Діагностика дезадаптованості дитини

Карта спостереження призначена для реєстрації форм дезадаптованої поведінки дітей. Вона містить 190 фрагментів форм поведінки, які згуртовані в 16 синдромів.

Пропонується батькам першокласників, практичним психологам, соціальним працівникам та вчителям. У реєстраційному бланку закреслюються ті цифри, що відповідають тим чи іншим формам поведінки, найбільш характерним для даної дитини.

Недовіра до нових людей, речей, ситуацій (НД):

1. розмовляє з педагогом лише наодинці;

2. плаче, коли їй роблять зауваження;

3. ніколи не пропонує нікому ніякої допомоги, лише якщо її про це попросять;

4. дитина – „підлегла” (погоджується на „невиграшні” ролі, наприклад, під час гри бігає за м’ячем, у той час як інші спокійно на це дивляться);

5. занадто тривожна, щоб бути неслухняною;

6. каже неправду;

7. любить, якщо до неї виявляють симпатію, але не просить про це;

8. ніколи не приносить педагогу квітів чи інших подарунків, хоча її однокласники часто це роблять;

9. ніколи не приносить і не показує педагогу знайдених речей, хоча її товариші часто це роблять;

10. має тільки одного друга і, як правило, ігнорує інших хлопчиків і дівчаток у класі;

11. вітається з педагогом лише тоді, коли той зверне на неї увагу, хоче бути помітним;

12. не підходить до педагога з власної ініціативи;

13. занадто сором’язлива, щоб про щось попросити (наприклад, про допомогу);

14. легко стає „нервовою”, плаче, червоніє, якщо їй ставлять запитання;

15. легко уникає активної участі в грі;

16. говорить невиразно, бурмоче, особливо тоді, коли з нею вітаються.

Депресія (Д):

1. під час відповіді на уроці то старанна, то ні; ні на що не зважає;

2. залежно від самопочуття або просить про допомогу у виконанні шкільних завдань, або ні;

3. поводиться по-різному; старанність у навчальній роботі змінюється майже щодня;

4. в іграх активна, а іноді апатична;

5. у вільний час іноді не виявляє ні до чого інтересу;

6. виконуючи ручну роботу, іноді дуже старанна, іноді ні;

7. нетерпляча, втрачає інтерес до роботи в міру її виконання;

8. коли сердиться, то починає шаленіти;

9. може працювати на самоті, але швидко втомлюється;

10. для ручної роботи не вистачає фізичних сил;

11. в’яла, безініціативна (у класі);

12. апатична, пасивна, неуважна;

13. часто спостерігаються раптові й різкі перепади енергії;

14. рухи уповільнені;

15. занадто апатична, щоб через щось сумувати (отже, ні до кого не звертається по допомогу);

16. погляд „тупий” і байдужий;

17. завжди ледача й апатична в іграх;

18. часто мріє вголос;

19. говорить невиразно, бурмоче;

20. викликає жалість (пригноблена, нещаслива).

Відхід у себе (В):

1. абсолютно ніколи ні з ким не вітається;

2. не реагує на вітання;

3. не виявляє дружелюбності й доброзичливості до інших людей;

4. уникає розмов (замкнена);

5. мріє займатися чимось іншим замість шкільних занять (живе в іншому світі);

6. зовсім не виявляє інтересу до ручної роботи;

7. не виявляє інтересу до колективних ігор;

8. уникає інших людей;

9. тримає дистанцію з дорослими навіть тоді, коли її чимось образили чи в чомусь підозрюють;

10. зовсім ізолюється від інших дітей;

11. справляє враження, ніби зовсім не помічає інших людей;

12. у розмові неспокійна, відходить од теми розмови;

13. поводиться як „насторожена тваринка”.

Тривожність стосовно дорослих (ТДр)

1. охоче виконує свої обов’язки;

2. виявляє надмірне бажання вітатися з педагогом;

3. занадто говірлива (докучає своєю балаканиною);

4. дуже охоче приносить квіти й інші подарунки педагогові;

5. часто приносить і показує педагогові знайдені предмети: малюнки, моделі тощо;

6. надміру дружелюбна стосовно педагогів;

7. надміру розповідає педагогові про себе;

8. „підлизується”, намагається сподобатися педагогові;

9. завжди знаходить привід зацікавити педагога своєю особою;

10. постійно потребує допомоги й контролю з боку педагога;

11. домагається симпатії педагога: приходить до нього з різними дрібними справами й скаргами на товаришів;

12. намагається „монополізувати” вчителя (щоб звертав увагу лише на неї);

13. розповідає фантастичні, видумані історії;

14. намагається зацікавити дорослих своєю особою, але не додає зі свого боку ніяких старан у цьому напрямі;

15. надмірно заклопотана тим, щоб зацікавити собою дорослих і домогтися іхньої симпатії;

16. цілком „усувається”, якщо її зусилля не увінчаються успіхом.

Ворожість стосовно дорослих (ВДр):

1. мінлива в настроях;

2. винятково нетерпляча, крім тих випадків, коли перебуває в гарному настрої;

3. виявляє завзятість і наполегливість у ручній роботі;

4. часто буває в поганому настрої;

5. при відповідному настрої пропонує свою допомогу та послугу;

6. іноді прагне, а іноді уникає вітатися з учителем;

7. коли педагог про щось просить, то буває іноді дуже сердечною, іноді – байдужою;

8. у відповідь на вітання може виражати злість чи підозрілість;

9. часом дружелюбна, часом у поганому настрої;

10. дуже мінлива поведінка: іноді здається, що вона навмисне погано виконує роботу;

11. псує суспільну й особисту власність (у будинках, садах, громадському транспорті);

12. вульгарні мова, розповіді, вірші, анекдоти, малюнки;

13. неприємна, особливо коли захищається від звинувачень;

14. бурмоче під ніс, якщо чимось незадоволена;

15. негативно ставиться до зауважень;

16. часом бреше без будь-якого приводу;

17. не чиста на руку;

18. завжди на щось претендує і вважає, що її несправедливо покарано;

19. „дикий” погляд: дивиться спідлоба;

20. дуже неслухняна, недисциплінована;

21. агресивна (кричить, загрожує, уживає силу);

22. охоче дружить із так званими „підозрілими типами”;

23. часто краде гроші, солодщі, коштовні предмети;

24. поводиться непристойно.

Тривога стосовно дітей (ТД):

1. „грає героя”, особливо коли їй роблять зауваження;

2. не може стриматися, щоб не „грати” перед оточуючими;

3. схильна „прикидатися дурником”;

4. занадто смілива (ризикує без потреби);

5. піклується про те, щоб завжди бути на боці більшості;

6. нав’язується іншим, нею легко керувати;

7. грає (спілкується) винятково (чи майже винятково) з дітьми, старшими за себе;

8. намагається посісти відповідальну посаду, але побоюється, що не впорається з нею;

9. хизується перед іншими дітьми;

10. блазнює (корчить із себе блазня);

11. галасливо поводиться, коли педагога немає в класі;

12. одягається зухвало (зачіска – хлопчики; надмірність в одязі, косметика – дівчатка);

13. із пристрастю псує суспільне майно;

14. здатна на дурні витівки в групі однолітків;

15. наслідує хуліганські витівки.

Недолік соціальної нормальності (асоціальність) (А):

1. не зацікавлена у навчанні;

2. працює в школі лише тоді, коли над нею стоять чи змушують працювати;

3. працює поза школою лише тоді, коли її контролюють чи примушують працювати;

4. не сором’язлива, виявляє байдужість при відповіді на запитання вчителя;

5. не сором’язлива, проте ніколи не просить про допомогу;

6. ніколи добровільно не береться ні за яку роботу;

7. не зацікавлена у схваленні чи несхваленні дорослих;

8. зводить до мінімуму контакти з педагогом, але нормально спілкується з іншими людьми;

9. уникає педагога, проте розмовляє з іншими людьми;

10. списує домашні завдання;

11. бере чужі книжки без дозволу;

12. егоїстична, любить інтриги;

13. в іграх (у спілкуванні) з іншими дітьми виявляє хитрість і непорядність;

14. „нечесний гравець” (грає тільки для особистої вигоди, обманює в іграх);

15. не може дивитися прямо в очі іншому;

16. потайна й недовірлива.

Ворожість до дітей (ВД):

1. заважає іншим дітям в іграх, насміхається над ними, любить їх лякати;

2. часом дуже недоброзичлива стосовно тих дітей, що не належать до кола її спілкування;

3. набридає іншим дітям, чіпляється до них;

4. свариться, кривдить інших дітей;

5. намагається своїми зауваженнями створити труднощі в інших дітей;

6. ховає або знищує предмети, що належать іншим дітям;

7. знаходиться в поганих стосунках з іншими дітьми;

8. чіпляється до більш слабкої дитини;

9. інші діти її не люблять чи навіть не терплять;

10. б’ється невідповідним чином (кусається, дряпається тощо).

Невгамовність (Н):

1. дуже неохайна;

2. відмовляється від контактів з іншими дітьми;

3. легко змиряється з невдачами в ручній праці;

4. в іграх зовсім не володіє собою;

5. непунктуальна, нестаранна: часто забуває чи губить олівці, книжки, інші предмети;

6. неврівноважена, безвідповідальна в ручній праці;

7. нестаранна під час шкільних занять;

8. занадто неспокійна, щоб працювати самостійно;

9. у класі не може бути уважною й довго на чому-небудь зосереджуватися;

10. не знає, що із собою робити, ні на чому не може зупинятися хоча б на якийсь час;

11. занадто неспокійна, щоб запам’ятати зауваження чи вказівки дорослих.

Емоційне напруження (ЕН):

1. грає в ігри, занадто дитячі для її віку;

2. любить ігри та швидко втрачає інтерес до них;

3. занадто інфантильна у мові;

4. занадто незріла, щоб прислухатися до вказівок;

5. грає (спілкується) винятково (переважно) з молодшими дітьми;

6. занадто тривожна, щоб зважитися на що-небудь;

7. інші діти чіпляються до неї (вона є „цапом-відбувайлом”);

8. її часто підозрюють у порушенні дисципліни, хоча насправді це було раз чи двічі;

9. часто спізнюється;

10. іде з окремих уроків;

11. неорганізована, незібрана;

12. поводиться в групі (класі) як стороння, ізгой.

Невротичні симптоми (НС):

1. заїкається, затинається; важко „витягти слово”;

2. говорить безладно;

3. часто моргає;

4. безцільно махає руками;

5. гризе нігті;

6. ходить підстрибуючи;

7. смокче палець (старше 10 років).

Несприятливі умови середовища (С):

1. часто пропускає шкільні заняття;

2. не буває в школі по кілька днів;

3. батьки свідомо брешуть, виправдовуючи відсутність дитини в школі;

4. змушена залишатися вдома, щоб допомагати батькам;

5. неохайна, нечупара;

6. виглядає так, начебто дуже погано харчується;

7. занедбана дитина.

Сенсорний розвиток (СР):

1. дуже ранній розвиток, чутливість до протилежної статі;

2. затримки статевого розвитку;

3. іноді виявляє збочені нахили.

Розумова відсталість (РВ):

1. сильно відстає у навчанні;

2. „тупа” для свого віку;

3. зовсім не вміє читати;

4. величезні недоліки в знанні елементарної математики;

5. зовсім не розуміє математики;

6. інші діти ставляться до неї як до дурника.

Хвороби й органічні порушення (Х):

1. неправильне дихання;

2. часті застуди;

3. часті кровотечі з носа;

4. дихає через ніс;

5. схильна до вушних захворювань;

6. схильна до захворювань шкіри;

7. скаржиться на часті болі в шлунку і нудоту;

8. часті головні болі;

9. схильна надмірно бліднути чи червоніти;

10. хворобливі, почервонілі повіки;

11. дуже холодні руки;

12. косоокість;

13. погана координація рухів;

14. неприродні пози тіла.

Фізичні дефекти (Ф):

1. поганий зір;

2. слабкий слух;

3. занадто маленький зріст;

4. надмірна повнота;

5. інші ненормальні особливості статури.