Методичні рекомендації до вивчення курсу «я і Україна»

Урок, безумовно, є основною формою вивчення інтегрованого курсу «Я і Україна». Кожен урок характеризується певною будовою-структурою. У поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. У кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру (постійні етапи) і мікроструктуру (певні методи, прийоми та засоби навчання).

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи:

1. Уроки засвоєння нових знань, умінь і навичок;

2. Комбіновані уроки;

3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань, умінь і навичок;

4. Урок застосування знань (формування практичних навичок);

5. Урок перевірки та контролю знань, умінь і навичок;

6. Предметні уроки;

7. Уроки-екскурсії.

При вивчення курсу «Я і Україна» існує два специфічних типи уроків: предметний та екскурсія. Предметний урок передбачає всебічну характеристику конкретного предмета або явища (ознаки, властивості, взаємозв’язки). Урок-екскурсія передбачає безпосереднє сприймання об’єктів природи, навколишнього світу, їх взаємозв’язків. За дидактичною метою предметний урок є комбінованим, а урок-екскурсія може бути комбінованим, вступним, узагальнюючим.

На уроках для 1 – 2 класів мають бути організовані 2 фізкультхвилинки, для 3 – 4 класів – одна. Домашні завдання в 1 класі не задаються.

До уроків природознавства ставляться наступні вимоги:

1. Постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначити навчальну, розвивальну та виховну мету уроку; уявляти, які природничі знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.

2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов’язків, але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.

3. Під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв'язки.

4. Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт. Але неправильний розподіл часу на основні структурні елементи уроку (тривала перевірка домашніх завдань, надмірне використання наочних посібників, захоплення розповіддю або довгими бесідами) викликає втому, гальмує сприйняття, знижує якість знань учнів.

5. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.

6. Домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види робіт творчого характеру. За складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим. Повідомлення й інструктивні вказівки до його виконання мають бути своєчасними. В домашнє завдання варто вводити види робіт, що готують дітей до сприйняття нової інформації.

Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Наводимо типову структуру комбінованого уроку:

І. Організація початку уроку – створення позитивного емоційного фону; формування організаційних умінь учнів. Організація школярів не повинна забирати багато часу, згодом може взагалі тривати менше хвилини, але повинна характеризуватися певним динамізмом, давати учням заряд психічної енергії і працездатності.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів; створення проблемної ситуації – актуалізувати знання з вивчених раніше розділів або досвіду дітей, які стануть базою для вивчення нового матеріалу (перевірка домашнього завдання; бесіда (опитування); робота з картками; гра на перевірку сформованих понять). На цьому етапі робота спрямована на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових. Крім того, актуалізація знань стимулює психологічну підготовку учнів, збуджує інтерес, створює емоційний настрій. Мобілізується увага учнів до сприймання нових знань різними прийомами і особливо проблемністю викладання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (постановка цілей і завдань уроку) – стимулювати до засвоєння нових знань, викликати пізнавальний інтерес, познайомити з темою та завданнями уроку постановка проблемного запитання; загадування загадок; повідомлення теми та завдань).

На цьому етапі відбувається включення дітей у визначення і формулювання теми уроку. Тема уроку може бути сформульована як проблема у процесі аналізу створеної учителем проблемної ситуації, яка викликає пізнавальний інтерес у школярів

ІV. Вивчення нового матеріалу (засвоєння знань, умінь, навичок) – формувати нові уявлення та поняття про природні та соціальні об’єкти та явища, взаємозв’язки між ними; організовувати усвідомлення та осмислене запам’ятовування нових знань (розповідь з опорою на наочність; розповідь з елементами бесіди; евристична бесіда; створення моделі; демонстрація дослідів; робота з малюнками (картою, схемою, таблицею); пошукова робота (із підручником, енциклопедією).

V. Систематизація, узагальнення знань, умінь і навичок – систематизувати та узагальнити результати попереднього етапу процесу навчання (узагальнююча бесіда; робота в зошиті; робота з підручником; виконання вправ на класифікацію; ігри на класифікацію).

Систематизація здійснюється на основі відтворення знань у необхідній послідовності. Це здійснюється двома шляхами. Якщо матеріал складний, то перевага надається розв’язанню репродуктивних навчально-пізнавальних завдань. Тоді коли матеріал добре засвоєний, систематизація відбувається через розв’язання продуктивних навчально-пізнавальних задач, тобто через застосування знань, які організовуються у визначену систему для подальшого узагальнення. Наслідки систематизації матеріалізуються у вигляді заповнених текстових таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови схем.

VІ. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок – беруть участь у вирішенні задач (теоретично або практично) – робота в зошиті; виконання творчих завдань; проведення дослідів; моделювання; дидактична гра; робота в групах.

Застосування знань, умінь і навичок на уроках природознавства може бути теоретичним і практичним. Теоретичне вимагає завдань для пояснення фактів, явищ, зв’язків у природі. А практичне – завдань, спрямованих на зміну або перетворення.

Організація застосування засвоєних знань здійснюється у трьох формах:

а) словесній (умова та хід розв’язання задачі подаються словесно);

б) дійовій (умова подається словесно, а розв’язання вимагає дії з предметом у матеріальній формі(різні види засобів наочності);

в) наочно-дійовій (умова подається у наочній формі, а розв’язання здійснюється через виконання практичних дій).

VІІ. Перевірка засвоєння знань, умінь і навичок – головною метою етапу перевірки є контроль і коригування результатів учіння школярів. Контроль спрямований на визначення рівня засвоєння знань та умінь, що передбачався цілями уроку. Зміст цієї діяльності полягає у відтворенні учнями засвоєних знань про об’єкти і явища природи та способи діяльності, застосування знань і сформованих умінь у подібних і нових ситуаціях.

VІІІ. Домашнє завдання – надати, роз’яснити учням домашнє завдання ( можливі завдання: спостереження; дослід; практична робота; робота з підручником; робота з додатковою літературою).

ІХ. Підсумки уроку – порівняти цілі уроку з його результатами, зробити висновок про ефективність організації уроку, оцінити діяльність учнів. Раз на місяць учитель може до структури комбінованого уроку включати етап фенологічних спостережень, який проводиться перед перевіркою домашнього завдання.

Фенологічні спостереження - в усній формі за запитаннями вчителя учні з'ясовують ті зміни, які відбулися у неживій та живій природі за певний період: яка тривалість дня і ночі, як змінилася висота Сонця на небі, яка температура повітря, яке небо, які за кольором і формою хмари, які вітри, які їхні напрямки, які опади тощо. Одночасно виявляються зміни в житті рослин, тварин і в сільськогосподарській праці людей. Завдяки такій роботі в учнів виробляється системність, розвивається спостережливість, бажання розгадати сутність природних явищ і їхній вплив на живі об'єкти. Свої спостереження учні фіксують у фенологічному календарі за допомогою умовних позначень.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем фенологічних спостережень", учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календар спостережень" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін. Навчити учнів узагальнювати факти про явища у природі найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

Структуру уроків формування нових знань, умінь і навичок, систематизації та закріплення знань, умінь і навичок можна змоделювати, використовуючи макроструктуру комбінованого уроку:

Етапи уроку формування нових знань, умінь і навичок

І. Організація початку уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

V. Систематизація та узагальнення знань, умінь і навичок

VІ. Домашнє завдання.

VІІ. Підсумки уроку.

Етапи уроку систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок

І. Організація початку уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ. Систематизація та узагальнення знань, умінь і навичок.

ІV. Домашнє завдання.

V. Підсумки уроку.

Структура предметного уроку:

І. Організація початку уроку.

II. Підсумки спостережень за змінами в природі.

ІІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

VІІІ. Підсумки уроку.