11. Педагогічні погляди гуманістів доби українського Відродження (ф. Рабле, т. Мор, т. Кампанелла, м. Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
*Поєднання навчання з продуктивною працею Томаса Мора й Томазо Кампанелли
Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності була вперше висловлена англійським гуманістом Томасом Мором (1478—1535). Він був англійським письменником утопічного соціалізму. У творі «Золота книга про найкращий люд і про новий острів «Утопія» намалював картину ідеального суспільного ладу, де була відсутня приватна власність, панувала суспільна організація виробництва і розподілу. У змальованій Т. Мором державі вона піклується про освіту і виховання своїх громадян. Навчання є загальним для дітей обох статей, ведеться рідною мовою.
Поряд з елементарною освітою учням-утопійцям даються також знання з музики, діалектики, науки числа і виміру, а також астрономії. Молодь виховується в дусі гуманістичної моралі, фізичного розвитку, підготовки до трудової діяльності. Землеробство вивчається теоретично в школі і практично на полях. Люди, які займаються наукою, звільнені від фізичної праці, а ті, які не виправдовують покладених надій, поверталися до землеробства і ремесел. Все доросле населення Утопії може на дозвіллі займатися наукою і мистецтвом в спеціально відведених для цього місцях.
Т. Мор проголошує принципи загального навчання, рівноправної освіти для обох статей, висловлює думку про організацію самоосвіти, підкреслює велику роль праці у вихованні дітей, вперше висловлює думку про знищення протилежності між фізичною та розумовою працею.
Ще одним представником утопічного соціалізму був італійський мислитель Томмазо Кампанелла (1568—1639). Утворі «Республіка Сонця» чи «Місто Сонця» показав ідеальний суспільний лад, при якому люди живуть на засадах повної політичної і економічної рівності. Приватна власність і гроші відсутні. Всі члени суспільства зобов'язані займатись сільськогосподарською і ремісничою працею не більше чотирьох годин на день. Найздібніші займаються наукою і мистецтвом. Готуючись до трудової діяльності, діти спочатку відвідують різні майстерні, а потім долучаються до громадської праці. Навчання розпочинається з двох років із застосуванням наочності. Стіни м. Сонця розписані картинами, на яких зображені різні галузі знань і ремесел. Гуляючи зі своїм наставниками вздовж стін, маленькі діти засвоюють алфавіт і вчаться говорити, потім, граючись, оволодівають навчальними предметами. На восьмому році життя діти приступають до активного і свідомого навчання. Виховним керівником держави є вчений Сонце (метафізик), його помічники — Мон (могутність), Сін (мудрість), Мор (любов).*Гуманістичні ідеї освіти й виховання (Ф. Рабле, Е. Роттердамський, М. Монтень)
Епоха Відродження зробила великий крок вперед, але гуманізм цієї епохи був обмеженим, буржуазно-аристократичним, обслуговуючи ідеї обмеженого кола осіб — верхівки суспільства. Гуманісти не виступали проти експлуатації селян, не захищали їх права на освіту, тому що вважали простих людей робочою силою країни, а культура залишалась доступною тільки заможному населенню. Що стосується релігії, то вона і церква, як і раніше, продовжували впливати на школу і виховання дітей.
В школі повинен панувати дух доброзичливого ставлення до дітей, яким перебування тут повинно приносити радість. Необхідно так поставити викладання, щоб дітям було цікаво. Слід використовувати ігри і розваги для виховання дітей. В справі виховання будь-яке насильство шкідливе, не досягаючи мети, воно
принижує дитину і прищеплює їй рабську психологію. Завдання освіти — допомогти учневі виробити власні переконання.
Франсуа Рабле (1494—1553), великий французький письмен-ник-гуманіст — один з найвидатніших представників педагогічної думки епохи Відродження. В своєму романі «Гаргантюа і Панта-грюель» він піддав критиці схоластичне навчання, показав його порожність і нікчемність. Виклав свою систему виховання, в якій показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточуючим життям. Ф. Рабле пропонує давати дітям універсальні знання (мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право, фізичне виховання). Важливою складовою частиною різнобічного виховання він вважав мистецтво.
Еразм Роттердамський (1466—1536) також належить до педа-гогів-гуманістів. Народився в Роттердамі, в молодості декілька років провів в монастирі. Освіту отримав в Девентері. Більшу частину життя провів в подорожах, був у Франції, Англії, Італії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії. Його головні роботи: памфлети «Християнський государ», «Скарга миру», «Похвала глупості», «Грубі вчителі», «Домашні бесіди» та ін. У памфлеті «Похвала глупості» Еразм Роттердамський змалював жахливу картину тогочасного життя народу, піддавши гострій критиці стан освіти, навчання, виховання дітей і молоді у багатьох країнах Європи. Він вимагав реформ, які б сприяли розвитку справжньої освіти і виховання. Е. Роттердамський піддавав нищівній критиці всі верстви феодального суспільства, гостро критикував священнослужителів, їх неуцтво і розбещеність.
М. Монтень (1533—1592) народився в багатій освіченій купецькій сім'ї. Стверджував, що всі релігії, в тому числі і християнська, являють собою вигадку людей і спрямовані на те, щоб тримати в покорі народ. Вони завжди приносили людям шкоду, провокуючи в них такі якості, як фанатизм та нетерпимість. М. Монтень виступає за справжню науку, яка вивчає не книги, а речі, не займається пустими роздумами, а спирається на досвід і надприродне, розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта повинна розвивати розум учнів, самостійність їх думок, критичне ставлення до будь-яких поглядів і авторитетів. Саме основне, на думку М. Монтеня, прищепити смак і любов до наук. Наставник має виховувати в дітях критичне ставлення до матеріалу, який вивчається, а також до самого себе. Поряд з розвитком розуму найважливішим завданням, на думку М. Монтеня, є виховання високих моральних якостей дітей. Для того, щоб виконати це завдання, потрібне спілкування з оточуючим світом — зустрічі з різними людьми, подорожі в чужі країни.
Учень повинен вчитися «у всякого, кого б він не зустрів — пастуха, каменяра, перехожого; треба використати все і взяти від кожного по його можливостях». Так писав М. Монтень у своєму знаменитому творі «Досліди». М. Монтень різко виступав проти християнської аскетичної етики, вимагав, щоб учням викладалась філософія, наповнена життєлюбством і оптимізмом.
Структурно-логічна схема
ЛИЦАРСЬКЕ ВИХОВАННЯ (ЕПОХА РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ)
|
|
|
|
|
|
|
|
| У 21 рік Посвята у лицарі |
|
|
|
|
|
|
| 3 | 14 | до 21 року Зброєносець при сюзерені |
|
|
|
| 3 | 7 | років |
|
| Паж при жінці сюзерена |
| До | 7 | років |
|
|
|
|
| Життя в рідній сім'ї |
ТИПИ ШКІЛ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
|
|
|
|
|
| університе- |
|
|
|
|
| факульте- | ти (вищі |
| Тип |
|
| соборні, | ти мис- | факультети: |
| ШКІЛ |
| парафіяльні | монастирські | тецтв в університетах | юридичний, медичний) |
|
|
міські, цехові, гільдійські, приватні |
|
|
|
|
| знання | елементарні знання | латинська граматик граматика | ігмит | Ігмит + диасігіуіит | загальні та фахові |
- 1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- 2. Становлення виховання як процесу соціалізації людини (основні підходи). Виховання людини в первісному суспільстві.
- 3. Виховання і навчання людини в країнах Стародавнього Сходу.
- 4. Проблема виховання у філософських теоріях Стародавньої Греції (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель).
- 5. Школа і педагогіка в Стародавньому Римі.
- 6. М.Ф. Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя.
- 7. Спартанська й афінська системи виховання: порівняльний аналіз.
- 8. Зміст та виховне значення «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
- 9. Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя.
- 10. Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та особливості управління.
- 11. Педагогічні погляди гуманістів доби українського Відродження (ф. Рабле, т. Мор, т. Кампанелла, м. Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- 12. Я.А. Коменський про мету, завдання та принципи освіти й виховання.
- 13. Класно-урочна система я.А. Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи.
- Підручники я.А.Коменського
- 14. Я.А.Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл.
- 15. Дидактичні погляди я.А. Коменського. (див. 12)
- Вікова періодизація та система шкіл я. Коменського
- 16. Основні положення праці я.А.Коменського «Материнська школа»
- 17. Я.А.Коменський про особистість учителя та вимоги до нього.
- 18. Педагогічні погляди к.А. Гельвеція та д. Дідро. Порівняльний аналіз.
- 19. Аналіз роботи д. Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду».
- 20. Проблема фізичного, морального, розумового та трудового виховання в педагогічній теорії Дж. Локка.
- 21. Філософсько-педагогічні погляди Дж. Локка. Аналіз роботи «Думки про виховання».
- 22. Ідея загальнолюдського виховання в працях ж.-ж. Руссо та г. Сковороди. Порівняльний аналіз.
- Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- Педагогічні погляди г. С. Сковороди
- 23. Порівняльний аналіз педагогічних концепцій Дж. Локка та я.А.Коменського.
- 24. Діяльність братських шкіл в Україні, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти.
- 25. Характеристика «Статуту Львівської Братської школи 1586 року. Порядок шкільний».
- 26. Українська педагогічна думка епохи Відродження хvі-початку хvii ст. (с. Зизаній, л. Зизаній, п. Беринда, і. Галятовський, г. Смотрицький, і. Борецький та інші).
- 27. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії.
- Острозька школа-академія
- Києво-Могилянська академія
- 28. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили.
- 29. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с. Полоцького й є. Славинецького на становлення Слов’яно-греко-латинської академії.
- 30. Аналіз праці є. Славинецького «Громадянство звичаїв дитячих».
- 31. Значення роману ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання» у розвитку світової педагогічної думки.
- 32. Просвітницька діяльність ф. Прокоповича та м. Козачинського.
- 33. Сутність та педагогічне значення ідеї «спорідненої праці» г. С. Сковороди, її вплив на розвиток національної педагогічної думки.
- 34. Сутність ідеї природовідповідного виховання г.С.Сковороди та шляхи її реалізації («Благодарний Еродій», «Вбогий жайворонок»). (див. 33)
- 35. Основні етапи педагогічної діяльності і.Г. Песталоцці.
- 36. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці.
- 37. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики.
- 38. Педагогічна теорія і.Ф. Гербарта.
- 39. Аналіз праці і.Ф. Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання».
- 40. І.Ф. Гербарт про процес навчання.
- 41. Дидактичні погляди ф.-а.В. Дістервега.
- 42. Аналіз праці а. Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів».
- 43. Ідея розвивального навчання в педагогічних концепціях й.Г.Песталоцці, і.Ф.Гербарта та ф.-а.В.Дістервега.
- 44. Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.-ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та ф.-а.В.Дістервега.
- 45. Освітні реформи на початку хvііі ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- 46. Питання виховання в європейських соціальних теоріях хіх ст. (р.Оуен, ш.Фур’є, к.Сен-Сімон).
- 47. Розвиток педагогічної думки в Україні у першій половині хіх ст. (і.П.Котляревський, м.Максимович, о.В.Духнович).
- 48. Діяльність перших університетів в Україні першої половини хіх ст. Харківський та Київський університети.
- 49. Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. (т.Шевченко, п.Куліш, м.Костомаров).
- 50. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років хіх ст. В Російській імперії. Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- 51. Шкільні реформи 60-х рр. Хіх ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., «Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- 52. Педагогічна діяльність м.І.Пирогова.
- 53. Аналіз статті м.Пирогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки.
- 54. Життєвий шлях та суспільно-педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.
- 55. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського.
- 56. Ідея народності виховання к.Д.Ушинського та шляхи її реалізації. Статті «Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово».
- 57. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботах к.Д.Ушинського. Аналіз праці «Людина як предмет виховання».
- 58. К.Д.Ушинський про професійну підготовку вчителя.
- 59. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво. Аналіз статті «Про користь педагогічної літератури».
- 60. Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні».
- 61. Мета та завдання морального виховання в педагогічній теорії к.Д.Ушинського.
- 62. Дидактична теорія к.Д.Ушинського та його діяльність як методиста («Рідне слово» та «Дитячий світ»).
- 63. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії.
- 64. Ідея вільного виховання л.М.Толстого, її втілення в практику роботи Яснополянської школи.
- 65. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого.
- 66. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх – початку хх століття (і.Франко, м.Коцюбинський, Леся Українка).
- 67. Педагогічні пошуки на межі хіх-хх століть. Е.Кей та м.Монтессорі.
- 68. Характеристика експериментальної педагогіки кінця хіх-початку хх ст. (в.-а.Лай, е.Мейман, а.Біне).
- 69. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх початку хх ст. Дж.Дьюї.
- 70. Історико-педагогічні концепції м.Драгоманова й м.Грушевського: порівняльний аналіз.
- 71. Педагогічні погляди та освітня діяльність м.Корфа.
- 72. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх-початку хх ст. (б.Грінченко, х.Алчевська).
- 73. Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність в.Затонського, м.Скрипника, я.Ряппа.
- 74. Поради с.Васильченка та т.Лубенця щодо організації шкільної справи в Україні.
- 75. Українська педагогічна думка першої половини хх століття. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- 76. Ідея політехнізму в роботах російських та українських педагогів (20-ті – початок 30-х років хх ст.).
- 77. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера.
- 78. А.С.Макаренко про виховання особистості в колективі та через колектив. Використання його ідей в практиці роботи сучасної школи.
- 79. Проблеми сімейного виховання в працях а.С.Макаренка («Книга для батьків», «лекції про виховання дітей»).
- 80. А.С.Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею («Педагогічна поема», «Прапори на вежах»).
- 81. А.С. Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя.
- 82. Особливості розбудови загальної, професійної та вищої школи в Україні 20-30-х рр. Хх ст.
- 83. Ідеї національного виховання української молоді г.Г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал».
- 84. Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка».
- 85. Ідея громадянського виховання особистості в роботах а.С.Макаренка, г.Г.Ващенка та в.О.Сухомлинського.
- 86. В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз роботи «Розмова з молодим директором школи».
- 87. Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям».
- 88. В.О.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- 89. Педагогічна діяльність в.О.Сухомлинського та сучасність. Аналіз праць «Сто порад учителю» та «Павлиська середня школа».
- 90. Перший з’їзд педагогічних працівників України. Аналіз концепції «Освіта (Україна ххі ст.)». Шляхи розвитку української системи освіти на сучасному етапі.