Тема іv. Моральні принципи.

Загальна характеристика принципів як виду моральних вимог. Структуруюча роль принципів в системі суспільної моральної свідомості і совісті людини. Моральні кодекси різних суспільств і їх різновиди (кодекси релігійної моралі, кодекси рицарської честі, кодекс буржуа Б.Франкліна, кодекс будівника комунізму, морально-професійні кодекси тощо), їх відміна від правових кодексів, роль в них моральних принципів.

Місце і роль етично-наукового обґрунтування принципів у становленні суспільної моралі і моральному вихованні особистості. Важливість на сучасному етапі розвитку людства усвідомлення і культивування загальнолюдського елементу у змісті людських принципів.

Гуманізм як моральне відношення з вищою мірою добра, з урахуванням інтересів розвитку особистості, гідності і щастя людини. Історичні форми гуманізму, норми, що його виражають в різних суспільствах. Гуманізм як узагальнений критерій суспільного прогресу. Важливість для учителя усвідомлення особливостей гуманізації різних сфер життя суспільства, в тому числі педагогічної діяльності, способів усунення негуманного ставлення до людини в сучасних умовах.

Колективізм – основний принцип, що утверджує позитивне у взаємовідношеннях окремої людини і суспільства, особистості і колективу (соціумів різної міри широти, починаючи з сім’ї) на основі спільності діяльності, інтересів і цілей людей. Різна соціальна база колективізму та індивідуалізму (егоїзму) на різних етапах розвитку суспільства. Міри і форми їх прояву в суспільствах з різними економічними і політичними основами.

Найважливіші характеристики колективізму: вільне служіння суспільству на основі власного розуміння інтересів суспільства та інших людей і турбота суспільства, колективу про потреби особистості; метою і мотивом діяльності особистості є здійснення суспільного блага; діалектична єдність інтересів особистості і колективу, визнання людиною пріоритету суспільного над особистим і здатність колективу вирішувати виникаючі між ними суперечності; висока міра відповідальності особистості за свій спосіб життя, поведінку і за колектив, суспільство і здатність поставити свої вчинки, що зачіпають інтереси суспільства, на суд суспільної думки і власної совісті.

Моральні норми, в яких виявляються вимоги колективізму. Причини і форми спотворення колективізму в буржуазному, радянському і сучасному суспільстві.

Працелюбність та турбота про збереження і примноження власності як загальнолюдський елемент у відношеннях між людьми у сфері праці і ставлення до власності. Суперечності в розвитку моральних відношень в цих сферах. Соціально-економічні та інші умови, що формують зневагу до праці у трудящих, до принципу недоторканості чужої власності. Перспективи розвитку і форми вираження морального відношення людей до праці і власності в умовах сучасної НТР та демократизації суспільних процесів.

Значення трудового та гуманістично-морального виховання молоді для утвердження найбільш доцільного, позитивного у сфері відношень людей у праці.

Патріотизм та інтернаціоналізм як принципи відношення до своєї Батьківщини і до інших країн, народів. Фактори, що сприяли формуванню в історичному розвитку суспільства почуття любові до свого роду, племені, народу, країни, турботи про їх процвітання та захист від чужинців. Різні форми виявлення патріотизму, їх конкретно-історичний зміст і міра розвитку.

Чинники, що вели людство від родової, племінної ворожнечі, ненависті між народами і країнами до миролюбства, солідарності, взаємоповаги і в перспективі до планетарної єдності людей. Космополітизм, зрадництво, націоналізм, расизм тощо як антиподи патріотизму і інтернаціоналізму.

Взаємозв’язок, конкретно-історичні форми взаємодії патріотизму та інтернаціоналізму між собою і з своїми антиподами. Патріотизм та позитивне ставлення до інших народів як форми вираження і розширення гуманізму.

Проблема патріотичного та інтернаціонального виховання молоді в сучасних умовах.