logo
Сучасний урок в початковій школі

9. Домашнє завдання.

Види робіт: вибіркове читання пейзажних описів, подій, слів головного героя, авторських слів, діалогів; графічне малювання; складання плану; добір інших заголовків; виписування найвлучніших слів для характеристики героїв, подій, вчинків, описів; складання діалогу з героями, автором; добір прислів'їв, приказок; вивчення напам'ять; визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці); підготовка однієї з частин тексту до виразного читання; перекодування жанру твору; складання таблиць почуттів за прочитаним і т.ін.

Примітка. Урок-читання не повинен плануватися за єдиним трафаретом. На уроці не можуть повністю повторюватися всі структурні компоненти і етапи роботи над художнім твором. Однак будь-який урок читання має бути цілеспрямованим: відповідати основним дидактичним вимогам, вимогам програми, віковим особливостям учнів, що допомагають організувати повноцінне сприйняття твору. Обов'язковою умовою уроку є читання й активна робота учнів з текстом. Визнаючи той чи інший підхід до проведення уроку класного читання, вчителеві необхідно акцентувати увагу на тому, що основні методичні положення повинні бути спрямовані на аналіз художнього твору, який передбачає:

У початковій школі процес навчання читання потрібно максимально унаочнити. До уроків читання слід добирати дидактичні ігри.

У першому класі з учнями слід грати у лічилки, віршики-смішилки, загадки-картинки тощо. При цьому першокласники усвідомлюють процес навчання, розуміють особливості віршованого тексту, відчувають значення рими і ритму.

Сучасна методика класного читання базується на теоретичних положеннях, розроблених такими науками, як літературознавство психологія, педагогіка,, Для правильної організації класного читання вчителеві необхідно враховувати специфіку художнього твору, психологічні основи процесу читання на різних етапах навчання, особливості сприйняття і засвоєння тексту молодшими школярами тощо. Уроки читання у більшості випадків розпочинаються вибірковою перевіркою домашнього завдання. Добре, якщо зміст домашніх завдань буде диференційованим, щоб діти могли вибирати собі завдання, виявляючи пізнавальну активність і самостійність. Домашні завдання повинні мати певну новизну, викликати інтерес, що змушує учнів ще раз звертатися до тексту. Нерідко молодші школярі вважають, що завдання з читання вони і бет підготовки можуть розповісти у класі, тому звикають вдома не працювати з текстом. Тож перевірку домашніх завдань слід урізноманітнювати, заохочувати дітей до самоаналізу способів їх виконання, взаємного опитування, колективного оцінювання; доцільно час від часу пропонувати групові завдання. Найважливішою функцією домашніх завдань є зв'язок між уроками, адже на їх основі вчитель організовує мотиваційну і змістову підготовку до роботи над новим матеріалом. Через те інколи доцільно пропонувати для самостійного опрацювання вдома новий текст, а в клас: провести з ним творчу роботу. У 4 класі час від часу практикувати домашні завдання, що передбачають роботу школярів з журналами, словниками, вимагають міжпредметних зв'язків, елементарних дослідницьких завдань з літературного краєзнавства.

Центральне місце на уроці читання належить різним видам роботи учнів над текстом. В узагальненому вигляді типовою для структури урок}', на якому опрацьовується новий текст, є така послідовність етапів:

– мотиваційна, змістова і емоційно-почуттєва підготовка учнів до

сприймання нової теми, твору;

– технологічна підготовка (читацька розминка, вправляння у

читанні складних слів, словникова робота тощо);

– прогнозування (висловлювання учнями припущень щодо

можливого змісту твору, розгляд ілюстрацій та ін.);

– сприймання тексту під час первинного ознайомлення (різні

види читання);

– смисловий і структурний аналіз тексту і засобів художньої виразності у процесі творчого перечитування;

– смислове і емоційно-ціннісне узагальнення.

Дотримання цих етапів виключає хаотичність, безсистемність у проведенні уроку і водночас передбачає гнучкість їх змісту і тривалості. Стрижнем побудови уроку є врахування вчителем закономірності сприйняття учнями художнього твору: первинний синтез (цілісне сприймання) - аналіз - вторинний синтез, що забезпечує поглиблене сприймання і розуміння. Процесуальною основою структури уроків читання є різні види читацької діяльності учнів, які в свою чергу залежать від жанру і змісту творів та підготовленості учнів. Пропонуємо рекомендації щодо побудови варіантів уроків читання за змістом наших підручників.

1. Уроки вивчення творів одного жанру є найбільш поширеними. У початкових класах учні читають твори близько двадцяти жанрів (малі форми усної народної творчості і авторські -- українських та зарубіжних поетів і письменників). Ця різноманітність жанрів зумовлює різноманітність особливостей побудови уроку за змістом і структурою. Принципово по-іншому слід планувати урок, де читають діти, скажімо, ліричну поезію Лесі Українки «Давня весна» і урок, на якому опрацьовується велике за обсягом оповідання з розгорнутим сюжетом «Космонавти з нашого будинку» Всеволода Нестайка про пригоди сучасних дітей. Або авторські казки зарубіжних письменників XIX ст. і короткі філософські казки для дітей Василя Сухомлинського 70-х років XX ст. вимагають суттєвих відмінностей у побудові уроків, хоча це твори одного жанру. Позначається на структурі уроку і обсяг твору, що читається, якщо робота над текстом розрахована на два уроки, то другий урок, безперечно, відрізнятиметься від першого не лише переліком структурних елементів, а й більшою самостійністю читацької діяльності.

2. Уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника. Вони характерні для вивчення тем розділів «Шевченкове слово», «Вірші про світ природи і дитинства», «Поетична світлиця», «Твори зарубіжних письменників» та ін. На цих уроках утворюються передумови, щоб заглибить у вдумливе читання кількох творів, розширити й упорядкувати знання про особистість письменника. Наприклад, у 4 класі впродовж двох-трьох уроків діти читають вірші одного автора (Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, П.Тичини, М.Рильського), більше дізнаються про його життя й творчість, актуалізують раніше вивчене. Елементи монографічного підходу визначають особливості змісту і методики також тих уроків, що присвячені творчості авторів, які відомі дітям з попередніх класів. Маємо на увазі творчість Л.Глібова, О.Олеся, Л.Костенко, Г.Бойка, А.Костецького, С.Жупанина та ін. Важливу мотиваційну і навчальну функцію відіграє на цих уроках доступна, емоційна розповідь бесіда вчителя про автора творів, обставини його життя або історію написання книги, розгляд портрета. Як правило, на таких уроках, крім матеріалу, що у «Читанках», є можливість залучення додаткових ілюстрацій, текстів, краєзнавчих відомостей. Однак не слід перевантажувати урок інформацією.

3. Уроки-інсценізації (або уроки з елементами інсценізації). Проведення таких уроків передбачає розігрування учнями ситуацій за прочитаним текстом або окремими епізодами. Уже в 2 класі діти охоче розігрують сценки за творами, які мають короткі виразні діалоги. У 3-4 класах також чимало творів різних жанрів, що дозволяють залучити дітей до інсценізації. Наприклад, у 4 класі доцільними є уроки-інсценізації за п'єсою «Лисиця, що впала з неба» Н.Шейко-Медведєвої, байками, запровадження елементів інсценізації у відтворенні народних усмішок, епізодів розмов дійових осіб казок «Біда навчить», «Лисичка-кума», віршів Г.Бойка, О.Сенатович, А.Костецького та ін. У багатьох оповіданнях є емоційно-напружені динамічні діалоги, близькі життєвому досвіду дітей.

Інсценізація твору на уроці вимагає належної підготовки учнів, що передбачає активізацію їхніх уявлень про характер дійових осіб, зовнішній вигляд, можливі інтонації, міміку, рухи тіла під час читання реплік. Безумовно, діти мають зрозуміти роль того чи іншого персонажа у творі. Учителю слід заохочувати дітей до інсценізації прочитаного у класному театрі, на батьківських зборах або перед іншими учнями.

Близькими до уроків-інсценізацій є уроки з ігровим сюжетом. Як свідчать наші спостереження, цей вид уроків з успіхом застосовується в усіх класах, під час вивчення різних тем. Ігрові сюжети виступають як основа побудови сценаріїв уроків. Наприклад, темами ігрових сюжетів можуть бути: Мандрівка сторінками улюблених казок, Мандрівка по Шевченківським місцях, Зустрічі у клубі веселих і винахідливих, Матч Чомусиків з Пізнайками та ін.

4. Уроки-мандрівки, уроки-подорожі також є варіантами ігрового сюжету уроку. Основою структури такого уроку є цікава для учнів карта подорожі. Вдалий приклад такого сценарію розробила вчителька С.Сухонс з Черкащини до теми «Я хочу сказати своє слово» (2 кл.). На її уроці читацька діяльність учнів розгорталася за чарівним маршрутом із зупинками; «Читайлики», станція «Спостережливих», країна «Жива казка», острів «Фантазія», місто «Поезії». На кожній зупинці діти виконували цікаві ігрові вправи (див.: Початкова школа, 2005, № 1, с. 13).

5. Уроки, на яких поєднуються різні види мистецтв: поезія і образотворче мистецтво; поезія і музика. На таких уроках художній образ набуває нових граней, яскравості у процесі сприймання різних засобів його відображення. Наприклад, урок на тему: «Краса і щедрість осінніх дарунків у поетичному слові і фарбах художника» можна побудувати таким чином. Діти спочатку розглядають репродукцію картини Катерини Білокур «Богданівські яблука», де на синювато-бузковій хустці світяться красою ніжно-рожеві яблука. Потім читають вірші Андрія Малишка «Яблука», у якому поет захоплено описує яблука «повні просині, повні сонця, немов на святі...» звертають увагу на те, як сказано у вірші про їх колір, форму, смак, з чим вони порівнюються. Наступним етапом уроку є порівняння змісту вірша і образів картини: що об'єднує ці твори? Чим вони доповнюють один одного? Як передано почуття і ставлення митців до краси і щедрості природи? Чим відрізняються ці твори?

Аналогічний підхід може бути у побудові уроків з тем: Яким побачили дощ поет, письменник і художник? (вірш А.Малишка «Дощик», казка Ю.Ярмиша «Дрібний дощик»). Якими зображено юних художників у вірші П.Бондарчука «Малюю сонце» і на картині Е.Камінської «Моя сестричка»? Образи весняної природи у вірші «Квітень» В.Ткаченко і на картині В.Яценко «Рання весна» та ін.

Емоційно піднесеним, глибоким буде сприймання учнями тих творів, що передбачають залучення музичного супроводу. Радимо якомога частіше залучати музику на уроки читання поезій. Доручення музичних фрагментів емоційно прикрашає урок, розвантажує дітей.

6. Уроки-роздуми. Ці уроки відзначаються тим, що читацька діяльність учнів зосереджена на аналізі і вирішенні своєрідних морально-етичних проблем і пізнавальних задач, які випливають із ситуації, описаної у творі. У багатьох випадках вже у самій назві творів приховане запитання, яке може бути темою уроку. На нього діти не можуть відразу відповісти, бо для цього потрібно занурюватись у текст, проаналізувати мотиви поведінки дійових осіб, міркувати, обговорювати різні думки. Наприклад, це такі назви тем уроків: Чому так багато книг потрібно людям?, Чому різні книги читають по-різному?, Чому людина не знає, доки живе?, Чому природа - наш спільний дім?, Як здійснити найзаповітніше бажання?, У чому секрет успіху?, Ким хочеш бути, хлопчику, у житті?, Чому хлопчики такі залежні від телевізора?, Як Том відкрив закон, що керує вчинками людей?, Чи справді сіль дорожча за зо лото? та ін.

Кожне оповідання В.Сухомлинського це опис гострої морально-естетичної ситуації, у якій опиняється ровесник сучасних школярів. Читаючи оповідання, діти розмірковують над тим, чому герої цих оповідань діють саме таким чином, що схвалює, а що засуджує автор, висловлюють власні оцінні судження щодо прочитаного.

7. Уроки інтегровані або з блочною інтеграцією змісту різних предметів. Найбільше можливостей для проведення інтегрованих уроків читання, з нашого погляду, дає їх поєднання з темами уроків української мови. Метою такої інтеграції є створення кращих умов для удосконалення мовленнєвої діяльності учнів, їх творчого розвитку. Зокрема, це можуть бути уроки поглибленої роботи над текстом, що передбачає виконання різноманітних вправ з опорою на знання і вміння, одержані на уроках української мови. Наприклад, структурування тексту, розгортання аб^ ущільнення змісту у процесі переказу, відтворення тексту за опорним;* словами чи реченнями, вилучення речень з тексту за певними ознаками, відтворення тексту за причиново-наслідковими зв'язками, побудова тексту-міркування за смислом тощо.

Продуктивними між/предметними завданнями на таких уроках для учнів 4 класу можуть бути: перевірити, чи можна скоротити текст без порушення його смислу; визначити роль розділових знаків у розумінні змісту прочитаного, ролі окремих частин мови у створенні художнього образу; порівняти, як змінюється смисл тексту від заміни одного слова чи речення тощо. Інтегровані уроки «Читання - мова», на наш погляд, краще проводити за творами розділів «Сторінки з книги Природи», «Світ дитинства», «З любов'ю до рідної землі». У цих розділах об'єднано твори різних жанрів, різного обсягу. Прозові твори легко структуруються, насичені діалогами, що об'єктивно полегшує виконання учнями вищевказаних завдань.

8. Уроки-діалоги. Без навчального діалогу неможливий жоден урок, адже він є формою реалізації будь-якої бесіди, опитування, узагальнення. Діалог виступає важливим змістом і діяльнісним компонентом уроків-роздумів, уроків-інсценізацій, але тут він – лише засіб, підпорядкований розв'язанню інших завдань. Вживаючи термін «уроки-діалоги», ми маємо на меті привернути увагу вчителів до невикористаних можливостей діалогу як основної форми побудови читацької діяльності на уроці.

Особливостями такого спілкування є: стимулювання самостійних суджень учнів; опора на їхній життєвий і читацький досвід; розгорнутий обмін думками, репліками, враженнями від прочитаного (моє, твоє, наше, моє...), короткі дискусії.

У 2-4 класах у підручниках «Читанка» закладено в методичному апараті передумови для оволодіння учнів такою взаємодією. Зокрема, цей напрям охоплює: 1) знаходження діалогів у текстах, уміння їх читати; 2) навчання уміння задавати запитання один одному за прочитаним; 3) навчання уміння ставити запитання до тексту (діалог з текстом і автором); 4) конструювання діалогів на задану тему; 5) побудова на основі діалогу тексту-опису чи тексту-розповіді; 6) перетворення абзаців розповідного тексту й діалоги; 7) інсценізація діалогів. Для побудови уроку-діалогу сприятливими, є теми таких уроків: Як створити свою бібліотечку? Дружба людей і тварин в оповіданнях Миколи Трублаїні «Пустуни на пароплаві», Дружба рибалки з лисицею (Григір Тютюнник, «Ласочка»), Які чудеса відкриває нам Михайло Слабошпицький? («Чудасія на балконі»); Хлопчик, у якого мама Казка, а тато Ранок («Жевжик», Всеволод Нестайко), Ти сам собі чарівник («Паличка-рятівниця» Юрія Ярмиша) та ін.

На уроці-діалозі вчитель чітко ставить перед учнями проблему, керує послідовністю пізнавальної і читацької діяльності, є активним учасником спілкування, непомітно, терпляче допомагає дітям сформулювати більш точно свою думку, не перетворює діалог у монологічний висновок всезнаючої людини.

9. Уроки розвитку літературних творчих здібностей. У діяльності людини, як відомо, виявляються загальні і спеціальні здібності. Загальні -забезпечують виконання різних видів діяльності, а спеціальні - формуються у спеціальних галузях - математичній, художній, мовленнєвій, технічній та ін. У навчальній діяльності молодших школярів переважаючим є формування загальних здібностей, водночас кожна освітня галузь має значний потенціал для розвитку спеціальних здібностей.

У програмі з читання цей напрям представлений окремо змістовою лінією «Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного», яка по класах реалізована за темами «Я хочу сказати своє слово», «Візьму перо і спробую», «У кожного є співуча пір'їнка». Крім того, на розвиток літературних творчих здібностей спрямовані різноманітні завдання, які вміщено в інших темах.

Розвиток літературних творчих здібностей учнів є складним, багатоплановим процесом, Він спирається на такі пізнавальні і творчі здібності:

З метою розвитку літературних творчих здібностей нами розроблено систему завдань, яка охоплює мотиваційний і процесуальний напрямки. Наведемо приклади завдань на розвиток фантазії.

- Пофантазуйте! Як продовжити казку? Як можна продовжити цю історію? Придумайте розповідь про те, як діти допомогли журавлику пережити зиму. Пофантазуйте! Розкажіть, якими ви уявляєте хлопчиків, де вони живуть, що з ними могло трапитися далі. Уявіть, що ви складаєте мультфільм за цим віршем. Які події та у якій послідовності мають бути у ньому зображені! Пофантазуйте! Придумайте казку, в якій діють сонце, мороз і птахи - та ін.

Ці види завдань можуть бути частиною уроків різних видів, а також виокремлюватися в уроки, що мають на меті цілеспрямоване формування і розвиток певних творчих умінь (наприклад, творчі перекази, складання творів за аналогією, при думання казок).

Узагальнюючі уроки (уроки навчального спілкування). Підготовка і проведення цих уроків в сучасних умовах передбачає певну новизну. У підручнику після кожного розділу є блок «Пригадайте, поміркуйте», у якому зазначено основні позиції можливого сценарію узагальнюючого уроку. У цьому блоці вміщено завдання різних рівнів складності. Наприклад, пригадайте..., як ви розумієте назву розділу..., складіть прислів'я..., поміркуйте над загадкою, проведіть конкурс на кращого знавця казок, спробуйте скласти загадки... Отже, мислитель-на діяльність розгортається від відтворення фактичного змісту різних творів теми.

У «Читанках» представлено стислий план підсумкових уроків до кожної частини підручника. У проведенні таких уроків наочною основою є матеріал форзаців, змісту, ілюстрацій підручника. Бажано запропонувати учням до цих уроків підготувати групові міні-проекти, елементарні дослідницькі завдання.

Сучасні уроки читання відзначаються різноманітністю структур їх побудови і проведення, визначальними вимогами цього підходу є врахування особливостей тексту у поєднанні з рівнем готовності дітей та їх пізнавальних потреб інтересів до читання.