20. Психологічні особливості дорослого віку.

Основи сучасних дослідженнь психології дорослих заклав Еріксон, виділивши три стадії в її розвитку.центральний психологічний момент в ранній зрілості (25-35 років) –посилення інтимності, близьких особистих зв’язків з іншими людьми. Якщо людина потерпіла невдачу інтимного спілкування, то в нього може розвинутись почуття ізоляції, відчуття, що ні на кого в цілому світі не можна покластися крім себе. В проміжку від 35 до 45 років (середня зрілість)—час переоцінки цілей і принципів. В ці роки часто переносять кризу середини життя, появляються питання що вже досягнуто і що в дійсності означає життя. В цей момент життя людина починає осмислювати , що він не досяг поставлених цілей, які ним були поставлені колись перед собою. Криза середини життя визначається розходженням між мріями, які були поставлені в молодості, цілями і дійсністю. Людина починає сумно дивитися на світ і вважати, що уже пізно що-небудь змінювати. Центральна тема в середній зрілості--- генеративність---бажання вплинути на нове покоління через власних дітей, через практичний чи теоритичний вклад в розвиток суспільства. Генеративність визначає можливість поглянути навколо, зацікавитися іншими людьми, стати продуктивним, що в свою чергу робить людину щасливою. Потерпівший на цій стадії невдачу має тенденцію бути поглинутим тільки самим собою. В цьому віці людина формує свою точку зору про зовнішній світ, майбутьнє, про свою участь в ньому людина осмислює реальне положення речей, намітивши з врахуванням цього нові цілі або зкориктувавши старі. Людина, яка відноситься до себе здраво і доброжелательно, успішно здолає ці труднощі.

Якщо людині вдалось уникнути кризи середини життя, то період пізньої зрілості (45-60 років) може пройти невиразно і закінчитись зниженням трудової активності. Якщо переоцінка цінностей в середині життя зустрінеться відкрито, то результатом її може бути глибинне відновлення особистості і ріст задоволення в період 45-60 років поширюється і на більш пізні роки. Головне в цьому періоді---незаспокієність. Коли людина заспокоюється, вона припиняє свій розвиток. Якщо людина продовжує активно працювати, то цей період може виявитись дуже продуктивним.

В період 60-70 р. виділяється тема єдності ---здатності згадати своє життя з задоволенням. Якщо життя принесло задоволення і людина досягнула почуття єдності з собою і іншими, то старість буде щасливою. Ціль розвитку в старості--- досягнення розуміння, що прожите життя було повне, ярке. В несприятливих умовах бездіяльності і апатії можуть підкреслюватись і загострюватись негативні риси характеру: консерватизм, переоцінка минулого, потяг до повчань.