Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
Німецькі вчені О.Ган і Ф.Штрассман встановили, що під час бомбардування урану нейтронами виникають елементи середньої частини періодичної системи: барій, криптон та ін. Так було відкрите явище поділу ядер урану. Наочну фізичну картину поділу дає уявлення ядра у вигляді позитивно зарядженої краплі рідини (краплинна модель ядра). Ядро, поглинувши нейтрон, перебуває у збудженому стані, бо при захопленні нейтрона вивільняється його енергія зв'язку у новому ядрі, поглинаючи швидкий нейтрон, ядро дістає ще й його кінетичну енергію.
Збуджене ядро, подібне до краплі ртуті під час поштовху, починає коливатися, змінюючи свою форму. Коли енергія збудження невелика, сили поверхневого натягу повертають ядру сферичну форму (рис. 1 а). Якщо ж ядро дуже збуджене, його деформація під час коливань може бути такою великою (рис. 1 б), що в деякий момент часу кулонівські сили відштовхування між двома частинками ядра починають переважати над ядерними силами зчеплення між ними і ядро розривається на дві частини, випромінюючи при цьому 2-3 нейтрони (рис. 1 в). Ці нейтрони можуть спричинити розпад сусідніх ядер, які в свою чергу також виділяють нейтрони. Реакція, в якій частинки (нейтрони), що її спричиняють, утворюються як продукт цієї' реакції, називається ланцюговою. Вона супроводжується виділенням величезної енергії. Серед природних ядер урану для ланцюгової реакції придатні лише ядра ізотопу
Для ланцюгової реакції потрібно, щоб середня кількість вивільнених нейтронів з часом не зменшувалася. Відношення кількості нейтронів у будь-якому «поколінні» до кількості нейтронів попереднього «покоління» називають коефіцієнтом розмноження нейтронів к Якщо к 1, то кількість нейтронів з часом збільшується. Якщо к=1, то кількість нейтронів залишається сталою. За цих умов можлива ланцюгова реакція Якщо к<1, то кількість нейтронів зменшується і ланцюгова реакція неможлива
Коефіцієнт розмноження визначається такими факторами:
1. Захопленням повільних нейтронів ядрами або захопленням швидких нейтронів ядрами та з наступним поділом.
2. Захопленням нейтронів ядрами урану без поділу.
3. Захопленням нейтронів продуктами поділу, сповільнювачем та
конструктивними елементами установки.
4. Вилітаням нейтронів назовні з речовини, яка ділиться.
Для стаціонарної ланцюгової реакції коефіцієнт розмноження нейтронів має дорівнювати одиниці. Якщо к>1, то станеться вибух.
Важливе значення в процесі поділу урану має виникнення трансуранових елементів нептунію і плутонію. Період піврозпаду плутонію — приблизно 24000 років. Він ділиться під впливом повільних нейтронів. Плутоній використовується для здійснення нскерованої ланцюгової реакції в ядерних бомбах.
Пристрій, в якому підтримують керовану реакцію поділу ядер, називають ж)ерним(а6о атомним) реактором. Основні елементи ядерного реактора: ядерне пальне ( та ін.). сповільнювач нейтронів (важка або звичайна
вода, графіт та ін), теплоносій для охолодження (вода, рідкий «прій та ін), пристрій для регулювання швидкості реакції (стержні). Зовні реактор оточують захисною бетонною оболонкою, що затримує радіоактивне випромінювання і нейтрони. Керують реактором за допомогою стержнів, які містять кадмій чи бор. Коли стержні витягнуті з активної зони, то к>1, якщо ж вони повністю розміщені в активній зоні, то к<1. Певним положенням стержнів досягають того, що 4=1.
Поряд з реакціями розпаду важких ядер в природі і штучних умовах існують реакції синтезу легких ядер, при яких утворюються більш масивні ядра з одночасним виділенням великої кількості енергії. Ця енергія утворюється за рахунок дефекту мас, який в даному випадку пов'язаний з тим, що маса спокою синтезованого ядра менша за маси атомних ядер, які беруть участь у реакції. Реакції синтезу можливі лише за умови подолання потужних кулонів-ських сил відштовхування ядер і тому останні повинні мати велику кінетичну енергію. Цс стає можливим при дуже сильному розігріві плазми. Сама ж реакція при цьому отримала назву термоядерної. Термоядерні реакції мають вирішатьне значення в еволюції хімічного складу речовин у Всесвіті, утворенні Сонячної системи тощо. Вони с>тфоводжуються виділенням енергії, яку зорі випромінюють протягом мільярдів років.
Можливість керувати термоядерними реакціями дасть людству невичерпне джерело енергії. Найбільш перспективна реакція синтезу дейтерію з тритієм:
Реакція супроводжується виділенням 17,6 МеВ енергії. При практичному використанні цієї реакції одна з суттєвих проблем зводиться до того, шо потрібні довготривалі надвисокі температури. Поки що вдалося здійснити таку реакцію в режимі вибуху у водневій (термоядерній) бомбі. Разом з тим є надія, що на побудованих сьогодні установках типу «То-камак» здійсниться керована довготривала термоядерна реакція.
Білет №3
- Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- Науково-методичний аналіз структури і змісту курсу фізики 8 класу.
- Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
- Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма- випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- Шкільна лекція з фізики.
- Опис стану частинки за допомогою квантових чтсел. Спін. Стан електрона в багагтоелектронному атомі. Періодична система Менделєєва.
- Науково-методичний аналіз і методика вивчення основних понять теми «Електромагнітні коливання»
- Досліди Резенфорда.Атом водню.Спонтаннє і вимушене випромінювання світла атомами. Квантові генератори.
- Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- Шкільна лекція з фізики.
- Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Частинка в потенціальній ямі.
- Корпусколярно-хвильовий дуалізм. Постулати Бора. Досліди Франка-Герца, Штерна і Герлаха. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
- Методика вивчення закону Кулона.
- Фотоефект і ефект Комптона
- Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- Оптичне випромінювання. Енергія електромагнітної хвилі. Фотометрія. Енергетичні і світлові величини та одиниці їх вимірювання. Закони фотометрії.
- Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- Зв'язок курсу фізики з хімією
- Зв'язок курсу фізики з біологією
- Хвильова оптика. Когерентні і некогерентні джерела. Інтерференція, дифракція світла та їх застосування. Голографія.
- Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
- Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Основні поняття геометричної оптики. Оптичні прилади. Волоконна оптика.
- Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.
- Перший закон термодинаміки.
- Формування поняття температура
- Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- Електромагнітне поле. Система рівнянь Маквелла
- Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- Закон Біо-Савара-Лапласа.
- Магнітне поле в речовині. Діа- пара- і феромагнетики та їх властивості
- Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- Електричний струм у металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність
- Змінний струм. Активний, ємнісний і індуктивний опори в колах змінного струму.
- Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- Формування наукового світогляду учнів.
- Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебаєм. Рідкі кристали.
- Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
- Теплоємність кристалів.
- Рідкі кристали.
- Статистичне тлумачення Розподіл Максвела
- Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- Основні поняття й означення.
- Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- Температура.
- Фізичне значення температури t.
- Форми організації навчальних занять з фізики.
- Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- Основні положення молекулярно-кінетичіюї теорії.
- Основне рівняння мкт.
- Рівняння стану ідеального газу.
- Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- Відхилення від законів механіки Ньютона
- Поступати Ейнштейна
- Перетворення Лоренца
- Елементи релятивістської динаміки
- Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- 13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- Гравітаційне поле
- Закон всесвітнього тяжіння
- Маса тіла
- Планування роботи вчителя фізики. Календарне, тематичне і поурочне планування з фізики.
- Підготовка вчителя до уроку. Наукова організація праці вчителя фізики.
- Закон збереження імпульсу
- Закон збереження енергії в механіці.
- Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.
- Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку
- Другий закон Ньютона. Сила
- Третій закон Ньютона і закон збереження імпульсу
- Цілі та завдання навчання фізики. Зміст і структура курсу фізики середньої школи.
- Простір і час
- Кінематика матеріальної точки
- Система відліку.
- Перетворення Галілея