99.Помилки та бар”єри слухання. Їх джерела та можливість запобігання.

Мистецтво слухати одне з найважливіших в спілкуванні (С), саме воно є головним. Існують спеціально вироблені правила слухання.

1.найкращий співбесідник не той, хто вміє добре говорити, а той, хто вміє добре слухати.

2. людина схильна слухати іншу тільки після того, як вислухають її, але хто перший слухач - той умніший.

Чому ми не слухаємо:

не лише тому, що нам нецікаво, але і тому, що ми зайняті власними думками (щоб ефективніше відповісти, вразити співрозмовника).

емоційна неврівноваженість(можливо ми зайняті внутрішніми емоціями).

вражене самолюбство(неприємно слухати те, що робить замах на наш авторитет).

висловлення оцінок сказаному (не слухаємо тому, що вважаємо себе умнішими за інших, ми вже виставили їм оцінку).

втрата уваги до близьких людей (на них ми розслабляємося).

не володіння технікою слухання (треба навчитися слухати і точно розуміти).

Види слухання: нерефлексивне та рефлексивне. Нерефлексивне -слухання без аналізу, яке дає можливість співрозмовнику висловитись, воно полягає в умінні уважно мовчати. Основні правила нерефлексивного слухання: мінімум відповіді (невтручання в розмову), бути губкою, яка тільки вбирає все, про що говорять без відбору і сортування, звортній зв”язок. Нерефлексивного слухання недостатньо тоді , коли людина не має бажання говорити і коли є небезпека невірного тлумачення наших відповідей як згоди, хоча це лише допомога, щоб співрозмовник продовжував говорити. Рефлексивне слухання передбачає регулярне викор-ня зворотнього зв”язку з тим, щоб досягти більшої точності в розумінні співрозмовника. Для цього викор-я такі прийоми:

прийом з”ясування - звернення до промовника за деякими уточненнями (щоб уникнути непорозумінь);

перефразування - пересказати ту ж саму думку тільки іншими словами (допомагає зрозуміти на скільки точно ми зрозуміли слова співрозмовника);

резюмування - підбиття підсумків, сутність полягає в тому, що ми своїми власними словами підбиваємо підсумок думкам співбесідника);

відображення почуттів - бажання показати співрозмовнику, що ми його розуміємо, розуміємо його почуття, емоції, емоційний стан його.

Бар”єри слуханняє соціального та психологічного хар-ру. З однієї сторони такі бар”єри можуть виникати через те, що відсутнє розуміння ситуації С, яке викликане не лише різною “мовою”, якою говорять співрозмовники, але й відмінностями більш глибокого плану. Це можуть бути соц., політ., релігійні, професійні відмінності.