Характеристика практичних та наочних методів навчання.

Методи навчання - способи взаємопов'язаної діяльності вчителя та учня, спрямовані на розв'язання навчально - виховних завдань.

Практичні: - самостійні роботи; - вправи; - практичні роботи; - лабораторні роботи.

САМОСТІЙНА РОБОТА -це така пізнавальна навчальна діяльність, коли послідовність мислення учня, його розумових і практичних операцій залежить та визначається ним самим.

Один із найважливіших методів, органічна частина навчального процесу, може бути на різних етапах роботи. Плануючи самостійну роботу вчитель повинен :

1. визначити її місце в структурі уроку;

2. передбачити труднощі, які можуть виникнути;

3. правильно визначити зміст і обсяг завдань, їх тривалість;

4. дібрати потрібний дидактичний матеріал;

5. продумати раціональний спосіб перевірки роботи. Щоб працювати самостійно учень повинен уміти: організовувати свою роботу, здійснювати її якнайекономніше й раціональніше, перевіряти якість зробленого.

Самостійна робота тренує волю, виховує спостережливість, працездатність, увагу, дисципліну навчальної праці. Самостійні роботи можуть бути:

- усними і письмовими; - практичними і теоретичними;

• репродуктивними і творчими; - фронтальними та індивідуальними.

ВПРАВИ- багаторазове повторення певний дій, операцій з метою їх засвоєння, формування умінь та навичок. Види вправ:

- підготовчі – готують до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;

• вступні – сприяють засвоєнню нового матеріалу;

• пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань;

• тренувальні – для формування умінь, набуття навичок;

• творчі – найчастіше наближені до реальних життєвих умов;

- контрольні – переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).