Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації н.ГЛусканової

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Із шестирічками – індивідуальна або в малій групі, із семирічками – групова, але в групі не більше 15 чоловік (важливо, щоб діти вміли орієнтуватися на аркуші паперу і добре знали числа від 1 до 10).

Час проведення: 10-15 хвилин.

Інструкція для дітей

«Зараз я вам поставлю кілька запитань про те, як ви себе почуваєте в школі, що подобається, а що – ні. На кожне запитання ви можетевідповісти: «так» (+) або «ні» (–). В анкеті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Відповідайте так, як ви почуваєте».

Інструкція для психолога.

Для проведення групового анкетування необхідно заздалегідь підготувати бланки з номерами запитань, підписані прізвищами учнів. Під час анкетування психолог зображує на дошці в клітинку такий самий бланк, як у дітей, і перед кожним запитанням показує на ньому, де саме потрібно ставити відповідь. Крім того, після кожного запитання психолог докладно пояснює можливі варіанти відповіді і відповідні їм позначення (+, –). Наприклад, запитання: «Тобі подобається в школі або не дуже?» – ті, кому подобається в школі, ставлять напроти цифри «один» знак «плюс», кому не подобається – знак «мінус».

З учнями, що на всі запитання відповіли тільки позитивно або тільки негативно, а також на бланках, на яких є зсуви відповідей щодо номерів запитань, необхідно провести повторне опитування індивідуально.

Запитання анкети:

1. Тобі подобається в школі чи не дуже?

2. Вранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю йдеш у школу чи тобі хочеться залишитися вдома?

3. Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково приходити всім учням, ти б пішов чи залишився вдома?

4. Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?

5. Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?

6. Ти хотів би, щоб у школі залишилася одна перерва?

7. Ти часто розповідаєш про школу батькам?

8. Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?

9. У тебе в класі багато друзів?

10. Тобі подобаються твої однокласники?

Обробка результатів

Відповідь «так» на запитання № 1,2, 3, 7, 9, 10 оцінюється в 3 бали, відповідь «ні» — у 0 балів.

Відповідь «так» на запитання № 4, 5, 6, 8 оцінюється в 0 балів, відповідь «ні» — у 3 бали.

Інтерпретація

25-30 балів – високий рівень шкільної адаптації.

20-24 бала – середній рівень шкільної адаптації.

15-19 балів – зовнішня мотивація.

10-14 балів – низький рівень шкільної адаптації.

9 і менш балів – шкільна дезадаптація.

Розвиток мотиваційної сфери

У молодшого школяра спонукання вчитися часто імпульсивні, їх визначають зовнішні стимули. Загальний шлях формування мотивації навчання полягає в тому, щоб сприяти їхньому перетворенню в зрілу мотиваційну сферу зі стійкою структурою, тобто з домінуванням і перевагою окремих мотивів, вибірковістю. Це створює індивідуальність особистості.

Робота вчителя, психолога, спрямована на розвиток мотиваційної сфери, містить такі види впливів [7]:

• актуалізація раніше сформованих у дитини позитивних мотиваційних установок, які треба не зруйнувати, а зміцнити і підтримати;

• створення умов для появи нових мотиваційних установок (нових мотивів, цілей) і поява в них нових якостей (стійкості, усвідомленості, дієвості тощо);

• корекція мотиваційних установок, що перешкоджають досягненню успіху в навчальній діяльності, зміна внутрішнього ставлення дитини як до наявного рівня своїх можливостей, так і до перспектив їхнього розвитку.

Формуванню позитивної мотивації навчання сприяють:

• загальна позитивна спрямованість у школі й у класі;

• цікавість викладання матеріалу;

• пояснення мети виконання майбутньої роботи;

• відносини співробітництва вчителів і учнів;

• заохочення як готовності учня до співробітництва й допомогти іншим, так і появи в нього власної позиції, прагнення самому розв’язати задачу і знайти свій шлях її розв'язання;

• залучення учнів до оцінної діяльності й формування в них адекватної самооцінки;

• використання ситуацій вибору для зміцнення й усвідомлення мотивів (ситуації вибору досить сприятливі, тому що вони усталюють уміння школяра прийняти рішення, уміння зважити всі «за» і «проти», зіставити і підпорядкувати різні мотиви, особливо в ситуаціях конфліктного вибору з різноспрямованих тенденцій);

• уміле застосування заохочення й осуду.

Для організації цілеспрямованої роботи з формування мотиваційної готовності дітей 6—7 років до навчання в школі психолог може використовувати спеціально розроблену програму С.В.Буцкіної [22].