logo
Dokument_Microsoft_Office_Word_3

20. Проблема фізичного, морального, розумового та трудового виховання в педагогічній теорії Дж. Локка.

Мета фиховання: підготовка джентльмена, який вміє вести свої справи розумно і прибутково

Програма виховання джентльмена: моральне виховання, розумове виховання, фізичне виховання

Завдання виховання: розвиток здорового духу у здоровому

Методи виховання: приклад, вправи, виховні ситуації, бесіди, покарання, заохочення

Організація виховання: джентльмен виховується в сім'ї, а не в школі

Педагогічні ідеї Д. Локка

Перемога буржуазної революції середини XVII ст., становлення нового суспільного устрою в Англії вимагали принципово нового рішення корінних питань педагогіки: про фактори формування осо­бистості і роль виховання, про мету і його завдання, про зміст осві­ти і методи навчання. Розробляючи ці проблеми, Д. Локк виступив справжнім виразником передових суспільних сил свого часу.

Джон Локк (1632—1704) народився в Англії в сім'ї адвоката. По­чаткову освіту здобув вдома. Закінчив Вестмінстерську граматичну школу, Оксфордський університет. Самостійно вивчив нову філосо­фію (Бекона, Декартата ін.), природознавство, медицину. Працював викладачем грецької мови і літератури в університеті, пізніше був вихователем сина, а потім внука відомого політичного діяча графа Шефстбері, багато подорожував, довго жив у Франції, де познайо­мився з ідеями Монтеня. В час розгулу абсолютистської реакції (1683) Джон Локк емігрував разом з своїм патроном, графом Шефстбері до Голландії, повернувся до Англії після революції 1688 року.

У філософській праці «Досвід про людський розум» (1690) Д. Локк всебічно обгрунтував слідом за Беконом вчення сенсуалізму про походження знань і ідей із чуттєвого досвіду. Свою основну педа­гогічну працю «Думки про виховання» (1693) Д. Локк присвятив питанням сімейного виховання «джентльмена». Його книга була адресована імущим класам. Молода англійська буржуазія прокла­ла шлях в заокеанські країни. Життя в необжитих місцях у тяжких і незвичайних кліматичних умовах вимагали від людей фізичної загартованості, моральної стійкості і наукових знань. Тому метою

виховання, на думку Д. Локка, є підготовка «джентльмена», який уміє розумно і вигідно вести справи, створення здорового духу в здоровому тілі і уміння поводити себе в товаристві.

Закони моралі, на думку Д. Локка, визначаються особистими інтересами індивіда, і все, що дає особисту користь, є моральним. Головне завдання він бачив у дисциплінуванні характеру; треба з дитинства навчати людину керувати своєю поведінкою і вчинка­ми, уміти відмовлятись від своїх бажань, навчити її діяти всупереч власним бажанням, зазначав Д. Локк, — виробити в дитини дис­ципліну духу, що виховується обмеженням: не потурати їй, а рі­шуче припиняти примхи.

Освіту Д. Локк ставив на другий план, вважаючи фізичне і мо­ральне виховання більш важливим завданням. Більша частина знань, що їх дають в європейських школах, така, що «джентль­мен» без них може обійтись, стверджував Д. Локк.