logo
методичка_СП_ГОТОВ++++++

Додаток л Приклад оформлення Висновків

Висновки до першого розділу

Вивчення теоретичних джерел з проблеми профілактики наркотичної залежності серед старшокласників дало змогу сформулювати такі висновки.

Питання соціально-педагогічної профілактики вживання наркотичних речовин та взаємодії з підлітками, що мають прояви адиктивної поведінки, розглядали Л. Анісімов, М. Малькова, О. Пічкар, Н. Пихтіна, М. Полісадова та ін.; психолого-педагогічні аспекти адиктивної поведінки, підліткової наркозалежності, методику і технологію превентивного виховання досліджували С. Березін, К. Лисецький, Н. Максимова, С. Толстоухова, М. Ковальчук, В. Оржеховська.

У контексті досліджуваної проблеми визначено та уточнено сутність понять: психоактивні речовини, соціально-педагогічна профілактика, антинаркотична профілактика, імунітет до вживання психоактивних речовин та ін.

Аналіз формування наркотичної залежності у старшокласників виявив соціально-педагогічні передумови розвитку адиктивності, несприятливі особистісні, психологічні, соціально-культурні чинники, що є факторами розвитку наркотичної залежності учнів.

Профілактика наркотичної залежності серед старшокласників – це цілеспрямована, збалансована діяльність усіх суб’єктів профілактики, яка має на меті зниження ризику наркотизації серед старшокласників, створення умов для реалізації особистісного потенціалу учнів; досягнення соціального паритету між професійною діяльністю спеціалістів-превентологів і рівнем соціальної активності учнів, між змістом превентивної освіти і вимогами соціуму до характеру такої діяльності, між потребами старшокласників у отриманні додаткових інформаційно-просвітницьких, консультативних послуг, медико-соціальної, корекційно-реабілітаційної допомоги і кваліфікацією фахівців, які надають ці послуги.

Актуальність проблеми наркотизації потребує проведення більш ефективної превентивної роботи зі старшокласниками на усіх рівнях: 1) первинному – формування антинаркотичних установок у старших підлітків і мотивації на ведення здорового способу життя; 2) вторинному – зменшення чинників ризику, оптимізації життєвого простору учня і орієнтації його на соціально-позитивну діяльність; 3) третинному – лікування та ресоціалізація наркозалежного неповнолітнього.

Результати попередніх досліджень виявили труднощі в організації шкільної профілактики з досвіду працюючих соціальних педагогів у роботі зі старшокласниками та позитивні сторони взаємодії, що дало змогу визначити стратегії (інформаційна, афективного навчання, формування життєвих навичок) і підходи (соціального навчання, „активного сходження”, технологічний, ґендерний, партнерський, партисипаторний, особистісно-психологічний) до профілактичної освіти старшокласників.