Тема хі. Природа і сутність мистецтва

Мистецтво як вид естетичної діяльності

Значення для педагога розуміння сутності мистецтва.

Різні точки зору на походження і природу мистецтва. Значення діалектико-матеріалістичного розуміння людської діяльності і свідомості для виявлення специфіки мистецтва. Мистецтво - вид діяльності для задоволення суто естетичних потреб, вища форма естетичного опанування світу.

Науковий і художньо-естетичний способи відображення дійсності як особливі види діяльності.

Проблема об’єкта і предмета художнього відображення. Методологічне значення категорії цілепокладання для розуміння різниці між науковою і художньою творчістю. Критика метафізичного і суб’єктивно-ідеалістичного розуміння предмета мистецтва. Мистецтво - відображення дійсності в її ціннісному аспекті.

Відмінність механізму і форми відображення в мистецтві і науці. Абстрактне і образне мислення. Поняття і образ (ілюстрація, схема тощо). Наукові критерії: об’єктивність і точність. Мистецтво - художньо-образне мислення. Відмінність художнього образу від образу сприйняття і наукового образу. Художній образ як єдність об’єктивного і суб’єктивного, пізнання дійсності і її оцінювання, відображення і авторського самовираження, відтворення і перетворення дійсності. Способи художнього узагальнення: типізація і ідеалізація.

Мистецтво – авторська естетична модель і концепція світу. Роль світогляду, естетичного ідеалу, смаку в художній творчості.

Пізнавальна (основна) і виховна (ведуча) функції мистецтва.

Зміст і форма твору мистецтва

Твір мистецтва – результат художньо-естетичної діяль-

ності. Художній задум і його об’єктивізація, втілення. Твір як єдність змісту і форми.

Поняття змісту твору. Об’єктивна і суб’єктивна складові змісту. Зміст як єдність теми і ідеї. Тема і сюжет; фабула, її елементи. Ідея, способи її буття у творі. Провідна роль ідеї в художньому змісті. Антиестетична сутність установок на беззмістовність, безідейність мистецтва.

Матеріали, технічні засоби мистецтва. Зображення і вираження як способи художнього втілення задуму. Художні засоби мистецтва, їх зображально-виражальна природа. Знакові характеристики художніх засобів.

Художня мова різних видів мистецтва як система художніх засобів, її історичний розвиток. Національна специфіка художньої мови мистецтва. Форма твору – цілісна структура змісту. Елементи художньої форми. Жанрові особливості форми.

Комунікативна функція мистецтва.

Діалектика співвідношення змісту і форми у творі. Визначальна роль змісту по відношенню до художньої форми. Причини можливої невідповідності між задумом і художніми засобами, змістом і формою.

Проблема правдивості у мистецтві. Єдність безумовного і умовного в образі, подібності і деформації об’єкта відображення у творі. Натуралізм і формалізм як абсолютизація однієї із сторін цієї єдності, як збіднення суспільних функцій мистецтва.

Естетична функція мистецтва. Правдивість твору, актуальність, важливість теми, суспільна значущість ідеї, оригінальність форми, гармонія між змістом і формою як критерії прекрасного

твору. Прекрасний твір і зовнішня краса у творі.

Творчий метод і стиль у мистецтві

Історія розвитку мистецтва і відбір в суспільній практиці кращого в художній діяльності, необхідного, закономірного. Загальнолюдське, національне, класове, групове (субкультура) в художніх цінностях. Основні етапи розвитку художньої культури людства.

Художні напрямки і течії в мистецтві, залежність їх від соціально-історичних умов та філософсько-естетичних поглядів, світогляду митців. Основа художніх напрямків і течій – творчий метод.

Художній метод як система принципів художньо-естетичного сприймання, оцінювання, творчої переробки і художнього втілення дійсності в образах мистецтва. Естетична природа творчого методу.

Реалістичний метод. Історичні форми реалізму в мистецтві, спільність їх естетичних принципів: правдивість, типізація, оцінка життя з точки зору прогресивного ідеалу, визначальна роль змісту по відношенню до художньої форми. Специфіка критичного реалізму, неореалізму, соціалістичного реалізму, “інтелектуального реалізму” тощо. Реалізм і методи класицизму, романтизму, натуралізму, гіперреалізму.

Авангардистсько-модерністське і “масове” мистецтво як художні напрямки. Декадентство – їх спільна соціально-психологічна основа. Специфіка постмодерністського мистецтва.

Формалізм як творчий метод, естетичний принцип авангардизму. Основні течії формалістичного мистецтва в його історичному розвитку: імпресіонізм, експресіонізм, символізм, кубізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм, абстракціонізм, хеппенінг, поп-арт, “концептуальне мистецтво” тощо. Соціальні і філософсько-естетичні коріння формалізму в мистецтві.

Реалістичне і формалістичне мистецтво ХІХ-ХХст. в ідеологічній боротьбі, відображення в ньому якісних змін в розвитку суспільства, кризи буржуазної цивілізації. Формалізм і реалізм у відношенні до народного і національного мистецтва, до художніх традицій і новаторства.

Поняття стилю в мистецтві. Стиль, творча індивідуальність і манера автора.

Система видів мистецтва

Мистецтво як система різних його видів. Історична обумо-

вленість виникнення видів мистецтва. Різноманітність явищ реального світу, різні способи естетичного відображення, використання різних матеріальних (технічних) засобів для формування образу – причини виникнення і розвитку видів мистецтва.

Ділення видів мистецтва на роди і жанри, принципи цього ділення.

Взаємодія різних видів мистецтва. Прості і синтетичні (складні) види мистецтва. Класифікація простих видів мистецтва за способом буття творів (просторові, часові, просторово-часові), за способом сприймання (зорові, слухові), за способом художнього відображення дійсності (зображальні, або образотворчі, і виражальні). Педагогічне значення цих класифікацій і їх відносний характер.

Специфіка різних видів мистецтва.

Декоративно-ужиткове мистецтво, його види. Єдність в них утилітарної і художньої сторін. Роль художньої абстракції в декоративно-ужитковому мистецтві. Декоративність як форма вираження краси.

Естетична культура сучасного промислового виробництва.

Художньо-промислове конструювання (дизайн), його художня сторона.

Архітектура, єдність в ній функціональної, кунструктивної і художньої сторін. Художні засоби архітектури. Специфіка архітектурного образу. Види і типи архітектурних споруд.

Живопис, специфіка його образів, ідейно-естетичні можливості. Художні засоби : рисунок, колір, світлотінь, колорит, перспектива тощо. Станковий, монументальний і декоративний живопис. Жанри живопису. Основні різновиди живописної техніки: масло, акварель, фреска, мозаїка.

Графіка, її можливості. Рисунок як основний зображальний засіб. Станкова, книжкова, плакатна, прикладна графіка. Різновиди графічної техніки. Комп’ютерна графіка.

Скульптура, специфіка її образів, естетичні можливості. Художні засоби: об’єм, силует, пропорції, поверхня, світлотінь. Станкова, монументальна, декоративна. Кругла скульптура і рельєф.

Музика, специфіка відображення в ній життя. Інтонація як основа художнього образу в музиці. Основні художні засоби: мелодія, гармонія, темпоритм, лад, тембр тощо. Музика програмна і не програмна. Інструментальна і вокальна. Музично-виконавче

мистецтво. Опера як вид музично-театрального мистецтва.

Художня література. Універсальність слова як матеріалу для формування образів, його зображально-виражальні можливості. Художні засоби літератури. Специфіка літературного образу. Роди літературної творчості: епос, лірика, драма. Жанри літератури.

Театр як синтетичне мистецтво. Різновиди театрального мистецтва: драматичний, музичний, естрадний, цирк.

Спектакль – твір колективної творчості. Специфіка відтворення життя в спектаклі. Вирішальна роль актора в спектаклі. Специфіка зображально-виражальних засобів актора. Режисерське мистецтво. Значення музики і декоративного оформлення в спектаклі.

Хореографія. Специфіка відображення дійсності в танці. Особливості народного, побутового, класичного танцю. Їх художні засоби. Балет як вид музично-тетрального мистецтва.

Кіномистецтво. Фільм як твір колективної творчості. Роль драматургії, режисури, операторської та акторської майстерності, музики і зображальних моментів у фільмі. Художня мова кіно: монтаж, плани, ракурс, світло, рух, ритм, звук та ін.

Особливості художньої, документальної і науково-популярної кінематографії. Різновиди кінотехніки: чорно-біле, кольорове, широкоекранне, широкоформатне, галографічне кіно.

Телебачення як новий вид мистецтва, його естетичні можливості. Взаємозв’язок телебачення з кіно, театром, радіо та ін. видами мистецтва. Специфіка телевізійного зображення, зображально-виражальних засобів. Тележанри. Телебачення в системі засобів масової інформації.

Тема ХІІ. Естетична культура і основні проблеми