Практичне заняття №4-5 Готовність дитини до навчання у школі як фактор покращення адаптації дитини до умов навчання

Мета:сформувати у студентів поняття про готовність шестирічних дітей до навчання у школі; розглянути взаємозв’язок між готовністю до навчання у школі та рівнем і динамікою адаптації дитини до умов навчання у школі.

Завдання:

• визначити поняття „готовність до навчання у школі”;

• розглянути карту-характеристику готовності дитини до навчання у школі та процес її складання;

• з’ясувати методи визначення рівня готовності дитини до шкільного навчання;

• розглянути зв’язок мотивації до навчання та адаптації до умов навчання у школі;

• сформувати уміння розробляти карту-характеристику готовності дитини до початку навчання у школі.

План семінарсько-практичного заняття

1. Готовність до школи; її сутність та параметри визначення її сформованості.

2. Карта-характеристика готовності дитини до початку навчання у школі.

3. Методи перевірки рівня готовності дитини до навчання у школі.

4. Мотивація навчання та адаптація дитини до умов навчання у школі.

5. Перевірка виконання завдань для самостійної роботи, аналіз отриманих результатів.

Завдання для самостійної роботи

1. Розробити карту-характеристику готовності дитини до початку навчання у школі.

Література:

Закон України „Про освіту”

Закон України „Про дошкільну освіту”

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст.

Державний стандарт початкової освіти // Початкова школа. – 2001. – №1.

Буре Р.С. Готовим детей к школе. – М.: Просвещение, 1987.

Гільбух Ю. Розумово обдарована дитина. – К., 1993.

Головань Н.Г. Ми готові до школи. – Кіровоград, 1994.

Готовность детей к школе, диагностика психического развития и коррекция его неблагоприятных вариантов. – Томск, 1992.

Завтра в школу / Під ред. В.Котирло. – К.: Рад. школа, 1977.

Ковалев А.Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1970.

Коломенский Я.П., Панько Е.А. Учителю о психологии детей 6-летнего возраста. – М.: Просвещение, 1998.

Корнеева Е.Н. Ох уж эти первоклашки!.. – Ярославль: «Академия развития», 1999. – 192 с.

Коробко С.Л. Шестирічний учень. – К.: 1986.

Котило В. Підготовка дітей до школи в сім’ї. – К.: Рад. Школа, 1974.

Люблинская А. Учителю о психологии младшего школьника. – М., 1977.

Назаренко Г.І. Шестирічна дитина в школі. – Харків: ХОНМІБО,2003. – 40 с.

Наступність у роботі дитячого садка й школи / Під ред. А.Богуш. – К.: Рад. школа, 1985.

Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: ТЦ „Сфера”, 1998. – 240 с.

Развитие детей 6-7 лет и подготовка их к школе. – Минск: Вышэйшая школа, 1975.

Рудестам К. Групповая психотерапия (Мастера психологии) / Пер. с англ. А.Голубева. – СПб.: Питер, 1998. – 373 с.

Савченко А.Я. Подготовка студентов к работе с учащимися 6-летнего возраста. – К.: Высшая школа, 1990.

Субботинский Е. Ребенок открывает мир. – М.: Просвещение, 1991.

Тарасун В.В. Тесты учебных способностей для 1 класса. – К., 1992.

Шабалина З.П. Первый год – самый трудный. – М.: Просвещение, 1990.

Вступ до школи і початковий період навчання викликає перебудову всього способу життя та діяльності дитини. Цей період є однаково важким для дітей, які вступають до школи і в 6, і в 7 років. Спостереження фізіологів, психологів і педагогів показують, що серед першокласників є діти, які в силу індивідуальних психофізіологічних особливостей важко адаптуються до нових для них умов, лише частково можуть (або зовсім не можуть) впоратися з режимом роботи та навчальною програмою. При традиційній системі навчання з цих дітей, як правило, формуються відстаючі та другорічники.

Дитина, яка поступає до школи, повинна бути зрілою у фізіологічному та соціальному відношенні, вона повинна досягти певного рівня розумового та емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу знань про оточуючий світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти мислительними операціями, уміти планувати свою діяльність та здійснювати самоконтроль. Важливі позитивне відношення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки та прояв вольових зусиль для виконання поставлених задач. Не менш важливі й навички мовленнєвого спілкування, розвинена дрібна моторика руки та зорово-рухова координація. Тому поняття „готовність дитини до школи” – комплексне, багатогранне та охоплює всі аспекти життя дитини. У залежності від розуміння суті, структури та компонентів готовності дитини до навчання виявляються її основні критерії і параметри.

Сучасна школа знаходиться в пошуку моделів навчання, які можуть забезпечити різнобічний розвиток особистості з урахуванням її індивідуальних психофізіологічних та інтелектуальних можливостей.

Готовність дітей до школи може визначатись за такими параметрами, як планування, контроль, мотивація, рівень розвитку інтелекту.

1. Планування – уміння організовувати свою діяльність у відповідності до її мети:

низький рівень – дії дитини не відповідають меті;

середній рівень – дії дитини частково відповідають змісту цілі;

високий рівень – дії дитини повністю відповідають змісту цілі.

2. Контроль – уміння співставити результати своїх дій з поставленою ціллю:

низький рівень – повна невідповідність результатів зусиль дитини поставленій меті (сама дитина цієї невідповідності не бачить);

середній рівень – часткова відповідіність результатів зусиль дитини поставленій меті (самостійно дитина не може побачити цю неповну невідповідність);

високий рівень – відповідність результатів зусиль дитини поставленій цілі, дитина може самостійно співставити всі отримані нею результати з поставленою ціллю.

3. Мотивація навчання – прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу та використовувати їх:

низький рівень – дитина орієнтується тільки на ті властивості предметів, які безпосередньо доступні органам почуттів;

середній рівень – дитина прагне орієнтуватися на деякі узагальнені властивості навколишнього світу – знаходити та використовувати ці узагальнення;

високий рівень – явно виражене прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприймання властивості навколишнього світу, їхні закономірності; присутнє бажання використовувати ці знання у своїх діях.

4. Рівень розвитку інтелекту:

низький – невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації у формі словесних понять;

нижче середнього – невміння слухати іншу людину, помилки у виконанні всіх логічних операцій у формі словесних понять;

середній – невміння слухати іншу людину, прості логічні операції – порівняння, узагальнення у формі словесних понять – виконуються без помилок, у виконанні більш складних логічних операцій – абстракція, конкретизація, аналіз, синтез – допускаються помилки;

високий – можливі деякі помилки у розумінні іншої людини і у виконанні всіх логічних операцій, але ці помилки дитина може виправити сама, без допомоги дорослого;

дуже високий – можливість слухати іншу людину, виконувати будь-які логічні операції у формі словесних понять.

Дитина до школи не готова:

Не вміє планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька (орієнтується тільки на дані органів почуттів), не вміє слухати іншу людину і виконувати логічні операції у формі понять.

Дитина до школи готова:

уміє планувати і контролювати свої дії (або прагне до цього), орієнтується на приховані властивості предметів, на закономірності навколишнього світу, прагне використовувати їх у своїх діях, уміє слухати іншу людину та вміє (або прагне) виконувати логічні операції у формі словесних понять.

При визначенні рівня готовності дитини до шкільного навчання орієнтиром може бути карта-характеристика, в якій закладено три рівні готовності до навчання за такими параметрами:

1. Психологічна та соціальна готовність.

2. Розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій.

3. Розвиток пізнавальної діяльності.

4. Стан здоров’я.