Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та особливості управління.
- 11. Педагогічні погляди гуманістів доби українського Відродження (ф. Рабле, т. Мор, т. Кампанелла, м. Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- 12. Я.А. Коменський про мету, завдання та принципи освіти й виховання.
- 13. Класно-урочна система я.А. Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи.
- Підручники я.А.Коменського
- 14. Я.А.Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл.
- 15. Дидактичні погляди я.А. Коменського. (див. 12)
- Вікова періодизація та система шкіл я. Коменського
- 16. Основні положення праці я.А.Коменського «Материнська школа»
- 17. Я.А.Коменський про особистість учителя та вимоги до нього.
- 18. Педагогічні погляди к.А. Гельвеція та д. Дідро. Порівняльний аналіз.
- 19. Аналіз роботи д. Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду».
- 20. Проблема фізичного, морального, розумового та трудового виховання в педагогічній теорії Дж. Локка.
- 21. Філософсько-педагогічні погляди Дж. Локка. Аналіз роботи «Думки про виховання».
- 22. Ідея загальнолюдського виховання в працях ж.-ж. Руссо та г. Сковороди. Порівняльний аналіз.
- Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- Педагогічні погляди г. С. Сковороди
- 23. Порівняльний аналіз педагогічних концепцій Дж. Локка та я.А.Коменського.
- 24. Діяльність братських шкіл в Україні, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти.
- 25. Характеристика «Статуту Львівської Братської школи 1586 року. Порядок шкільний».
- 26. Українська педагогічна думка епохи Відродження хvі-початку хvii ст. (с. Зизаній, л. Зизаній, п. Беринда, і. Галятовський, г. Смотрицький, і. Борецький та інші).
- 27. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії.
- Острозька школа-академія
- Києво-Могилянська академія
- 28. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили.
- 29. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с. Полоцького й є. Славинецького на становлення Слов’яно-греко-латинської академії.
- 30. Аналіз праці є. Славинецького «Громадянство звичаїв дитячих».
- 31. Значення роману ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання» у розвитку світової педагогічної думки.
- 32. Просвітницька діяльність ф. Прокоповича та м. Козачинського.
- 33. Сутність та педагогічне значення ідеї «спорідненої праці» г. С. Сковороди, її вплив на розвиток національної педагогічної думки.
- 34. Сутність ідеї природовідповідного виховання г.С.Сковороди та шляхи її реалізації («Благодарний Еродій», «Вбогий жайворонок»). (див. 33)
- 35. Основні етапи педагогічної діяльності і.Г. Песталоцці.
- 36. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці.
- 37. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики.
- 38. Педагогічна теорія і.Ф. Гербарта.
- 39. Аналіз праці і.Ф. Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання».
- 40. І.Ф. Гербарт про процес навчання.
- 41. Дидактичні погляди ф.-а.В. Дістервега.
- 42. Аналіз праці а. Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів».
- 43. Ідея розвивального навчання в педагогічних концепціях й.Г.Песталоцці, і.Ф.Гербарта та ф.-а.В.Дістервега.
- 44. Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.-ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та ф.-а.В.Дістервега.
- 45. Освітні реформи на початку хvііі ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- 46. Питання виховання в європейських соціальних теоріях хіх ст. (р.Оуен, ш.Фур’є, к.Сен-Сімон).
- 47. Розвиток педагогічної думки в Україні у першій половині хіх ст. (і.П.Котляревський, м.Максимович, о.В.Духнович).
- 48. Діяльність перших університетів в Україні першої половини хіх ст. Харківський та Київський університети.
- 49. Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. (т.Шевченко, п.Куліш, м.Костомаров).
- 50. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років хіх ст. В Російській імперії. Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- 51. Шкільні реформи 60-х рр. Хіх ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., «Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- 52. Педагогічна діяльність м.І.Пирогова.
- 53. Аналіз статті м.Пирогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки.
- 54. Життєвий шлях та суспільно-педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.
- 55. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського.
- 56. Ідея народності виховання к.Д.Ушинського та шляхи її реалізації. Статті «Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово».
- 57. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботах к.Д.Ушинського. Аналіз праці «Людина як предмет виховання».
- 58. К.Д.Ушинський про професійну підготовку вчителя.
- 59. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво. Аналіз статті «Про користь педагогічної літератури».
- 60. Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні».
- 61. Мета та завдання морального виховання в педагогічній теорії к.Д.Ушинського.
- 62. Дидактична теорія к.Д.Ушинського та його діяльність як методиста («Рідне слово» та «Дитячий світ»).
- 63. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії.
- 64. Ідея вільного виховання л.М.Толстого, її втілення в практику роботи Яснополянської школи.
- 65. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого.
- 66. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх – початку хх століття (і.Франко, м.Коцюбинський, Леся Українка).
- 67. Педагогічні пошуки на межі хіх-хх століть. Е.Кей та м.Монтессорі.
- 68. Характеристика експериментальної педагогіки кінця хіх-початку хх ст. (в.-а.Лай, е.Мейман, а.Біне).
- 69. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх початку хх ст. Дж.Дьюї.
- 70. Історико-педагогічні концепції м.Драгоманова й м.Грушевського: порівняльний аналіз.
- 71. Педагогічні погляди та освітня діяльність м.Корфа.
- 72. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх-початку хх ст. (б.Грінченко, х.Алчевська).
- 73. Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність в.Затонського, м.Скрипника, я.Ряппа.
- 74. Поради с.Васильченка та т.Лубенця щодо організації шкільної справи в Україні.
- 75. Українська педагогічна думка першої половини хх століття. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- 76. Ідея політехнізму в роботах російських та українських педагогів (20-ті – початок 30-х років хх ст.).
- 77. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера.
- 78. А.С.Макаренко про виховання особистості в колективі та через колектив. Використання його ідей в практиці роботи сучасної школи.
- 79. Проблеми сімейного виховання в працях а.С.Макаренка («Книга для батьків», «лекції про виховання дітей»).
- 80. А.С.Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею («Педагогічна поема», «Прапори на вежах»).
- 81. А.С. Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя.
- 82. Особливості розбудови загальної, професійної та вищої школи в Україні 20-30-х рр. Хх ст.
- 83. Ідеї національного виховання української молоді г.Г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал».
- 84. Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка».
- 85. Ідея громадянського виховання особистості в роботах а.С.Макаренка, г.Г.Ващенка та в.О.Сухомлинського.
- 86. В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз роботи «Розмова з молодим директором школи».
- 87. Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям».
- 88. В.О.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- 89. Педагогічна діяльність в.О.Сухомлинського та сучасність. Аналіз праць «Сто порад учителю» та «Павлиська середня школа».
- 90. Перший з’їзд педагогічних працівників України. Аналіз концепції «Освіта (Україна ххі ст.)». Шляхи розвитку української системи освіти на сучасному етапі.