Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
Одним із найпростіших приладів для реєстрації елементарних частинок є іонізаційна камера. Це заповнена газом посудина з двома електродами, на які подають напругу. Частинка, що влітає до камери, утворює певну кількість іонів, газ стає провідником і через нього проходить струм. За силою струму можна визначити наявність випромінювання.
Для підсилення слабких іонізаційних струмів, обумовлених тим, що через газ пролітає частинка, можна використати явище ударної іонізації. Це здійснено в лічильнику Гейгера-Мюллера. Він складається зі скляної заповненої аргоном трубки, покритої всередині шаром металу (катод), і тонкої металевої нитки, що йде вздовж осі трубки (анод). Заряджена частинка, пролітаючи в газі, вибиває з атомів електрони, створюючи позитивні іони та вільні електрони. Електрони прискорюються електричним полем до енергій, при яких починається ударна іонізація (тобто кожен електрон вибиває ще хоча б один). Виникає лавина іонів і струм різко зростає. Імпульс напруги подається до реєструючого пристрою. Лічильники Гейгера-Мюллера дешеві, прості та надійні в експлуатації.
Поширеним є також фотоемульсійний метод. Він грунтується на тому, що заряджена частинка при русі в фотоемульсійному шарі руйнує молекули бромистого срібла в тих зернах, через які вона пролетіла. За характером сліду можна довідатись про властивості частинки.
Безпосередньо спостерігати і фотографувати сліди частинок можна в камері Вільсона. Це герметичний циліндр з поршнем, заповнений газом і парами рідини, близькими до насичення. Під час швидкого збільшення об'єму пара перетворюється в перенасичену. Пролітаючи. заряджена частинка іонізує молекули газу, і на цих іонах конденсується пара у вигляді краплинок рідини, які утворюють туман і роблять видимою траєкторію частинки – трек. За довжиною цих треків можна визначати енергію частинки, за кількістю краплинок можна оцінити її швидкість, за характером треку визначається вид частинки. Якщо камеру Вільсона помістити в магнітне поле, то за кривизною треку частинки можна визначити її масу, імпульс, знак заряду, а також швидкість.
Для дослідження швидких частинок застосовують бульбашкові камери, в яких використовують перегріту рідину. У такій рідині на іонах, що утворюються під час руху частинки, виникають бульбашки пари, які роблять трек видимим.
Іонізація, що виникає при взаємодії випромінювання з живою тканиною, біологічно шкідливо впливає на організм. Найчутливішими до радіації є ядра клітин. Радіація в людському організмі вражає насамперед кістковий мозок, від чого порушується процес утворення крові. Опромінювання впливає на спадковість, вражаючи гени в хромосомах.
Вплив радіації на живий організм характеризує доза опромінення. Поглинутою дозою опромінення називають відношення поглинутої енергії Е іонізуючого проміння до маси т речовини, що опромінюється:
У СІ поглинуту дозу опромінення виражають у греях. 1 Гр дорівнює такій поглинутій дозі опромінення, що речовині масою 1 кг передається 1 Дж енергії іонізуючого проміння: 1Гр=1Дж/кг.
У практиці широко користуються такою одиницею дози опромінення, як рентген (Р). Доза опромінення дорівнює 1 Р. коли в 1 см сухого повітря при температурі 0°С і тиску 760 мм. рт. ст. виникає 2-10* пар іонів. 1Р еквівалентний дозі опромінення 0,01 Гр. Враховуючи небезпеку для людини радіоактивних випромінювань, встановлено гранично допустимі дози опромінення. Під час роботи з джерелом радіації необхідні заходи радіаційного захисту. Найпростіший метод захисту – віддалення персоналу на велику відстань від радіоактивних джерел. Встановлюють також захист з речовин, що добре поглинають випромінювання. Джерела гамма-випромінювання помішують у свинцеві контейнери або використовують «будиночки» із свинцевих плит з віконцями із спеціального скла, що містить свинець. Для захисту від особливо потужних джерел випромінювання (реакторів, прискорювачів) будують захисні стіни з бетону, товщина яких може досягати кількох метрів.
- Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- Науково-методичний аналіз структури і змісту курсу фізики 8 класу.
- Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
- Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма- випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- Шкільна лекція з фізики.
- Опис стану частинки за допомогою квантових чтсел. Спін. Стан електрона в багагтоелектронному атомі. Періодична система Менделєєва.
- Науково-методичний аналіз і методика вивчення основних понять теми «Електромагнітні коливання»
- Досліди Резенфорда.Атом водню.Спонтаннє і вимушене випромінювання світла атомами. Квантові генератори.
- Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- Шкільна лекція з фізики.
- Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Частинка в потенціальній ямі.
- Корпусколярно-хвильовий дуалізм. Постулати Бора. Досліди Франка-Герца, Штерна і Герлаха. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
- Методика вивчення закону Кулона.
- Фотоефект і ефект Комптона
- Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- Оптичне випромінювання. Енергія електромагнітної хвилі. Фотометрія. Енергетичні і світлові величини та одиниці їх вимірювання. Закони фотометрії.
- Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- Зв'язок курсу фізики з хімією
- Зв'язок курсу фізики з біологією
- Хвильова оптика. Когерентні і некогерентні джерела. Інтерференція, дифракція світла та їх застосування. Голографія.
- Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
- Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Основні поняття геометричної оптики. Оптичні прилади. Волоконна оптика.
- Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.
- Перший закон термодинаміки.
- Формування поняття температура
- Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- Електромагнітне поле. Система рівнянь Маквелла
- Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- Закон Біо-Савара-Лапласа.
- Магнітне поле в речовині. Діа- пара- і феромагнетики та їх властивості
- Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- Електричний струм у металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність
- Змінний струм. Активний, ємнісний і індуктивний опори в колах змінного струму.
- Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- Формування наукового світогляду учнів.
- Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебаєм. Рідкі кристали.
- Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
- Теплоємність кристалів.
- Рідкі кристали.
- Статистичне тлумачення Розподіл Максвела
- Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- Основні поняття й означення.
- Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- Температура.
- Фізичне значення температури t.
- Форми організації навчальних занять з фізики.
- Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- Основні положення молекулярно-кінетичіюї теорії.
- Основне рівняння мкт.
- Рівняння стану ідеального газу.
- Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- Відхилення від законів механіки Ньютона
- Поступати Ейнштейна
- Перетворення Лоренца
- Елементи релятивістської динаміки
- Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- 13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- Гравітаційне поле
- Закон всесвітнього тяжіння
- Маса тіла
- Планування роботи вчителя фізики. Календарне, тематичне і поурочне планування з фізики.
- Підготовка вчителя до уроку. Наукова організація праці вчителя фізики.
- Закон збереження імпульсу
- Закон збереження енергії в механіці.
- Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.
- Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку
- Другий закон Ньютона. Сила
- Третій закон Ньютона і закон збереження імпульсу
- Цілі та завдання навчання фізики. Зміст і структура курсу фізики середньої школи.
- Простір і час
- Кінематика матеріальної точки
- Система відліку.
- Перетворення Галілея