21. Методика класного читання.

Маємо удосконалити набуті навики читання. При цьому маємо звернути увагу на: 1) темп (швидкість); 2) правильність читання; 3) свідомість читання; 4) результат читання.

Уроки читання мають складніші завдання: 1) формулювати культурного читача, який би сприймав у єдності змісту і форми; 2) удосконалювати навики свідомого, виразного і правильного читання; 3) розвиток мислення; 4) виховання дітей.

Види читання: 1) голосне (контроль, свідомість); 2) мовчазне.

Форми голосного читання: 1) індивідуальне; 2) ланцюжкове читання (виробляється увага, контроль індивідуального читання); 3) хорове читання (всі разом); 4) читання в особах (коли діти добре вміють читати); 5) вибіркове (коли аналізуємо твір).

Різні прийоми голосного читання: 1) виразне читання тексту вчителем (емоційне значення); 2) читання мовчки (застосовується тоді, коли діти навчилися вже читати, здійснюється поетапно: І етап: після голосного трактування йде мовчазне; ІІ етап: без попереднього читання, але після проведеної роботи (вступна бесіда про твір, завдання і питання до читання); ІІІ етап: читання без підготовчої роботи: (коли читаєте додатковий текст).

Переваги мовчазного читання: 1) швидкість; 2) кожна дитина індивідуально сприймає прочитане.

Види читання застосовуються паралельно : 2 – 3 класи – голосне; 4 клас – мовчазне супроводжуючи голосним. Якості читання: 1) свідомість (уміння переказати і висловити свою думку); 2) правильність читання полягає в дотриманні орфоепічних норм (вимова голосних і приголосних, правильне наголошення слів, злита вимова службових слів з повнозначними словами); 3) швидкість – повинно відповідати темпу усного розмовного мовлення; 4) виразність (для голосного читання): темп, тембр, логічний наголос, паузи, інтонація.