Обґрунтував такі положення:

- природонаступність виховання;

- вікова періодизація;

- принципи навчання (наочності, свідомості, систематичності, послідовності, посильності, міцності);

- класно-урочна система,

- вимоги до підручників;

- особлива увага моральному вихованню та дисципліні.

Висновок; Я.А. Коменський був новатором в області дидактики. Його рекомендації до цих пір застосовують у школах світу.

№2. Основні педагогічні поняття. Складові частини педагогіки. Взаємозв'язок педагогіки з іншими науками.

Необхідною умовою нормального функціонування будь-якої науки є визначення в ній власного понятійного апарату.

Виховання – цілеспрямований процес формування особистості у відповідності з природою особистості, вимогами суспільства, колективу, самої особистості.

Виховання в широкому соціальному значенні – процес формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, суспільного ладу ("виховує життя").

Виховання в широкому педагогічному значенні – формування особистості під впливом діяльності педагогічного колективу закладу.

Виховання у вузькому педагогічному значенні – діяльність педагога, спрямована на досягнення конкретної мети в колективі учнів.

Виховання в гранично вузькому значенні – формування певних якостей, взаємодія вихователя і вихованця.

Навчання - цілеспрямований процес взаємодії учителя і учнів, спрямований на оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Освіта – процес і результат систематизованих знань і зв’язаних з ними способів практичної і пізнавальної діяльності. Освічена – та людина, що має спеціальність, досконало знає свою справу і в той же час вміє ввійти в будь-яке інше коло пізнання, бути культурною. Тобто, не кожна людина, яка закінчила навчальний заклад є освіченою. Народ підкреслює, що освічена людина та, в якій є ще й людяність, духовне багатство.

Самовиховання - цілеспрямований, свідомий процес формування морально-психологічних якостей, робота над удосконаленням самого себе.

Перевиховання –процес, спрямований на подолання негативних рис особистості.

Самоосвіта – процес задоволення потреб у знаннях.

Розвиток - взаємозв’язаний процес кількісних і якісних змін, які відбуваються як в анатомо - фізіологічній так і в соціальній сферах (становлення світогляду, моральних поглядів, переконань). Розвиток людини дуже складний процес. Він проходить під впливом зовнішніх (середовища) і внутрішніх (біологічних) впливів.

Формування – результат розвитку, означає її становлення, здобуття стійких властивостей і якостей. Це надання певної форми, завершеності процесу становлення особистості, досягнення нею рівня зрілості та стабільності. Інакше кажучи, формування є процесом становлення людини як соціальної істоти під впливом різноманітних факторів – соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних, педагогічних тощо.

Всі поняття взаємопов’язані та взаємозумовлені.

З авдання нашої школи полягає в тому, щоб не тільки озброювати учнів необхідним мінімумом знань, умінь, навичок, але ї розвивати їх мислення, розум в цілому, виховувати їх. Тому можна говорити про тісні взаємозв'язки даних категорій.

Ф ілос. (Сократ, Платон, Аристотель)

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __________1632р.________________

Я.А. Коменський „Велика дидактика”

У наш час поняття „педагогіка" включає цілу систему самостійних педагогічних наук:

- загальна педагогіка;

- вікова педагогіка (дошкільна, пед. школи, дорослих)

- етнопедагогіка, народна педагогіка.

- спеціальна (корекційна):(тифлопед., сурдопед. олігофренопед., логопедія, виправно-трудова).

- соціальна педагогіка;

- історія педагогіки

- методики викладання різних навчальних предметів.

- галузева педагогіки: сімейна, військова, та інші.

Педагогіка тісно пов'язана з іншими науками. психологією; анатомією, фізіологією; етнографією; соціологією; економікою; політикою; етикою; естетикою.(розкр.)

№3. МЕТОДИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Методи науково-педагогічних досліджень - сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ, вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Мета педагогічних досліджень - здобути нові для суспільства знання про закономірності, зміст, форми, методи, особливості організації навчально-виховного процесу.

Нові наукові результати, які одержані під час дослідження повинні відповідати таким вимогам:

- бути суспільно актуальними; - новими в науці; - теоретично і практично значимими;

- бути науково об'єктивними і достовірними; - доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

У педагогіці розрізняють З рівні науково - педагогічних досліджень

1. Емпіричний. На ньому встановлюються, накопичуються нові факти, фіксуються явища, що здобуті під час спостережень, анкет, співбесід, вивчення продуктів діяльності дітей та інше.

2.Теоретичний - висуваються і формулюються основні, загальні педагогічні закономірності;

3.Методологічний. На основі емпіричних і теоретичних досліджень будується теорія, формулюються загальні принципи, методи.