128. Методичне забезпечення навчальногопредмету.

Інформаційно- методичне забезпечення – це система необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.

Інформаційно-методичні матеріали є:

основні(учбові видання)

додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)

Учбова документація релізує допоміжні функції і скорочує час на виконання дій, які не складають мету навчання.

До навчально- методичного комплексу економічної дисципліни входять:

робочі програми курсів;підручники або навчальні посібники;практикуми та тренінги з самостійної роботи;тести для навчання та контролю засвоєння предмета;наочний та роздатковий матеріал;ситуаційні та навчальні ігри.

Для забезпечення навчальної дисципліни складають таку методичну документацію:програма дисципліни;робоча навчальна прог-рама дисципліни;плани занять;конс-пекти лекцій;інструктивно-методичні вказівки до семінарських і практичних робіт;тексти варіантів контрольних робіт;тести;екзамена-ційні білети;тематика індивідуальих завдань;методичні мат-ли по організації сам роботи;методичні рекоменд до виконання курсових робіт;методичні розробки викладачів

критерії оцінки знань студентів

129 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПРЕДМЕТУ З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІНДля організації «навча-ння економіці через діяльність» ви-кладач має вміти розробляти про-грами навчання (в межах загальних програм) і вести ці програми, ко-ристуючись набором методичних за-собів та прийомів Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального мате-ріалу, напрямки практичного вико-ристання знань; проблемність викла-дання, реалізацію міжпредметних зв'язків тощо.Робота будь-якого педа-гога починається з визначення його власної позиції щодо змісту, програми, методики викладання, учнів.Викладач сам собі має відповісти на запитання:Яка його основна стратегічна мета?На чому він сконцентрує свої зусилля?Навколо чого він об'єднає різноманітну інформацію з рин­кової економіки, бізнесу та менеджменту?Які еко-номічні, етичні та правові особливості кожної навчальної теми?Наякий ма-ксимальний результат він роз-раховує?Якими мінімальними зна-ннями він буде задоволений? Сис-тематична робота з добору матеріалу для вивчення економічної дисципліни втілюється насамперед у розробці на-вчальної програми курсу. Ці прог-рами є обов'язковим доку-ментом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни. У прог-рамі формулю-ються мета і завдання вивчення на-вчальної дисципліни, по-дається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт. Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка. Тому варто спинитися на цьому пи-танні докладніше. Зви­чайно, вик-ладачу-початківцю досить важко роз-робити навчальну програму з еконо-мічних дисциплін самостійно. Тому створюються творчі колективи ви-кладачів. Крім того, дуже допо-магають хороші підручники, навча-льно-методичні посібники та досвід інших навчальних закладів та ви-кладачів.Технологію розробки навча-льної програми можна зобразити схемою, рис.Рис. 22. Уточнення цілей навчання [50, с 33]Як видно зі схеми, головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів. При розробці методичної концепції курсу треба добре знати зміст наукової дисципліни за такими принциповими моментами: Необхідний студенту (учню) мінімум знань з кожної теми.Педагогічні засоби і методи викладання цього мінімуму.Форми спілкування зі студентами (учня-ми).Форми контролю, закріплення знань та навичок.Загальнодидактичні вимоги до програми курсу пе-редбачають:1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також ог-лядо­вої та установчої лекцій (уроків);2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на ос­нові принципу проблемності.Кожна проблема навчальної дисципліни трансфор-мується в лекцію або урок з конкретної теми. При цьому весь курс можна уявити у вигляді куба або багатогранника, що складається з окремих навчальних тем — модулів.Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішньо-предметних взаємо-зв'язків. Розробляючи конкретну тему курсу, викладач повинен визначити її внутрішньо-предметну вагомість та практичне застосування.Викладач має вміти:— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а та­кож кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому; — дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять,

тези навчальної інформації,

завдання різних видів,

тести.

Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).