logo search
психология / психология

78. Поняття “реальна група” і “стратегія поведінки”. Особливості стратегії – сутність і причини

Спілкування як взаємодія погоджує дії окремих учасників спільної діяльності, об’єднує індивідів у групи. Група – це обмежена спільності людей, що відокремлюється на основі спільної діяльності. Слід зазначити, що особливістю функціонування групи є те, що наслідки її діяльності є продуктом не індивідуальної, а спільної групової взаємодії. У психології виділяють кілька різновидів груп, у тому числі й контактні (реальні) групи, які об’єднують людей, що мають спільні інтереси з тієї чи іншої галузі життя чи діяльності (родина, студентська група, робочий колектив т. д) Реальні групи класифікуються в залежності від кількості учасників (великі та малі); від умов виникнення (лабораторні [спеціально створені для експерименту] та природні [існують у реальних життєвих ситуаціях]); в залежності від цінності групи для індивіда виділяють групи членства, де індивід присутній в силу обставин, хоча й не поділяє установки цієї групи; та референтні групи, які є для людини еталоном, тб орієнтиром для поведінки. Реальні групи можуть також бути формальними, коли їх діяльність закріплюється спеціально; та неформальними, коли мета діяльності та обов’язки визначаються самою групою.

6 основних тенденцій поведінки людини у реальній групі: 1) до залежності– проявляється внутрішнє прагнення людини до прийняття групових стандартів та цінностей; протилежною єтенденція до незалежності2)до спілкування– контактність, прагнення налагоджувати емоційні зв’язки як в своїй групі, так і за її межами; протилежною єтенденція до замкненості3)до боротьби– активне прагнення особистості брати участь у груповому житті, добиватися більш високого статусу у системі міжособових стосунків; протилежною єтенденція до уникнення– прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках та конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна з цих тенденцій має внутрішню та зовнішню характеристики, тобто можуть бути внутрішньо притаманними особистості, а можуть бути зовнішніми по відношенню до неї, бути “маскою”.