logo
Adaptatsiya_praktichni_zan

Діагностика дезадаптованості дитини

Карта спостереження призначена для реєстрації форм дезадаптованої поведінки дітей. Вона містить 190 фрагментів форм поведінки, які згуртовані в 16 синдромів.

Пропонується батькам першокласників, практичним психологам, соціальним працівникам та вчителям. У реєстраційному бланку закреслюються ті цифри, що відповідають тим чи іншим формам поведінки, найбільш характерним для даної дитини.

Недовіра до нових людей, речей, ситуацій (НД):

  1. розмовляє з педагогом лише наодинці;

  2. плаче, коли їй роблять зауваження;

  3. ніколи не пропонує нікому ніякої допомоги, лише якщо її про це попросять;

  4. дитина – „підлегла” (погоджується на „невиграшні” ролі, наприклад, під час гри бігає за м’ячем, у той час як інші спокійно на це дивляться);

  5. занадто тривожна, щоб бути неслухняною;

  6. каже неправду;

  7. любить, якщо до неї виявляють симпатію, але не просить про це;

  8. ніколи не приносить педагогу квітів чи інших подарунків, хоча її однокласники часто це роблять;

  9. ніколи не приносить і не показує педагогу знайдених речей, хоча її товариші часто це роблять;

  10. має тільки одного друга і, як правило, ігнорує інших хлопчиків і дівчаток у класі;

  11. вітається з педагогом лише тоді, коли той зверне на неї увагу, хоче бути помітним;

  12. не підходить до педагога з власної ініціативи;

  13. занадто сором’язлива, щоб про щось попросити (наприклад, про допомогу);

  14. легко стає „нервовою”, плаче, червоніє, якщо їй ставлять запитання;

  15. легко уникає активної участі в грі;

  16. говорить невиразно, бурмоче, особливо тоді, коли з нею вітаються.

Депресія (Д):

  1. під час відповіді на уроці то старанна, то ні; ні на що не зважає;

  2. залежно від самопочуття або просить про допомогу у виконанні шкільних завдань, або ні;

  3. поводиться по-різному; старанність у навчальній роботі змінюється майже щодня;

  4. в іграх активна, а іноді апатична;

  5. у вільний час іноді не виявляє ні до чого інтересу;

  6. виконуючи ручну роботу, іноді дуже старанна, іноді ні;

  7. нетерпляча, втрачає інтерес до роботи в міру її виконання;

  8. коли сердиться, то починає шаленіти;

  9. може працювати на самоті, але швидко втомлюється;

  10. для ручної роботи не вистачає фізичних сил;

  11. в’яла, безініціативна (у класі);

  12. апатична, пасивна, неуважна;

  13. часто спостерігаються раптові й різкі перепади енергії;

  14. рухи уповільнені;

  15. занадто апатична, щоб через щось сумувати (отже, ні до кого не звертається по допомогу);

  16. погляд „тупий” і байдужий;

  17. завжди ледача й апатична в іграх;

  18. часто мріє вголос;

  19. говорить невиразно, бурмоче;

  20. викликає жалість (пригноблена, нещаслива).

Відхід у себе (В):

  1. абсолютно ніколи ні з ким не вітається;

  2. не реагує на вітання;

  3. не виявляє дружелюбності й доброзичливості до інших людей;

  4. уникає розмов (замкнена);

  5. мріє займатися чимось іншим замість шкільних занять (живе в іншому світі);

  6. зовсім не виявляє інтересу до ручної роботи;

  7. не виявляє інтересу до колективних ігор;

  8. уникає інших людей;

  9. тримає дистанцію з дорослими навіть тоді, коли її чимось образили чи в чомусь підозрюють;

  10. зовсім ізолюється від інших дітей;

  11. справляє враження, ніби зовсім не помічає інших людей;

  12. у розмові неспокійна, відходить од теми розмови;

  13. поводиться як „насторожена тваринка”.

Тривожність стосовно дорослих (ТДр)

  1. охоче виконує свої обов’язки;

  2. виявляє надмірне бажання вітатися з педагогом;

  3. занадто говірлива (докучає своєю балаканиною);

  4. дуже охоче приносить квіти й інші подарунки педагогові;

  5. часто приносить і показує педагогові знайдені предмети: малюнки, моделі тощо;

  6. надміру дружелюбна стосовно педагогів;

  7. надміру розповідає педагогові про себе;

  8. „підлизується”, намагається сподобатися педагогові;

  9. завжди знаходить привід зацікавити педагога своєю особою;

  10. постійно потребує допомоги й контролю з боку педагога;

  11. домагається симпатії педагога: приходить до нього з різними дрібними справами й скаргами на товаришів;

  12. намагається „монополізувати” вчителя (щоб звертав увагу лише на неї);

  13. розповідає фантастичні, видумані історії;

  14. намагається зацікавити дорослих своєю особою, але не додає зі свого боку ніяких старан у цьому напрямі;

  15. надмірно заклопотана тим, щоб зацікавити собою дорослих і домогтися іхньої симпатії;

  16. цілком „усувається”, якщо її зусилля не увінчаються успіхом.

Ворожість стосовно дорослих (ВДр):

  1. мінлива в настроях;

  2. винятково нетерпляча, крім тих випадків, коли перебуває в гарному настрої;

  3. виявляє завзятість і наполегливість у ручній роботі;

  4. часто буває в поганому настрої;

  5. при відповідному настрої пропонує свою допомогу та послугу;

  6. іноді прагне, а іноді уникає вітатися з учителем;

  7. коли педагог про щось просить, то буває іноді дуже сердечною, іноді – байдужою;

  8. у відповідь на вітання може виражати злість чи підозрілість;

  9. часом дружелюбна, часом у поганому настрої;

  10. дуже мінлива поведінка: іноді здається, що вона навмисне погано виконує роботу;

  11. псує суспільну й особисту власність (у будинках, садах, громадському транспорті);

  12. вульгарні мова, розповіді, вірші, анекдоти, малюнки;

  13. неприємна, особливо коли захищається від звинувачень;

  14. бурмоче під ніс, якщо чимось незадоволена;

  15. негативно ставиться до зауважень;

  16. часом бреше без будь-якого приводу;

  17. не чиста на руку;

  18. завжди на щось претендує і вважає, що її несправедливо покарано;

  19. „дикий” погляд: дивиться спідлоба;

  20. дуже неслухняна, недисциплінована;

  21. агресивна (кричить, загрожує, уживає силу);

  22. охоче дружить із так званими „підозрілими типами”;

  23. часто краде гроші, солодщі, коштовні предмети;

  24. поводиться непристойно.

Тривога стосовно дітей (ТД):

  1. „грає героя”, особливо коли їй роблять зауваження;

  2. не може стриматися, щоб не „грати” перед оточуючими;

  3. схильна „прикидатися дурником”;

  4. занадто смілива (ризикує без потреби);

  5. піклується про те, щоб завжди бути на боці більшості;

  6. нав’язується іншим, нею легко керувати;

  7. грає (спілкується) винятково (чи майже винятково) з дітьми, старшими за себе;

  8. намагається посісти відповідальну посаду, але побоюється, що не впорається з нею;

  9. хизується перед іншими дітьми;

  10. блазнює (корчить із себе блазня);

  11. галасливо поводиться, коли педагога немає в класі;

  12. одягається зухвало (зачіска – хлопчики; надмірність в одязі, косметика – дівчатка);

  13. із пристрастю псує суспільне майно;

  14. здатна на дурні витівки в групі однолітків;

  15. наслідує хуліганські витівки.

Недолік соціальної нормальності (асоціальність) (А):

  1. не зацікавлена у навчанні;

  2. працює в школі лише тоді, коли над нею стоять чи змушують працювати;

  3. працює поза школою лише тоді, коли її контролюють чи примушують працювати;

  4. не сором’язлива, виявляє байдужість при відповіді на запитання вчителя;

  5. не сором’язлива, проте ніколи не просить про допомогу;

  6. ніколи добровільно не береться ні за яку роботу;

  7. не зацікавлена у схваленні чи несхваленні дорослих;

  8. зводить до мінімуму контакти з педагогом, але нормально спілкується з іншими людьми;

  9. уникає педагога, проте розмовляє з іншими людьми;

  10. списує домашні завдання;

  11. бере чужі книжки без дозволу;

  12. егоїстична, любить інтриги;

  13. в іграх (у спілкуванні) з іншими дітьми виявляє хитрість і непорядність;

  14. „нечесний гравець” (грає тільки для особистої вигоди, обманює в іграх);

  15. не може дивитися прямо в очі іншому;

  16. потайна й недовірлива.

Ворожість до дітей (ВД):

  1. заважає іншим дітям в іграх, насміхається над ними, любить їх лякати;

  2. часом дуже недоброзичлива стосовно тих дітей, що не належать до кола її спілкування;

  3. набридає іншим дітям, чіпляється до них;

  4. свариться, кривдить інших дітей;

  5. намагається своїми зауваженнями створити труднощі в інших дітей;

  6. ховає або знищує предмети, що належать іншим дітям;

  7. знаходиться в поганих стосунках з іншими дітьми;

  8. чіпляється до більш слабкої дитини;

  9. інші діти її не люблять чи навіть не терплять;

  10. б’ється невідповідним чином (кусається, дряпається тощо).

Невгамовність (Н):

  1. дуже неохайна;

  2. відмовляється від контактів з іншими дітьми;

  3. легко змиряється з невдачами в ручній праці;

  4. в іграх зовсім не володіє собою;

  5. непунктуальна, нестаранна: часто забуває чи губить олівці, книжки, інші предмети;

  6. неврівноважена, безвідповідальна в ручній праці;

  7. нестаранна під час шкільних занять;

  8. занадто неспокійна, щоб працювати самостійно;

  9. у класі не може бути уважною й довго на чому-небудь зосереджуватися;

  10. не знає, що із собою робити, ні на чому не може зупинятися хоча б на якийсь час;

  11. занадто неспокійна, щоб запам’ятати зауваження чи вказівки дорослих.

Емоційне напруження (ЕН):

  1. грає в ігри, занадто дитячі для її віку;

  2. любить ігри та швидко втрачає інтерес до них;

  3. занадто інфантильна у мові;

  4. занадто незріла, щоб прислухатися до вказівок;

  5. грає (спілкується) винятково (переважно) з молодшими дітьми;

  6. занадто тривожна, щоб зважитися на що-небудь;

  7. інші діти чіпляються до неї (вона є „цапом-відбувайлом”);

  8. її часто підозрюють у порушенні дисципліни, хоча насправді це було раз чи двічі;

  9. часто спізнюється;

  10. іде з окремих уроків;

  11. неорганізована, незібрана;

  12. поводиться в групі (класі) як стороння, ізгой.

Невротичні симптоми (НС):

  1. заїкається, затинається; важко „витягти слово”;

  2. говорить безладно;

  3. часто моргає;

  4. безцільно махає руками;

  5. гризе нігті;

  6. ходить підстрибуючи;

  7. смокче палець (старше 10 років).

Несприятливі умови середовища (С):

  1. часто пропускає шкільні заняття;

  2. не буває в школі по кілька днів;

  3. батьки свідомо брешуть, виправдовуючи відсутність дитини в школі;

  4. змушена залишатися вдома, щоб допомагати батькам;

  5. неохайна, нечупара;

  6. виглядає так, начебто дуже погано харчується;

  7. занедбана дитина.

Сенсорний розвиток (СР):

  1. дуже ранній розвиток, чутливість до протилежної статі;

  2. затримки статевого розвитку;

  3. іноді виявляє збочені нахили.

Розумова відсталість (РВ):

  1. сильно відстає у навчанні;

  2. „тупа” для свого віку;

  3. зовсім не вміє читати;

  4. величезні недоліки в знанні елементарної математики;

  5. зовсім не розуміє математики;

  6. інші діти ставляться до неї як до дурника.

Хвороби й органічні порушення (Х):

  1. неправильне дихання;

  2. часті застуди;

  3. часті кровотечі з носа;

  4. дихає через ніс;

  5. схильна до вушних захворювань;

  6. схильна до захворювань шкіри;

  7. скаржиться на часті болі в шлунку і нудоту;

  8. часті головні болі;

  9. схильна надмірно бліднути чи червоніти;

  10. хворобливі, почервонілі повіки;

  11. дуже холодні руки;

  12. косоокість;

  13. погана координація рухів;

  14. неприродні пози тіла.

Фізичні дефекти (Ф):

  1. поганий зір;

  2. слабкий слух;

  3. занадто маленький зріст;

  4. надмірна повнота;

  5. інші ненормальні особливості статури.